Чорна рада (мінісеріал)
«Чо́рна ра́да» (робоча назва «Булава для розумної голови»[1]) — український історичний 9-серійний телесеріал за романом українського письменника Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Телесеріал уперше транслював телеканал Перший національний у вересні 2000 року.[2] Згодом, у 2002 році творці для виходу на DVD створили урізану версія у форматі телефільму тривалістю 145 хв.
| Чорна рада | |
|---|---|
.jpg) | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) | Перший національний |
| Жанр | історична драма |
| Тривалість | 485 хв. (серіальна версія) 145 хв. (телефільмова версія) |
| Компанія | Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка |
| Сценарист | Григорій Штонь, Микола Засєєв-Руденко |
| Режисер | Микола Засєєв-Руденко |
| На основі | Чорна рада (роман) (Пантелеймон Куліш) |
| Оператор | Олександр Чорний |
| У головних ролях | Богдан Ступка Богдан Бенюк Руслана Писанка Олександр Бондаренко |
| Композитор | Ігор Поклад |
| Країна-виробник | Україна |
| Мова оригіналу | українська |
| Перша поява | 2000 (серіальна версія) 2002 (телефільмова версія) |
| Кількість сезонів | 1 |
| Кількість серій | 9 |
| Посилання | |
Станом на 2021 рік повна 9-серійна версія серіалу Чорна рада вважається втраченою, бо після трансляції цієї версії на телеканалі Перший національний у 2000 році ця повна версія ніколи не виходила у жодному форматі на домашньому відео; єдине що створили творці так це DVD урізаної телефільмової версії на 145 хв. у 2002 році.
Сюжет
ред.Основні події фільму розгортаються в тяжкі для України історичні часи. Після смерті Б. Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким, кульмінацією запеклого політичного протистояння стає Чорна рада 1663 року. На тлі політичних інтриг, несподіваних союзів і зрад розгортається інша сюжетна лінія — любовна… Масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми, відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для найширшого кола глядачів.
Творча команда
ред.- Автори сценарію: Григорій Штонь, Микола Засєєв-Руденко
- Режисер-постановник: Микола Засєєв-Руденко
- Оператор-постановник: Олександр Чорний
- Художник-постановник: Інна Биченкова
- Композитор: Ігор Поклад
- Текст пісні Дмитра Павличка
- Звукооператор: Тетяна Нілова
- Головний консультант: академік НАН України Валерій Смолій
- Співають: Ніна Матвієнко, Тарас Штонда
- Редактор: Олександр Кучерявий
- Режисер: Галина Горпинченко
- Художник по гриму: Ніна Одинович
- Художники по костюмах: Валентина Горлань, Алла Сапанович
- Оператор комбінованих зйомок: Валерій Осадчий
- Художник-декоратор: Михайло Полунін
- Монтажер: Н. Гончаренко
- Директор фільму: Світлана Петрова
У ролях
ред.- Богдан Ступка — Іван Брюховецький
- Олександр Бондаренко — Яким Сомко
- Олексій Петренко — Богдан Хмельницький
- Олександр Биструшкін — Іван Виговський
- Богдан Бенюк — Михайло Черевань
- Сергій Романюк — Іван Шрам
- Костянтин Шафоренко — Петро Шрам
- Микола Боклан — Кирило Тур
- Руслана Писанка — Мелашка
- Радмила Щоголева — Олеся
- Георгій Морозюк — Петро Сердюк, запорожець
А також Віталій Розстальний, Валерій Шевченко, Віктор Степанов, Микола Шутько, Анатолій Мокренко, Микола Олійник, Михайло Поплавський, Тетяна Кравченко, Володимир Сакун, Дмитро Наливайчук, Борис Харитонов, Йосип Найдук та ін.
