Шутько Микола Олексійович
Микола Олексійович Шутько (19 грудня 1927, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР — 4 січня 2010, Київ, Україна) — український актор. Народний артист Української РСР (1980). Член Національної спілки кінематографістів України.
| Шутько Микола Олексійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
19 грудня 1927 Кривий Ріг, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер |
4 січня 2010 (82 роки) Київ, Україна | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор | |||
| Alma mater | Дніпропетровське театральне училище (1948) | |||
| Заклад | Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Кіностудія ім. О. Довженка | |||
| Роки діяльності | 1948 — 2007 | |||
| IMDb | nm0796015 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.Микола Шутько народився у 1927 роціу місті Кривий Ріг[1]. Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1948). Після закінчення навчання працював у Чернівецькому українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської. В 1963—1980 рр. — актор Київського національного драматичного театру ім. І.Франка, де був зайнятий у спектаклях «Украдене щастя» (Микола Задорожний)[2], «Лимерівна», «Ярослав Мудрий» та ін. З 1950 року знімається в кіно[3], а з 1980 року пішов з театру й грав тільки в кіно, брав участь як читець у створенні аудиозаписів (так, в 1983, 1987, 1991 роках брав участь у створенні аудіозаписів українських народних казок[4]), ставить вистави в театрах як режисер-постановник.
Працював на Українському радіо, зокрема ведучим передачі для дітей "Школа Світлофора Моргайка" у ролі Світлофора Моргайка.
Помер після тривалого лікування раку гортані.
Режисер-постановник в театрі
ред.Фільмографія
ред.Знявся в українських фільмах:
- 1958 — Перший парубок — Сидір
- 1960 — Макар Діброва — Гаврило Братченко
- 1972 — Рим, 17... — Клим Іванович Конотоп
- 1972 — Тут нам жити — голова сільради
- 1974 — Прощайте, фараони! — Аристарх
- 1976 — Дума про Ковпака (у фільмі Карпати, Карпати...) — Петровський
- 1976 — Зачарований вітряк — Сірошапка
- 1978 — Дипломати мимоволі — Максим Шугай
- 1979 — Вавилон XX — Панько
- 1981 — Я — Хортиця — Карпо Іван
- 1983 — Звинувачення — Єременко
- 1983 — Три гільзи від англійського карабіна — Волох
- 1984 — Добрі наміри — Парамонов
- 1984 — Прелюдія долі — батько
- 1986 — Наближення до майбутнього — тваринник
в епізодах стрічок:
- 1970 — Родина Коцюбинських
- 1980 — Від Бугу до Вісли
- 1980 — Платон мені друг
- 1981 — Золотий ланцюг
- 1981 — Старі листи
- 1983 — Провал операції «Велика Ведмедиця» — Коломієць (полковник)
- 1983 — Вир
- 1984 — …І чудова мить перемоги
- 1984 — Украдене щастя
- 1987 — Виконати будь-яку правду
- 1990 — Розпад
- 1991 -Особиста зброя
- 1992 — Повітряні пірати
- 1994 — Тигролови
Грав також у кінокартинах:
- 1954 — Над Черемошем — сільський парубок[3]
- 1964 — «Фараони» — Корній
- 1974 — Пора жовтого листя[5]
- 1975 — Вони воювали за Батьківщину — Лісиченко
- 1979 — Смак хліба — механізатор
- 1979 — Тут на моїй землі — шофер
- 1985 — Вечірниця
- 1985 — Осінні ранки — Матушкін
- 2000 — Чорна Рада — Кобзар
- 2007 — Вбивство в зимовій Ялті — злочинець
Аудіозаписи
ред.Читець
ред.- 1983 — (укр.) Українські народні казки /Музика М.Чембержі; Реж. Л.Лєсная; Інстр. ансамбль. — [М.]: ВСГ «Мелодия», 1983. — 1 гп. (60 хв., стерео), конв., портр. — Зміст: 1.Солом'яний бичок /Чит. М.Шутько, Н.Копержинська та ін. … 5.Коза-дереза /Чит. М.Шутько, Н.Копержинська та ін. — ISBN С50 19459 003.[4]
- 1987 — (укр.) Чому зайці сірі: Укр. нар. казки /Читає М.Шутько; Режисер М.Шиманська. — [М.]: ВСГ «Мелодия», 1987. — 1 гп. (60 хв.), конв., портр. — Зміст: 1.Орел і кріт … 10.Чому зайці сірі.[4]
- 1991 — (укр.) Українські народні казки=Ukrainian Folk Tales /Інстр. ансамбль під кер. Ю.Яценка; Реж. В.Обручев; Читають М.Шутько, Л. Логійко, Л. Томашевська, В. Довжик, В. Обручев. — [К.]: Аудіо Україна, 1991. — 1 мк. (~60 хв.) + Обкл.: іл. — Зміст: 1.Сонце, Мороз і Вітер … 10.Казка про Котика та Півника.[4]
Нагороди
ред.- Народний артист Української РСР (1980).
- Орден «Знак Пошани».
Примітки
ред.- ↑ Видатний актор із Кривого Рогу - Микола Шутько - kryvorizhski.info (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Валентина Заболотна. «У пошуках „Украденого щастя“»
- ↑ а б в г д Шутько М. Знімався в блискучому сузір'ї акторів / М. Шутько; (Бесіду веде) Г. Заславець // Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 54-55.[недоступне посилання] (укр.)
- ↑ а б в г Аудіозаписи з каталогу московської Бібліотеки української літератури. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013.
- ↑ Відеозаписи з каталогу московської Бібліотеки української літератури Пора жовтого листя: Вистава Київ. держ. ордена Леніна акад. укр. драм. театру ім. І.Франка: [Телев. ф.-вистава]. Ч.1 /Пост. С.Сміян; Худож. Д. Лідер; Комп. І.Шамо; У ролях: Н.Ужвій, М.Шутько, Г.Семененко, Н. Копержинська, В.Дальський, М.Задніпровський, М.Панасьєв та ін. — К.: Укртелефільм, б.р. — 1 вз. (1 год): кол. — Ч/б. — В титр. перед назв. зазн.: М.Зарудний. — Вз. 2000 р. на вк. VHS, разом з ін. вз., 0.03.54-1.02.26., О телефильме «Пора жёлтых листьев» на сайте kino-teatr.ru [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
ред.- Спілка кінематографістів України. К., І985. — С.173;
- Митці України. К., 1992. — С.662—663;
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.664;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1527.
Посилання
ред.- Николай Шутько на сайте kino-teatr.ru [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шутько М. Знімався в блискучому сузір'ї акторів / М. Шутько; (Бесіду веде) Г. Заславець // Кіно-Театр. — 2009. — № 1. — С. 54-55.[недоступне посилання]
- програма «Спогади» по Миколу Шутька на телеканалі «UA: Перший» [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |