Центральний стадіон (Алмати)
Центральний стадіон (каз. Орталық стадион) — алматинський стадіон і один з найбільших спортивних комплексів Республіки Казахстан.
| Центральний стадіон | |
|---|---|
| |
| Країна |  Казахстан
|
| Розташування | Алмата, пр-кт Абая, 48, (Казахстан) |
| Координати | 43°14′17″ пн. ш. 76°55′27″ сх. д. / 43.23833100002777741° пн. ш. 76.92435000002778622° сх. д.Координати: 43°14′17″ пн. ш. 76°55′27″ сх. д. / 43.23833100002777741° пн. ш. 76.92435000002778622° сх. д. |
| Побудовано | 1958 |
| Відкрито | 1958 |
| Реконструйовано | 2010 — 2011 |
| Власник | Алмати |
| Команда (-и) | Кайрат |
| Види спорту | футбол |
| Вміщує | 23 804 |
| Розміри поля | 105х68 метрів |
| Вебсайт | centralstadium.kz |
| |
| Центральний стадіон (Алмати) у Вікісховищі | |
Історія ред.
Спортивний комплекс складається з декількох спортивних об'єктів і був споруджений в 1955—1975 роки. На території у 22 га було побудовано: велику спортивну арену (стадіон), малу спортивну арену (стадіон), критий атлетичний манеж (зал для боротьби, універсальний спортивний зал), запасне футбольне поле з легкоатлетичними доріжками. Велика спортивна арена була побудована в 1955—1958 роки за проєктом архітектора Капанова Адамбека[ru] (головний архітектор проєкту) і А. Я. Косова, що складається з футбольного поля розміром 104х69 метрів, 8 бігових доріжок на 100 і 400 метрів, легкоатлетичних секторів для стрибків і метання снарядів. Трибуни великої спортивної арени були розраховані на 30 тисяч місць, під якими б розміщувалися зали для спортивних ігор, боротьби, боксу, кімнати тренерів, суддів і лікарів, готель на 200 місць. В малу арену входив стадіон на 5 тисяч місць, поле для стрільби з лука, тенісні корти та майданчики для ігор в м'яча руками. У 1975 році додатково побудована крита спортивна споруда — атлетичний манеж.
Реконструкція ред.
У 1997 році, в рамках підготовки до II-х Центральноазійських ігор[ru], була проведена реконструкція центрального стадіону. В процесі реконструкції було покладено новітнє, на той момент, покриття легкоатлетичних бігових доріжок італійської компанії Mondo, аналогічне покладене при проведенні Олімпійських ігор 1996 року в США. Дерев'яні лавки на трибунах замінили на пластикові сидіння, встановлено нове електронне табло.
У 2002 році Казахстан був прийнятий в члени УЄФА. Для проведення ігор стадіон мав відповідати стандартам УЄФА, з міського бюджету були виділені фінансові кошти на проведення ремонтно-будівельних робіт. Були здійснено зведення металевого навісу над західною трибуною, конструкція якого важить більш як 350 т, оновлення пластикових сидінь, приведення всієї інфраструктури стадіону до мінімальних норм УЄФА. В результаті виконаних заходів стадіон отримав ліцензію на право проведення міжнародних ігор.
У 2009—2010 роки у зв'язку з новими вимогами УЄФА і плануванням зимових Азійських ігор 2011 була проведена капітальна реконструкція Центрального стадіону вартістю в 3 мільярди тенге, яка була профінансована за рахунок бюджету міста[1]. 18 вересня 2010 стадіон був відкритий після капітальної реконструкції[2]. В ході капітальної реконструкції стадіону була проведена заміна газону його футбольного поля на новий сучасний газон, що складається з природної трави, з імплантацією синтетичних волокон. Для його експлуатації впроваджено програмне керування, підігрів поля та полив газону здійснюються в автоматичному режимі. Розмір самого поля був відкоректований відповідно до вимог УЄФА з наявних 104х69 метрів до 105х68 метрів. Також були встановлені нові сучасні бігові доріжки, які виконані з високоякісного матеріалу «Каніпур-М» новітнього швейцарського покриття Konica. Вперше такі бігові доріжки постелили на стадіоні в Берліні до чемпіонату світу з легкої атлетики у 2008 році, у 2009 році ними оновили стадіон в Барселоні. Крім цього, на Центральному стадіоні було оновлено спортивне обладнання, інвентар та прожекторні освітлювальні установки. Встановлено систему фотофінішу і хронометражу. Всі внутрішні розташовані під трибунами приміщення стадіону та комунікації пройшли капітальну реконструкцію.
У вересні 2011 року покриття бігових доріжок Центрального стадіону отримало Спеціальний Сертифікат від Міжнародної Асоціації легкої атлетики 2-ї категорії, що дає право проводити змагання з легкої атлетики міжнародного рівня.
Загальні відомості ред.
Центральний стадіон міста Алмати побудований в 1958 році. Споруда є овальною за планом, розділеною вставками з 6 проходами на 4 трибуни: північну, західну, південну і східну. Загальна вмісткість трибун становить 23 804 місць. Всі місця індивідуальні, пластикові сидіння закріплені на металевих кутках, забезпечуючи малогабаритність і зручність глядачеві. Мінімальна висота спинки — 38 см.
