Романюк Сергій Дмитрович

український актор
(Перенаправлено з Сергій Романюк)

Сергій Дмитрович Романюк (21 липня 1953, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР — 3 березня 2019, Івано-Франківськ) — український актор театру та кіно. Член Національної спілки кінематографістів України. Народний артист України (1998).

Сергій Романюк
Зображення
Ім'я при народженні Романюк Сергій Дмитрович
Народився 21 липня 1953(1953-07-21)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер 3 березня 2019(2019-03-03) (65 років)
Івано-Франківськ, Україна[1]
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність актор
Роки діяльності 1972—2019
IMDb ID 0738839
Нагороди та премії
Народний артист України

ЖиттєписРедагувати

 
Сергій Романюк на своїй улюбленій лавочці в Івано-Франківську. 18 квітня 2018 року. (З фотоархівів Мирослава Бойчука).
 
Сергій Романюк в колі журналістів під час зйомок інтервю в авторській програмі Богдана Кучера "Говорить Івано-Франківськ". (Зліва на право: оператор Михайло Яремчук, Сергій Романюк, журналісти Мирослав Бойчук та Богдан Кучер).

Сергій Дмитрович Романюк народився 21 липня 1953 року в українському місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Дитинство пройшло у Новограді-Волинському на Житомирщині — сюди переселилися батьки у 1961 році. 1973 року закінчив Студію Національного українського драматичного театру ім. Івана Франка. З 1972 року — актор Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. Сергій Романюк зіграв понад 100 ролей у театрі і кіно та був одним із найвідоміших українських акторів. 2004 року знявся у кліпі на пісню «Биология» музичного гурту ВІА Гра.

Помер 3 березня 2019 року у Івано-Франківську на 66-му році життя.[2]

Вшанування актораРедагувати

 
Журналісти-телевізійники перед відкриттям дошки. Івано-Франківськ. 28 грудня 2019 року.
 
Пам'ятна дошка Народному артистові України, акторові Сергієві Романюку в Івано-Франківську. 28 грудня 2019 року.
 
Заслужений журналіст України Богдан Кучер на відкритті пам'ятної дошки. 28 грудня 2019 року.
 
Режисер-документаліст, член спілки кінематографістів України Мирослав Бойчук на відкритті пам'ятної дошки Сергія Романюка. Івано-Франківськ. 28 грудня 2019 року.

28 грудня 2019 в Івано-Франківську на розі одного із будинків, неподалік якого проживав свої останні роки актор, за ініціативи його франківських друзів режисера-документаліста Мирослава Бойчука, журналіста Богдана Кучера та голови Івано-Франківського осередку документалістів України Юліана Яковини було відкрито пам`ятну дошку Сергієві Романюку.

Згодом, в одній із публікацій з цього приводу під заголовком "Ми з Богданом Кучером носили голодуючому Сергієві Романюку мішки з картоплею...", [1] Мирослав Бойчук написав:

"...За одну ніч, ніби натякаючи на життєві незгоди останніх років Сергія, погода в обласному ценрі повернулась з майже літньої на по-справжньому зимову,- з вітром, холоднечею та снігом.

Зважаючи на творчу потужність актора зауважу, що на відкриття Дошки Вшанування прийшло всього 2-3 десятки людей... Кілька друзів, чиновники, журналісти, священники, театрали і... жодної людини від найближчої родини... Хоча головний організатор встановлення пам'ятного знака та модератор цього дійства, - Станіслав Козлов, напередодні телефоном отримав усне підтвердження їх участі в урочистостях. Мене, людини яка останніх три роки була поруч із Сергієм, і яка на власні очі бачила ту злиденність, в якій жив видатний актор - це особливо пригнітило. Знімав на відео цю подію, слухав виступаючих і розумів, що історія життя Романюка, особливо його останніх років, для сучасної України швидше правило, ніж вийняток.

Частково на це ж делікатно натякнув у своєму виступі і заслужений журналіст України Богдан Кучер, згадуючи про те, як ми з ним носили голодуючому Сергієві мішки з картоплею, морквою та буряком. Можливо, такого роду благодійність і спонукала видатного актора назвати нас з Богданом його найближчими друзями...

Доречі, на прощальній панахиді Романюка, таке моє одкровення образило одного із київських його друзів. Визнаю, що був не зовсім правий: треба було висловитись не загально "друг", а більш конкретно "Івано-Франківський друг".

 
Один з останніх виходів, а вірніше виїздів Сергія Романюка у виставі Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка "Модільяні". 19.05.2018 р. (Фотоархіви Мирослава Бойчука).

І все ж, як би там не було, але життя продовжується. Тож радіємо тому, що є і сподіваємося на краще. Саме з такими почуттями і надією ми з Богданом Кучером у своїх зверненнях до присутніх висловили впевненість у тому, що пам'ять про Сергія Романюка продовжиться у документальному фільмі про видатного актора. Впевнений - фільм вийде цікавим і повчальним. Адже у нас є ексклюзивні зйомки оснанніх років нашого земляка з не стандартними висловами та думками людини, яка прожила цікаве і не легке життя, особистості, яка пройшла "вогонь, воду та мідні труби"...

Ролі в театріРедагувати

Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка

Спогади друзівРедагувати

 
Народний артист України Сергій Романюк під час зйомок фільму «Толока».

Михайло Іллєнко: Сергій Романюк залишив у фільмі «Толока» половину своєї ролі. Це було до зупинки фільму. Другої половини не дочекався – не вистачило здоров’я. Роль довелося переписувати, коли фільм реанімувався. Сергій Дмитрович реанімуватися не зміг.

Життя актора кіно – це половина ролі. Другу половину своєї ролі кіноактор починає грати, коли його вже немає. Допомогти йому у цьому можуть лише його персонажі. У Сергія Романюка помічників багато. Є кому допомогти...

Автор фото - режисер Сергій Марченко. Він працював у нас на фільмі якийсь час.

 
Сергій Романюк після зйомок на відпочинку в колі друзів. Тисмениця. 18 серпня 2017 року.


Робота у документальному кіноРедагувати

 
Народний артист України Сергій Романюк у якості ведучого у документальному фільмі Мирослава Бойчука "Франкове Прикарпаття". Івано-Франківськ. 5 січня 2018 року
 
Одна з останніх прижиттєвих світлин Сергія Романюка з Івано-Франківським другом, режисером-документалістом Мирославом Бойчуком.

5 січня 2018 року Сергій Романюк взяв участь у якості ведучого у 3 та 4-й серіях документального фільму Мирослава Бойчука "Франкове Прикарпаття". Їхні назви: "Вони пам"ятають Франка" - про місця пов"язані з перебуванням Івана Яковича у Станіславові та "Місто імені Івана Франка" - про історію перейменування Івано-Франківська.

Це була його остання зйомка у кіно... [2]

Доречі, у якості ведучого перших двох частин виступив колишній мер міста Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Перша серія «Вони пам’ятають Франка» – про місця, пов’язані з перебуванням Івана Яковича у Станіславові, друга - «Місто імені Івана Франка» – про історію перейменування обласного центру.

ФільмографіяРедагувати

Актор знявся у більш ніж 100 художніх та короткометражних стрічках:[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати