Відкрити головне меню

Олекса́ндр Па́влович Бистру́шкін (*1 січня 1949(19490101), Галич, Івано-Франківська область) — український актор театру та кіно, поет, державний діяч. Народний артист України (2001), член Національної комісії ЮНЕСКО, Національної спілки театральних діячів, Національної спілки кінематографістів, автор численних збірок поезій.

Биструшкін Олександр Павлович
Биструшкін портрет.jpg
Народився 1 січня 1949(1949-01-01)[1] (70 років)
Галич, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Роки діяльності з 1969 — тепер. час
Діти Биструшкін Ярослав Олександрович[d]
IMDb nm1250830
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Зміст

ОсвітаРедагувати

Кар'єраРедагувати

1970–1993 — актор Київського драматичного театру імені Івана Франка.

1993–2006 — очолював Головне управління культури Київської міськдержадміністрації. Результат діяльності:

  • проектування Державного театру ляльок,
  • створення Театру на Подолі,
  • створення Молодіжного театру на Троєщині,
  • створення Центру творчості «Натхнення», базового для Всеукраїнської академії танцю,
  • створення музею «Повернута спадщина»,
  • створення музичної школи Стефана Турчака в Шевченківському районі столиці,
  • створення Київської дитячої академії мистецтв.

Засновані й діють

  • Міжнародний конкурс балету імені Сержа Лифаря,
  • Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця,
  • хоровий фестиваль «Золотоверхий Київ»,
  • «Київ травневий — театральний»,
  • фестиваль споріднених міст,
  • музичний молодіжний фестиваль «Чайка».

Запрацювали

  • Державний музей книги і друкарства,
  • Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
  • багато інших культурно-мистецьких проектів, що підтримують нашу духовність.

2007–2010 — керівник Головної служби гуманітарної політики та з питань збереження національного культурного надбання Секретаріату Президента України.

ТворчістьРедагувати

 
Олександр Биструшкін у студії Українського радіо

З 1970 в Київському драматичному театрі імені Івана Франка упродовж кількох десятиліть акторської праці створив близько 50 сценічних образів.

Зіграв понад 20 ролей у кіно.

2010 — у рамках проекту «Твої сини, Україно, — твій біль, твоя слава» записав аудіокниги з творами Т.Шевченка, І.Франка, В.Стуса[2]., П.Тичини[3].

2012 — створив «Аудіоантологію української поезії» (9 дисків, 10 годин запису, 13 поетів, наклад — 1000 примірників)[4].

ФільмографіяРедагувати

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати