Глібовицький Омелян Михайлович

український греко-католицький священник, прозаїк, публіцист, громадський діяч

Омелян Михайлович Глібовицький (1856, за іншими даними 1857, с. Крогулець, Австрійська імперія — 27 вересня 1905, с. Глибочок, Австро-Угорщина) — український греко-католицький священник, прозаїк, публіцист, громадський діяч. Син Михайла, брат Дарії, Домни (дружини Сильвестра Лепкого) і Лонгина, батько Василя[1] Глібовицьких, вуйко (дядько по матері) Богдана, Левка і Миколи Лепких.

о. Омелян Глібовицький
Загальна інформація
Народження1856, або 1857
с. Крогулець, Австрійська імперія
Смерть27 вересня 1905(1905-09-27)
с. Глибочок, Австро-Угорщина
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
ОсвітаЛьвівська духовна семінарія
Служіння в церкві
КонфесіяУГКЦ
Рукоположення1881

Матеріали до статті на Вікісховищі

Життєпис

ред.

Омелян Глібовицький народився 1856 (або 1857) року в селі Крогульці, нині Васильковецької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив Львівську духовну семінарію (1881), тоді ж рукопокладений в сан священника. Служив на парафіях у селі Залуччі (сотрудник), м. Тисмениці (1882—1883, сотрудник), с. Августівці (1883, адміністратор), с. Німшині (1883—1885), с. Більче-Золотому (1885—1886, сотрудник; 1889—1993)[2][3], смт Мельниці-Подільській (1886—1889)[4], с. Худиківцях (1887—1889)[5], Циганах (1893—1903)[6] та Глибочку (1903—1905+)[7] Чортківського району. Автор статей та оповідань.

У 1895 році в Циганах у Глібовицького гостювали Михайло Дорундяк, Богдан Лепкий, Іван Труш, Іван Франко[8][9][10], Андрій Чайковський[11], Василь Щурат. Листувався з Іваном Франком[12].

Примітки

ред.
  1. Василь Павло Глібовицький нар. 14 січня 1904 пом. близ. 1945 // Родовід.
  2. Bilce Zolote // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 33. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  3. Bilce Dobrokut // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 33. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  4. Melnycja Podilska // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 134. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  5. Xudykivci // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 251. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  6. Cyhany // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 51. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  7. Hlubicok // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 71. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  8. І. Мадзій. Церква, в якій читав «Апостола» Іван Франко // Вільне життя. — 2019. — 14 червня.
  9. І. Медвідь. Рука допомоги претенденту на Нобеля: кілька історій про Франка та священиків // Zbruc. — 2015. — 28 листопада.
  10. Є. Нахлік. Джерела Франкових застережень проти «Енгельсової держави» // Zbruc. — 2016. — 18 вересня.
  11. Л. Габруський. У Дубівці, що на Чортківщині, освятили відреставрований храм, в якому читав «Псалтир» Іван Франко // Чортків.Citi. — 2021. — 1 листопада.
  12. Мадзій, І. Іван Франко і Борщівський край // TeNews. — 2019. — 29 травня.

Джерела

ред.