Цигани (село)

село у Борщівській міській громаді, Чортківського району Тернопільської області, Україна

Цига́ни — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на берегах річки Циганка.

село Цигани
Герб Циганів Прапор Циганів
Циганська ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Франка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050240022606
Основні дані
Населення 1 304
Територія 6.169 км²
Густота населення 211,38 осіб/км²
Поштовий індекс 48712
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°52′1″ пн. ш. 26°6′0″ сх. д. / 48.86694° пн. ш. 26.10000° сх. д. / 48.86694; 26.10000
Середня висота
над рівнем моря
263 м
Водойми Циганка (річка)
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Тересін
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Цигани. Карта розташування: Україна
Цигани
Цигани
Цигани. Карта розташування: Тернопільська область
Цигани
Цигани
Мапа
Мапа

CMNS: Цигани у Вікісховищі

Було центром сільради. До Циган приєднано хутір Тересін.

У радянський час село називалося Рудка. Рішенням Верховної Ради України № 2279-XII від 20 квітня 1992 селу повернено історичну назву[1].

Населення — 1304 особи (2014)[2].

Географія

ред.

Село розташоване на відстані 363 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя та 8 км від міста Борщів.

Історія

ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1474 року[3]. Поселення ймовірно могли заснували цигани, втікачі із Волощини[4]. У 1583 році в селі проживали 55 сімей.

У вересні 1931 відбулася сутичка між українцями і поляками.

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Відродження» та ін. товариства, кооператива.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[8]

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[9].

Населення

ред.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,4
російська 0,33
білоруська 0,07
молдовська 0,07
румунська 0,07

Релігія

ред.

Пам'ятки

ред.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), Іванові Франку (1992, скульптор І. Мулярчук), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Поблизу села є пам'ятки природи

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1-3 ступенів ім. І. Франка, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

 

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Перебували

ред.

Померли

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A036?rdat1=15.09.2008&vf7551=466[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 1 січня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-05-17 у Wayback Machine.]
  3. Archiwum Główny akt Dawnych. Archiwum Zamoyskich. Sygn. 32. K. 982. 
  4. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 178.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  6. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  7. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  8. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
  11. Рік тому одружився і переїхав до Тернополя, а тут війна… Тернопільщина прощається з Володимиром Торогоєм - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 1 вересня 2022.
  12. І. Мадзій. Церква, в якій читав «Апостола» Іван Франко // Вільне життя. — 2019. — 14 червня.
  13. Л. Габруський. У Дубівці, що на Чортківщині, освятили відреставрований храм, в якому читав «Псалтир» Іван Франко // Чортків.Citi. — 2021. — 1 листопада.

Джерела

ред.