Кому́на (від фр. commune — громада[1]) — це ідейна громада людей, які живуть спільно, що мають загальні інтереси, власність, ресурси і, у найбільш радикальних комунах, загальну роботу і дохід; взагалі колектив осіб, що об'єдналися для спільного життя на засадах спільності майна і праці[1]. На додаток до комунальної економіки, для багатьох сучасних комун стають важливими такі принципи, як прийняття рішень за згодою, не ієрархічна структура та екологічний спосіб життя. Ендрю Якобс в газеті «Нью-Йорк Таймс» пише, що, всупереч поширеним помилковим уявленням, «більшість комун 1990-х років — не пристановища „вільної любові“ для „дітей квітів“, а цілком упорядковані й фінансово спроможні кооперативи, де встановлені прагматичні (а не психоделічні) правила»[2].

Нині існує багато ідейних громад у всьому світі; список деяких з них можна знайти на сайті міжнародного громадського «Руху за ідейні громади» (РЗІГ)[3]. Для класифікації ідейних громад в міжнародному каталозі на сайті РЗІГ використовується спрощене визначення комуни як спільноти людей, в якому доходи та ресурси (майно, власність, засоби до існування, засоби виробництва) спільні повністю або майже повністю[4]:

Класифікація комун

ред.

Бенджамін Заблоцкі(інші мови) запропонував таку категоризацію комун[5]:

Багато комун можуть належати більше ніж до однієї з цих категорій.

Деякі комуни, такі як ашрами «Товариства веданти» або теософська комуна «Ломаленд[en]», утворилися навколо духовних лідерів, тоді як інші створені на основі різних політичних ідеологій.

Основні принципи комун

ред.

Головні риси громадських комун, і саме визначення цього поняття, з роками зазнали змін. До 1840 року комуни були відомі як «поселення комуністів і соціалістів»; 1860 року такі поселення почали називатися «коммунітарні», а приблизно у 1920 році термін «ідейна громада» або «цілеспрямоване співтовариство» (англ. intentional community) увійшов у вжиток[6].

На початку 1970-х років Рон Робертс (Ron E. Roberts), автор книги «The New Communes», класифікував комуни як підклас більшої категорії «утопії»[7]. Він перерахував три основні характеристики:

  1. Егалітаризм — комуни виразно відкидають ієрархію або градації соціального статусу як необхідність для підтримки громадського порядку.
  2. Людський масштаб — члени комун вважають навколишнє суспільство занадто великим.
  3. Свідомий антибюрократизм.[7]

25 років потому Білл Меткальф (Dr. Bill Metcalf) у книзі «Shared Visions, Shared Lives» дав визначення комуні як організації, що має такі основні принципи:

  1. велика значущість групи, а не нуклеарної сім'ї;
  2. «спільні гроші і витрати»;
  3. колективне домоволодіння;
  4. групове прийняття рішень — в цілому і в особистих справах.[8]

Зі спільним повсякденним життям і господарством комуна є ідеалізованою формою сім'ї, будучи новим різновидом «первинної групи» (зазвичай менш як 20 осіб). Члени комуни відчувають велику душевну близькість до всієї групи (комуни), ніж до будь-якої підгрупи[8].

Комуни у світі

ред.

Використовуючи спрощене визначення комуни як спільноти людей з повними або майже повними спільними доходами і ресурсами, FIC налічує у своїй базі даних 186 комун (у всьому світі станом на 18 серпня 2011 року)[4]. Деякі з них є релігійними організаціями, такими як абатства і монастирі, інші створені на базі інших ідей і суспільних рухів — наприклад, антропософського Camphill Movement[en].

Примітки

ред.
  1. а б {{{Заголовок}}}.
  2. Jacobs, Andrew (29 листопада 1998). Yes, It's a Commune. Yes, It's on Staten Island. The New York Times (англ.). [[[The New York Times Company]][en]. с. 1. Архів оригіналу за 6 Березня 2016. Процитовано 17 серпня 2011.
  3. Welcome to the Intentional Communities Directory. directory.ic.org. Архів оригіналу за 8 вересня 2011. Процитовано 11 вересня 2011.
  4. а б Commune Directory - List of Communes. FIC Online Communities Directory. Fellowship for Intentional Community. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 18 серпня 2011. We use commune only when referring to communities that share their income and resources completely, or nearly so
  5. Zablocki, 1971.
  6. Stockwell, 1998.
  7. а б Roberts, 1971.
  8. а б Metcalf, 1996.