Червоногриго́рівка (в минулому — Чернишовка, Красногригорівка) — селище Нікопольського району Дніпропетровської області. Центр Червоногригорівської селищної громади.

Селище Червоногригорівка
Герб Червоногригорівки
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський
Громада Червоногригорівська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Червоногригорівка 
Основні дані
Колишня назва Чернишовка, Красногригорівка
Статус із 2024 року
Населення 6 030 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 53283—53285
Телефонний код +380 566
Географічні координати 47°37′48″ пн. ш. 34°31′28″ сх. д. / 47.63000° пн. ш. 34.52444° сх. д. / 47.63000; 34.52444Координати: 47°37′48″ пн. ш. 34°31′28″ сх. д. / 47.63000° пн. ш. 34.52444° сх. д. / 47.63000; 34.52444
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма Каховське водосховище, р. Ревун


Відстань
Найближча залізнична станція: Нікополь
До станції: 10 км
До райцентру:
 - фізична: 12 км
 - автошляхами: 14 км
До обл. центру:
 - фізична: 98 км
 - автошляхами: 127 км
Селищна влада
Адреса 53283, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, смт Червоногригорівка, вул. Ярмарочна, 33
Голова селищної ради Матюк Микола Степанович
Карта
Червоногригорівка. Карта розташування: Україна
Червоногригорівка
Червоногригорівка
Червоногригорівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Червоногригорівка
Червоногригорівка
Мапа

Червоногригорівка у Вікісховищі

Розташоване на березі Каховського водосховища між промисловими містами Нікополь і Марганець. Населення за переписом 2001 року становить 6 710 осіб.

Географічне розташування ред.

Селище міського типу Червоногригорівка знаходиться на правому березі Каховського водосховища, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Мусіївка і Придніпровське, нижче за течією примикає місто Нікополь. Поруч проходять автомобільна дорога Н23 і залізниця, станції Ревун і Платформа 111 км.

Історичні відомості ред.

Населений пункт виник в кінці 1770-х років.

Землі тут належали графові Чернишову, тому село до 1861 року мало назву Чернишовка. Граф продав частину землі своєму родичеві Краснову. Коли син Краснова, Григорій, одружився з дочкою Чернишова, поселення перейменували в Красногригорівку.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 3346 осіб (1638 чоловічої статі та 1708 — жіночої), налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква та училище[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Красногригорівської волості, мешкало 4476 осіб, налічувалось 800 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[3]. За 8 верст — поштова станція.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4228 осіб (2160 чоловічої статі та 2068 — жіночої), з яких 4212 — православної віри[4].

У 1907 році оренду земельної ділянки Червоногригорівської общини для видобутку марганцевої руди передано від приватного власника Мосціцького до Німецького акціонерного товариства "Піролюзит". Відповідно, на північ від села виникає робітнича колонія Піролюзит.

У 1908 році населення зросло до 5506 осіб (2755 чоловіки та 2761 — жінок), налічувалось 813 дворових господарств[5].

Станом на 1913 рік Красногригорівка вже мала статус селища і адміністративно підпорядковувалась Нікопольській міській раді. Діяла земська телефонна мережа, що з'єднувала Катеринослав з телефонними станціями м.Нікополь і с. Томаківка, та волосними правліннями.

Станом на 1934 рік на території Червоногригорівської сільради існували два колгоспи - "Соцвласність", "Друга п'ятирічка" (колишній ім. Шавріна), сільгоспартіль "Червоні лани", рибколгосп та рибартіль ім. Х-річчя КНС Нікопольської рибспілки. Працювала одна семирічна школа 1 та чотирирічна 2 школа.

З 1938 року має статус селища міського типу. У період радянської влади у Червоногригорівці розміщувалась центральна садиба колгоспу «Дніпро».

Археологічні розкопки ред.

На околиці селища досліджено безкурганні могильники катакомбної культури та поселення епохи пізньої бронзи (II — початок I тисячоліття до н. е.). На території селища є скіфські кургани (IV—III ст. до н. е.) і залишки поселення землеробів Черняхівської культури (III—V століття).

Населення ред.

Мова ред.

2001 рік
Мова %
українська 92,88%
російська 6,53%

Сучасність ред.

У Червоногригорівці діє декілька дрібних сільськогосподарських підприємств. Є середня і початкова школа, дошкільний навчальний заклад, поліклініка, дві аптеки, ветаптека, універмаг, бібліотека, музична школа, будинок культури.

Транспорт ред.

Через селище проходить лінія Кривий Ріг — Запоріжжя Придніпровської залізниці з двома зупинками — Ревун та 111 км.

Автобус № 140 до Нікополь (стара частина міста).

Автобус № 109 до Марганець.

Таксі

Економіка ред.

  • Об'єднання «Консерввинпром».
  • ПП АФ «Славутич».
  • «Рибстан»

Пам'ятки ред.

На схід від селища розташована пам'ятка природи — Нікопольські плавні.

Див. також ред.

Персоналії ред.

Примітки ред.

  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 254) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-61. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Джерела ред.

Література ред.

  • Червоногриго́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.479

Посилання ред.