Шевчук В'ячеслав Анатолійович

український футболіст, захисник
(Перенаправлено з Шевчук В'ячеслав)

В'ячеслав Анатолійович Шевчу́к (нар. 13 травня 1979, Луцьк, УРСР) — колишній український футболіст, захисник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер та функціонер.

Ф
В'ячеслав Шевчук
В'ячеслав Шевчук
В'ячеслав Шевчук
Особисті дані
Повне ім'я В'ячеслав Анатолійович Шевчук
Народження 13 травня 1979(1979-05-13) (44 роки)
  Луцьк, УРСР
Зріст 184 см
Вага 79 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
Україна ДЮСШ (Луцк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996–1998 Україна «Поділля» 36 (0)
1998–2000 Україна «Металург» (Запоріжжя) 31 (1)
1999  Україна «Металург-2» 6 (0)
2000–2001 Україна «Шахтар» (Донецьк) 12 (0)
2000  Україна «Шахтар-3» 1 (0)
2001  Україна «Шахтар-2» 13 (0)
2001–2002 Україна «Металург» (Донецьк) 2 (0)
2002  Україна «Металург-2» 6 (0)
2002–2004 Росія «Шинник» 50 (4)
2004–2005 Україна «Дніпро» 11 (1)
2005–2016 Україна «Шахтар» (Донецьк) 150 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2016 Україна Україна 56 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2017—2018 Україна «Шахтар» (U-17)
2018—2019 Україна «Олімпік» (Донецьк)
2021— Україна «Верес» спорт. дир.
Звання, нагороди
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 23 листопада 2021.

Клубна кар'єра ред.

Народився у Луцьку, вихованець місцевої ДЮСШ. На початку карʼєри виступав за "Поділля" з Хмельницького та "Металург" з Запоріжжя. У «Шахтарі» з червня 2000 року (з перервою). Провів за гірників 13 сезонів, зіграв 239 матчів та забив 4 голи. 27 грудня 2016 року офіційно залишив «гірників» та завершив кар'єру гравця[1][2].

У складі донецького «Шахтаря» В'ячеслав Шевчук вісім разів ставав чемпіоном України. Чотири рази ставав срібним призером першості країни. П'ять разів вигравав Кубок України та двічі виходив у фінал кубку. Тричі вигравав Суперкубок країни. В'ячеслав Шевчук – володар Кубку УЄФА 2009 року. За свої спортивні досягнення удостоєний ордену «За мужність» та медалі «За працю та перемогу».

У складі національної збірної України провів 56 матчів. Приймав участь у фінальному турнірі Євро-2012 та Євро-2016, де був капітаном національної команди.

Тренерська кар'єра ред.

У вересні 2017 року розпочав тренерську кар'єру, очоливши команду «Шахтаря U-17»[3] і отримав тренерський диплом УЄФА категорії PRO. Тренував команду 2001 року народження, в складі якої грали Михайло Мудрик та Анатолій Трубін.

З жовтня 2018 року очолив клуб Прем'єр-ліги «Олімпік» (Донецьк), змінивши на цій посаді Романа Санжара. Асистентами Шевчука стали Руслан Ротань, Володимир Савченко (тренер воротарів) і Антон Дяченко (тренер з фізпідготовки)[4].

17 квітня 2019 року В'ячеслав Шевчук залишив пост головного тренера ФК «Олімпік»[5].

У вересні 2020 року отримав PRO-диплом УЄФА[6].

З 23 листопада 2021 року обіймає посаду спортивного директора у «Вересі»[7]. У січні 2023 року зайняв посаду віце-президента "Вереса", а в листопаді 2023 року залишив клуб, щоб узяти участь у виборах голови Рівненської асоціації футболу.

Виступи за збірну ред.

Скандали ред.

  • У червні-липні 2018-го року В'ячеслав провів відпочинок на окупованій Росією території в Криму[8].
  • 28 травня 2021 року був затриманий поліцією за водіння автомобільного засобу у стані алкогольного сп'яніння[9][10]. За кілька годин до дорожнього інциденту Шевчук перебував на урочистому заході з нагоди 85-річчя "Шахтаря". Згодом футболіст перепросив за ганебну поведінку під час затримання та нетверезе кермування. Скандал вплинув на його подальшу кар'єру. На тренерській лаві він вже більше не працював, а також залишив телеканал "Футбол", де виступав як експерт у студії Олександра Денисова.

Досягнення ред.

Державні нагороди ред.

Особисте життя ред.

Брат — Сергій Шевчук, підполковник Державної прикордонної служби України. Спочатку займався футболом, але потім обрав кар'єру військового. Брав участь в обороні Маріуполя[14] та пройшов пекло російського полону.

Примітки ред.

  1. Страница не найдена. shakhtar.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 23 листопада 2021. 
  2. Шевчук завершив карєру. www.ua-football.com (укр.). 27 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  3. Вячеслав Шевчук очолив Шахтар U-17. www.ua-football.com (укр.). 19 вересня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021. 
  4. Вячеслав Шевчук возглавил Олимпик. football.ua. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 23 листопада 2021. 
  5. Вячеслав Шевчук покинул "Олимпик". ФК Олимпик (рос.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  6. PRO-ДИПЛОМИ УЄФА ОТРИМАЛА ЧЕРГОВА ГРУПА УКРАЇНСЬКИХ СПЕЦІАЛІСТІВ. uaf.ua. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2020. 
  7. В'ячеслав ШЕВЧУК: «Займатимуся селекцією для посилення Вереса». Спорт.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  8. Екс-футболіст збірної України відпочив в анексованому Криму. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  9. Соромно! Шевчук залишає ТК Футбол: його п'яним затримала поліція (uk-UA). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  10. "Злили друзі з "Шахтаря": відомого ексфутболіста збірної України затримали п'яним за кермом (відео). ТСН.ua (укр.). 29 травня 2021. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  11. Указ Президента України № 349/2009 від 25 травня 2009 року "Про відзначення державними нагородами України гравців і працівників акціонерного товариства «Футбольний клуб „Шахтар“ Донецьк»". Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 квітня 2014. 
  12. Указ Президента України від 21 листопада 2015 року № 650/2015 «Про нагородження відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»» // ​Порошенко озброїв футболістів збірної України вогнепальною зброєю перед Євро-2016 (документ), сайт ІнА «Українські Новини», 2016-03-23
  13. Указ Президента України № 697/2006 від 19 серпня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2014. 
  14. «Таке відчуття, що він повернувся з концтабору»: брат В'ячеслава Шевчука захищав Маріуполь і визволений з полону

Посилання ред.