Дев'ять життів Нестора Махна
Дев'ять життів Нестора Махна (рос. Де́вять жи́зней Не́стора Махно́) — багатосерійний телевізійний історичний фільм режисера Миколи Каптана. Міні-серіал 2005 року, трансльований на каналі ORT й RTVi у Росії[1]. Він триває 540 хвилин. Став доступний у форматі DVD-дисків (комплект 6 дисків).
| Дев'ять життів Нестора Махна | |
|---|---|
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) |
 1 канал |
| Жанр | історичний, біографічний |
| Тривалість серії | 51 хв. |
| Тривалість | 540 хв. |
| Сценарист | Болгарин І., Смирнов В. |
| Режисер | Каптан М. |
| Оператор | Олег Маслов-Лисичкін, Ігор Приміський |
| Художник | Корягин Петро |
| Продюсери | Досталь В. |
| У головних ролях | Дерев'янко П., Роговцева А. |
| Композитор | Крахмальов П., Мельничук І. |
| Країна-виробник |
Росія |
| Мова оригіналу | російська, українська |
| Перша поява | 2005 |
| Перший показ | 6 липня 2007 — |
| Кількість серій | 12 |
| Посилання | |
Виробництво: Кінокомпанія «ДомФільм» за участю Кіностудії «Еврофільм-сервіс». Серіал складається з 12 серій. Прем'єра відбулася 6 липня 2007 року на Першому каналі. Фільм знятий за однойменним романом Ігоря Болгарина і Віктора Смирнова.
Зйомки проходили в Переяславі-Хмельницькому, Білій Церкві, с. Малополовецьке (сцени битв і кінних нальотів), Кам'янці-Подільському (сцени м. Катеринослава), Бершаді, Гайвороні, Дніпропетровську, Парижі та Києві — сцени життя Махно в еміграції).
Сюжет ред.
Фільм оповідає про життя українського[2] анархіста Нестора Махно та його «Революційну повстанську армію». Детально описуються основні віхи біографії революціонера-анархіста: вступ до групи бойовиків-експропріаторів у період Першої російської революції, арешт, «тюремні університети», з яких він вийшов після амністії 1917 р. вже сформованим революціонером. Його перші кроки по організації комун в Гуляйпільському районі, формування повстанських загонів, з яких виросла Махновська армія, що вплинула на шерег подій громадянської війни. Розгром, еміграція і поступове згасання на чужині, у Франції.
У ролях ред.
- Павло Дерев'янко — Нестор Махно
- Ада Роговцева — Євдокія Матвіївна, мати Н. Махно
- Лідія Оболенська — перша дружина Н. Махно Анастасія Васецька
- Ганна Слю[1] — друга дружина Нестора Галина Кузьменко
- Данило Бєлих — Федос Щусь, соратник Н. Махно
- Олег Примогенов — Льова Задов
- Олександра Половинська — донька Махно, Люсі
- Ганна Уколова — Маруся Нікіфорова
- Ігор Старосельцев — Ленін
- Арсеній Ковальський — Яків Свердлов
- Євген Князєв — Лев Троцький
- Володимир Голосняк — генерал Слащов
- Анатолій Гнатюк — генерал Шкуро
- Олексій Вертинський — генерал Врангель
- Олександр Безсмертний — генерал Денікін
- Валерій Шептекіта — Кропоткін
- Сергій Гаврилюк — Дибенко
- Станіслав Боклан — Антонов-Овсієнко
- Людмила Смородина — Олександра Колонтай
- Валерій Шалига — Фрунзе
- Федір Ольховський — Каменєв
- Сергій Кучеренко — отаман Григор'єв
- Валерій Легін — Віктор Черниш (прототип — Віктор Білаш)
- Володимир Задніпровський — Лейба, глава єврейської колонії в Гуляйполі
- Сергій Романюк — пан Данилевський
Кіноляпи ред.
Зйомки відбувалися влітку. В наслідку чого на тлі зелені відбуваються події січня-березня 1918 р. (повстання Каледіна, захоплення німцями Києва), штурм червоними Криму (листопад 1920 р.).
В одній зі сцен 3 серії можна побачити учасника знімальної групи в червоній кепці.
Знімальна група ред.
- Автори сценарію: Ігор Болгарин і Віктор Смирнов
- Режисер-постановник: Микола Каптан
- Композитори: Павло Крахмальов, Ігор Мельничук
- Продюсер: Володимир Досталь
- Виконавчі продюсери: Фелікс Клейман та Віктор Приходько
Нагороди та номінації ред.
| Нагороди і номінації серіалу «Дев'ять життів Нестора Махнао»[3] | ||||
|---|---|---|---|---|
| Премія | Категорія | Ім'я | Результат | |
| «Золотой орел», кінопремія 2008 р. | Кращий телевізійний серіал (більше 10 серій) | Микола Каптан | Номінація | |
|
Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки ред.
- ↑ а б (рос.)Анна Слю стала женой Батки Махно. Новости кино.[недоступне посилання]
- ↑ (рос.)KinoPoisk [Архівовано 17 травня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.)Awards (Devyat zhizney Nestora Makhno).
Посилання ред.
- «Дев'ять життів Нестора Махна [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]», 24.11.2014 // 2+2
- «Девять жизней Нестора Махно» на сайті IMDb (англ.)
- (рос.)«Девять жизней Нестора Махно» на сайте «Энциклопедия отечественного кино»
- (рос.)«Девять жизней Нестора Махно» — правда и вымысел в жизни героя-разбойника. «Наш фильм». Архів оригіналу за 17.04.2013.
- (рос.)Кагарлицкий Борис, (06.08.2007). «История Батьки». журнал «Скепсис». Архів оригіналу за 23 січня 2013.
- (рос.)Телевизионная войнушкаю Рецензия Сергея Варшавчика. Архів оригіналу за 4 червня 2018.
- (рос.)Крайнер Ангастасия, Девять жизней Нестора Махно [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.] (правда и вымысел в жизни героя-разбойника), 31.07.2009. «Вокруг ТВ»
- (рос.)Девять жизней Нестора Махно [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.] // VICTORIA FILM STUDIOS
- (рос.)Дробышевский Д. В., Рецензия на книгу: Болгарин И., Смирнов В. Девять жизней Нестора Махно [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.], 2006 г.