Центральний стадіон обладнаний освітлювальними установками (комплексами прожекторів на вишках), що дозволяють проводити заходи у вечірній час. Рівень освітленості становить 1400 люкс.
Поверхня ігрового футбольного поля: природне трав'яне покриття, рівне і гладке, в хорошому стані. Ігрові матчі на полі можна проводити протягом всього сезону. Розміри поля — 105х68 м.
Для проїзду автотранспорту на територію стадіону є два в'їзди: головний — з боку пр. Абая[ru] і з вул. Сатпаєва[ru] (у манежу). Для проходу глядачів і спортсменів — 6 входів: з пр. Абая і вулиці Сатпаєва (широкі ворота) і по два проходи — з вул. Байтурсинова[ru] і з боку тренувального поля.
Будівля стадіону ред.
На східній стіні стадіону встановлена пам'ятна дошка альпіністові А. М. Букреєву (1958-1997), який загинув під час штурму 12-го восьмитисячники Анапурни.[3]
У перші роки його існування тут заливався лід і проводилися змагання на ковзанах. В 1964 році було встановлено сім радянських і два світові рекорди.[4]
Архітектура ред.
Еліпсоподібний за планом симетричний триповерховий стадіон розташований зі значним відходженням від червоної лінії забудови, в глибині кварталу. Центральна вісь споруди акцентована головним входом, спрямованим на північ. Бічні входи встановлені по поздовжній і поперечній осях комплексу. Злегка заглиблений монументальний портик, фланкований масивними пілонами, підтримується чотирма парами квадратних в перетині стовпів. По осях пілонів на облицьованих гранітними плитами постаментах встановлені скульптурні композиції на спортивну тему.[5]
Статус пам'ятки ред.
19 лютого 1987 року було прийнято рішення виконавчого комітету Алматинської міської Ради народних депутатів про включення стадіона в список пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення Алмати. Цим рішенням передбачалося оформлення охоронного зобов'язання і розробки проєкту реставрації пам'яток.
10 листопада 2010 року був затверджений новий Державний список пам'яток історії та культури місцевого значення міста Алмати, одночасно з яким всі попередні рішення з цього приводу втратили силу[6]. У цій постанові був збережений статус пам'ятки місцевого значення Центрального стадіону. Межі охоронних зон були затверджені у 2014 році.[7]
Власність ред.
За часів СРСР перебував у державній власності. Після розпаду СРСР переданий в комунальне державне управління Акімата міста Алмата. У травні 2014 року стало відомо про затвердження Комплексного плану приватизації на 2014—2016 роки, за яким «Державне комунальне підприємство» «Центральний стадіон» буде продано у приватну власність.[8][9]
Чемпіонати ред.
- Чемпіонат СРСР з футболу (1960—1990)
- Чемпіонат СРСР з легкої атлетики (1965 року)
- Чемпіонат Казахстану з футболу (1991—наш час)
- Традиційний щорічний міжнародний турнір з легкої атлетики «Меморіал Гусмана Косанова[ru]» (1991—наш час)[10]
- Чемпіонат світу по хокею з мячем 2012[ru], група В і С; ряд матчів був проведений на запасному полі стадіону.[11]
Прилеглі споруди ред.
Поруч зі стадіоном знаходяться комплекси мініфутбольних полів, мала арена і манеж.
Секції та організації в стадіоні ред.
Стадіон оперезаний кільцем, всередині якого знаходяться готель, а також:
- Федерація спортивного орієнтування Республіки Казахстан;
- Алматинський клуб марафонців;
- Секція боксу;
- Секція боротьби;
- Міні-поле.
Примітки ред.
- ↑ «Центральный» стадион Алматы готовится к реконструкции. Выделено 3 млрд тенге. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ В Алматы в рамках празднования Дня города состоялось открытие спортивной чаши Центрального стадиона. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Достопримечательности г. Алма-Ата. Центральный стадион. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Энциклопедия Алматы. Центральный стадион
- ↑ Управление культуры г. Алматы. Центральный стадион. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Постановление Акимата города Алматы от 10 ноября 2010 года № 4/840 «Об утверждении Государственного списка памятников истории и культуры местного значения города Алматы». Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ Решение XXXI сессии маслихата города Алматы V созыва от 10 сентября 2014 года № 261 «Об утверждении границ охранных зон, зон регулирования застройки и зон охраняемого природного ландшафта объектов историко-культурного наследия города Алматы». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ О внесении изменений и дополнений в постановление Правительства Республики Казахстан от 31 марта 2014 года № 280 "Об утверждении Комплексного плана приватизации на 2014 - 2016 годы". Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ В Казахстане начинается массовая распродажа государственной собственности. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 2 грудня 2020.
- ↑ На юбилейном XXV Мемориале Гусмана Косанова было установлено пять высших достижений турнира. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
- ↑ Определены все участники чемпионата мира по хоккею с мячом. bandynet.ru. 21 грудня 2011. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 24 січня 2012.