У певний період роль Богдана Хмельницького мав виконати російський актор Василь Лановий, який стверджував ніби він залюбки зіграє свою роль українською та вихвалявся що «для нього [грати українською] труднощів не складає»; однак врешті Лановий відмовився грати Хмельницького у Чорній раді зі страху «уславитися антиросійським актором» й цю роль виконав український актор Олексій Петренко.[3][4]
Кошторис
ред.В інтерв'ю 2015 року режисер заявляв, що кошторис серіалу був 4 мільйони гривень;[5] 120 тис. грн. з яких надав тодішній мер Києва Олександр Омельченко.[1] Хоча у 2000 році тодішній керівник НТКУ Вадим Долганов у інтерв'ю українським ЗМІ повідомляв, що НТКУ проспонсорувала знімання серіалу й оцінив загальний кошторис у $2.5 мільйони, зазначивши, що приблизно таку суму, у гривневому еквіваленті, протягом декількох попередніх років було знято з рахунків НТКУ.[6]
Знімання
ред.Задум телесеріалу з'явився у режисера Миколи Засєєв-Руденка ще у 1997 році. Тоді у інтерв'ю українським ЗМІ він описував майбутній серіал як « 10-серійний супервестерн […], де буде використано новітню комп'ютерну техніку».[7]
Сценарій фільму написаний досить близько до оригінальної версії Куліша, хоча режисер стрічки все-таки зробив певні зміни у порівнянні з першоджерелом; так Засеєв-Руденко увів до стрічки образ Богдана Хмельницького, хоча його не було у романі.[1][8]
Телесеріал знімали у 1999 році на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка на замовлення Держтелерадіо, НТКУ та Міністерства культури і мистецтв.[1][3]
Реліз
ред.Реліз 9-серійної серіальної версії
ред.Вперше 9-серійний телесеріал Чорна рада загальною тривалістю 485 хв. транслювався телеканалом Перший національний у вересні 2000 року; показ було приурочено до свята Незалежності України.[2][9] За словами деяких українських кінокритиків, прем'єрний показ серіалу у 2000 році не мав великого успіху, оскільки він був проігнорований комерційними телеканалами й демонструвався на Першому національному не в прайм-таймі, а в незручний час, коли його могли подивитись «лише безробітні та пенсіонери».[10] Згодом телесеріальну 9-серійну версію стрічки кілька разів повторно показували на телеканалі Перший національний, зокрема у серпні 2011 року тощо.[11][12] У 2009 році письменник Андрій Кокотюха стверджував що «після 2002-го знятий у локаціях музею в Пирогово серіал „Чорна Рада“ обов'язково [транслюється на День незалежності] або на каналі УТ-1, або на каналі Культура, або на каналі УТР, чи, як цього року, в денному ефірі каналу КДТРК»,[13] однак зі слів Кокотюхи не зрозуміло яку версію транслювали українські телеканали після 2002 — повноцінну 9-тисерійну чи скорочену телефільмову на 145 хв.
Реліз телефільмової версії на DVD
ред.У 2002 році для виходу на DVD творці переробили серіал у телефільм хронометражем на 145 хв., вирізавши понад 70 % вмісту, й на додачу до оригінальної українськомовної аудіодоріжки, додали також і російськомовне двоголосе закадрове озвучення як другу аудіодоріжку;[14] згодом цей DVD видання кілька разів перевидавали, наприклад у 2008 році.[15] Згодом у 2009 році для російського ринку творці зусиллями компанії Videoland також видали DVD з 4-серійною версією тривалістю 154 хв. з аудіодоріжкою з російськомовним двоголосим закадровим озвученням та з новою назвою — «Запорізька Січ» (рос. Запорожская сечь).
Джерела
ред.- ↑ а б в г «Чорна рада» знімається в борг — День, 30 вересня 1999, № 180 (1999)
- ↑ а б Смак правди — Дзеркало тижня, 22 вересня 2000
- ↑ а б Сірі будні «Чорної ради». Микола Засєєв- Руденко закінчує павільйонні зйомки фільму «Чорна рада» на студії ім. О. Довженка. day.kyiv.ua/uk/. 23 лютого 1999
- ↑ Лановий: «Після стрілянини я почав заїкатися і мочитися». obozrevatel.com/ukr/. 6.08.2008
- ↑ Зняли «Чорну раду» за 4 млн грн, тому що не крали і пили помірно — 112, 17.06.2015
- ↑ Вадим ДОЛГАНОВ: «Національна телекомпанія вже навчилася заробляти гроші». day.kyiv.ua/uk/. 3 листопада 2000
- ↑ Хвацькості Засєєву не бракує — День, 29 листопада 1997, № 216(1997)
- ↑ Леся Скорик. Чорна рада (2002) — Світ слова, 2002
- ↑ [Почути голос каміння, прочитати зотлілі сторінки] // Слово Просвіти за вересень 2000, Ч. 9 (75), 2000 РІК С. 8-9
- ↑ Українське кіно: у пошуках рецептів відродження — 16 листопада 2002, № 212 (2002)
- ↑ Наступного тижня Перший покаже серіал «Чорна рада» — Перший національний, 18 серпня 2011
- ↑ Перший національний покаже серіал «Чорна рада» // Детектор медіа, 18 Серпня 2011
- ↑ День Незалежності радянської України. detector.media. 25 серпня 2009
- ↑ Chorna rada (DVD). worldcat.org. 2002 (англ.)
- ↑ Чорна рада (DVD). umka.com/ukr/. 2008
Посилання
ред.- 145 хв. версія на archive.org: https://archive.org/details/ChornaRada
- Чорна рада на сайті DzygaMDB
- Чорна рада на сайті usfa.gov.ua
|
Це незавершена стаття про український телесеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |