Шевчук В'ячеслав Анатолійович

	В'ячеслав Шевчук
	В'ячеслав Шевчук
Особисті дані
Повне ім'я	В'ячеслав Анатолійович Шевчук
Народження	13 травня 1979 (44 роки)
	Луцьк, УРСР
Зріст	184 см
Вага	79 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
	ДЮСШ (Луцк)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Медаль Медаль «За працю і звитягу»
	Іменна вогнепальна зброя
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
	Дані оновлено 23 листопада 2021.
В'ячеслав Шевчук у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевчук.

В'ячеслав Анатолійович Шевчу́к (нар. 13 травня 1979, Луцьк, УРСР) — колишній український футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер та функціонер.

Клубна кар'єра Редагувати

У «Шахтарі» з червня 2000 року (з перервою). 27 грудня 2016 року офіційно залишив «гірників» та завершив кар'єру гравця^[1]^[2].

Тренерська кар'єра Редагувати

У вересні 2017 року розпочав тренерську кар'єру, очоливши команду «Шахтаря U-17»^[3] і отримав тренерський диплом УЄФА категорії PRO.

З жовтня 2018 року очолив клуб Прем'єр-ліги «Олімпік» (Донецьк), змінивши на цій посаді Романа Санжара. Асистентами Шевчука стали Руслан Ротань, Володимир Савченко (тренер воротарів) і Антон Дяченко (тренер з фізпідготовки)^[4].

17 квітня 2019 року В'ячеслав Шевчук залишив пост головного тренера ФК «Олімпік»^[5].

У вересні 2020 року отримав PRO-диплом УЄФА^[6].

З 23 листопада 2021 року обіймає посаду спортивного директора у «Вересі»^[7].

Виступи за збірну Редагувати

Матчі В'ячеслава Шевчука за національну збірну України станом на 15 червня 2015 року
#	Дата	Стадіон	Суперники	Рахунок	Турнір
01.	30.04.2003	«Паркен», Копенгаген	Данія — Україна	1-0	Товариський матч	90'
02.	11.06.2003	«Апостолос Ніколаїдіс», Афіни	Греція — Україна	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2004	90'
03.	20.08.2003	«Шахтар», Донецьк	Україна — Румунія	0-2	Товариський матч	90'
04.	08.10.2005	«Метеор», Дніпропетровськ	Україна — Албанія	2-2	Відбірковий матч ЧС-2006	90'
05.	06.02.2008	«ГСП», Нікосія	Кіпр — Україна	1-1	Товариський матч	75'
06.	01.06.2008	«Росунда», Стокгольм	Швеція — Україна	0-1	Товариський матч	90'
07.	20.08.2008	«Україна», Львів	Україна — Польща	1-0	Товариський матч	90'
08.	06.09.2008	«Україна», Львів	Україна — Білорусь	1-0	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
09.	10.09.2008	Центральний стадіон, Алмати	Казахстан — Україна	1-3	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
10.	11.10.2008	«Металіст», Харків	Україна — Хорватія	0-0	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
11.	19.11.2008	«Дніпро-Арена», Дніпропетровськ	Україна — Норвегія	1-0	Товариський матч	90'
12.	11.02.2009	«ГСП», Нікосія	Сербія — Україна	0-1	Товариський матч	90'
13.	01.04.2009	«Вемблі», Лондон	Англія — Україна	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
14.	06.06.2009	«Максимір», Загреб	Хорватія — Україна	2-2	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
15.	10.06.2009	«Динамо», Київ	Україна — Казахстан	2-1	Відбірковий матч ЧС-2010	90'
16.	12.08.2009	«Динамо», Київ	Україна — Туреччина	0-3	Товариський матч	46'
17.	01.06.2011	«Динамо», Київ	Україна — Узбекистан	2-0	Товариський матч	90'	64'
18.	06.06.2011	«Донбас Арена», Донецьк	Україна — Франція	0-2	Товариський матч	90'
19.	02.09.2011	«Металіст», Харків	Україна — Уругвай	2-3	Товариський матч	90'
20.	06.09.2011	«Дженералі Арена», Прага	Чехія — Україна	4-0	Товариський матч	76'	67'
21.	05.06.2012	«Ауді Шпортпарк», Інгольштадт	Туреччина — Україна	2-0	Товариський матч	90'
22.	11.09.2012	«Вемблі», Лондон	Англія — Україна	1-1	Відбірковий матч ЧС-2014	75'
23.	14.11.2012	«Васил Левський», Софія	Болгарія — Україна	0-1	Товариський матч	90'	74'
24.	06.02.2013	Стадіо «Олімпіко», Севілья	Норвегія — Україна	0-2	Товариський матч	90'
25.	22.03.2013	Національний стадіон, Варшава	Польща — Україна	1-3	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
26.	26.03.2013	«Чорноморець», Одеса	Україна — Молдова	2-1	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
27.	02.06.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Камерун	0-0	Товариський матч	90'
28.	14.08.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Ізраїль	2-0	Товариський матч	90'
29.	06.09.2013	«Арена Львів», Львів	Україна — Сан-Марино	9-0	Відбірковий матч ЧС-2014	60'
30.	10.09.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Англія	0-0	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
31.	11.10.2013	«Металіст», Харків	Україна — Польща	1-0	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
32.	15.10.2013	Стадіо «Олімпіко», Серравалле	Сан-Марино — Україна	0-8	Відбірковий матч ЧС-2014	90'
33.	15.11.2013	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Франція	2-0	Плей-оф відбору ЧС-2014	90'	37'
34.	19.11.2013	«Стад де Франс», Париж	Франція — Україна	3-0	Плей-оф відбору ЧС-2014	90'
35.	05.03.2014	«Антоніс Пападопулос», Ларнака	США — Україна	0-2	Товариський матч	80'
36.	03.09.2014	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Молдова	1-0	Товариський матч	46'
37.	08.09.2014	НСК «Олімпійський», Київ	Україна — Словаччина	0-1	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
38.	09.10.2014	«Борисов-Арена», Борисов	Білорусь — Україна	0-2	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
39.	12.10.2014	«Арена Львів», Львів	Україна — Північна Македонія	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
40.	15.11.2014	«Жозі Бартель», Люксембург	Люксембург — Україна	0-3	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
41.	27.03.2015	«Рамон Санчес Пісхуан», Севілья	Іспанія — Україна	1-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'
42.	31.03.2015	«Арена Львів», Львів	Україна — Латвія	1-1	Товариський матч	90'
43.	09.06.2015	«Лінцер», Лінц	Грузія — Україна	1-2	Товариський матч	46'
44.	14.06.2015	«Арена Львів», Львів	Україна — Люксембург	3-0	Відбірковий матч ЧЄ-2016	90'

Скандали Редагувати

У червні-липні 2018-го року В'ячеслав провів відпочинок на окупованій Росією території в Криму^[8].
28 травня 2021 року був затриманий поліцією за водіння автомобільного засобу у стані алкогольного сп'яніння^[9]^[10]. За кілька годин до дорожнього інциденту Шевчук перебував на урочистому заході з нагоди 85-річчя "Шахтаря". Згодом футболіст перепросив за ганебну поведінку під час затримання та нетверезе кермування. Скандал вплинув на його подальшу кар'єру. На тренерській лаві він вже більше не працював, а також залишив телеканал "Футбол", де виступав як експерт у студії Олександра Денисова.

Досягнення Редагувати

Чемпіон України: 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014
Володар кубка України: 2008, 2011, 2012, 2013, 2016
Володар Суперкубка України: 2005, 2008, 2010, 2012, 2014
Володар Кубка УЄФА 2008-09

Державні нагороди Редагувати

Орден «За мужність» III ст. (25 травня 2009) — за досягнення визначного спортивного результату — здобуття Кубка УЄФА 2009 року, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету вітчизняного футболу^[11]
Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (21 листопада 2015) — за досягнення високих спортивних результатів, вагомий внесок у розвиток вітчизняного футболу, піднесення міжнародного авторитету Української держави^[12]
Медаль «За працю і звитягу» (19 серпня 2006) — за досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу з футболу 2006 року (Федеративна Республіка Німеччина), виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України^[13]

Особисте життя Редагувати

Брат — Сергій Шевчук, підполковник Державної прикордонної служби України. Спочатку займався футболом, але потім обрав кар'єру військового. Брав участь в обороні Маріуполя^[14].

Примітки Редагувати

↑ Страница не найдена. shakhtar.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Шевчук завершив карєру. www.ua-football.com (укр.). 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Вячеслав Шевчук очолив Шахтар U-17. www.ua-football.com (укр.). 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Вячеслав Шевчук возглавил Олимпик. football.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Вячеслав Шевчук покинул "Олимпик". ФК Олимпик (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ PRO-ДИПЛОМИ УЄФА ОТРИМАЛА ЧЕРГОВА ГРУПА УКРАЇНСЬКИХ СПЕЦІАЛІСТІВ. uaf.ua. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
↑ В'ячеслав ШЕВЧУК: «Займатимуся селекцією для посилення Вереса». Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Екс-футболіст збірної України відпочив в анексованому Криму. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
↑ Соромно! Шевчук залишає ТК Футбол: його п'яним затримала поліція (uk-UA). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ "Злили друзі з "Шахтаря": відомого ексфутболіста збірної України затримали п'яним за кермом (відео). ТСН.ua (укр.). 29 травня 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»". Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2014.
↑ Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
↑ Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2014.
↑ «Таке відчуття, що він повернувся з концтабору»: брат В'ячеслава Шевчука захищав Маріуполь і визволений з полону

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шевчук В'ячеслав Анатолійович

Це незавершена стаття про українського футболіста чи футболістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Страница не найдена. shakhtar.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 23 листопада 2021.

[2] Шевчук завершив карєру. www.ua-football.com (укр.). 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

[3] Вячеслав Шевчук очолив Шахтар U-17. www.ua-football.com (укр.). 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021.

[4] Вячеслав Шевчук возглавил Олимпик. football.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021.

[5] Вячеслав Шевчук покинул "Олимпик". ФК Олимпик (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

[6] PRO-ДИПЛОМИ УЄФА ОТРИМАЛА ЧЕРГОВА ГРУПА УКРАЇНСЬКИХ СПЕЦІАЛІСТІВ. uaf.ua. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020.

[7] В'ячеслав ШЕВЧУК: «Займатимуся селекцією для посилення Вереса». Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

[8] Екс-футболіст збірної України відпочив в анексованому Криму. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.

[9] Соромно! Шевчук залишає ТК Футбол: його п'яним затримала поліція (uk-UA). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

[10] "Злили друзі з "Шахтаря": відомого ексфутболіста збірної України затримали п'яним за кермом (відео). ТСН.ua (укр.). 29 травня 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.

[11] Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»". Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2014.

[12] Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23

[13] Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2014.

[14] «Таке відчуття, що він повернувся з концтабору»: брат В'ячеслава Шевчука захищав Маріуполь і визволений з полону

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]