Соловій Христина Іванівна

українська співачка, авторка-виконавиця пісень
(Перенаправлено з Христина Соловій)

Христи́на Іва́нівна Солові́й (нар. 17 січня 1993, Дрогобич, Львівська область, Україна) — українська співачка, авторка-виконавиця пісень. Відеокліп «Тримай» приніс Христині справжній дебют, увійшовши до списку найпопулярніших українських музичних відео на YouTube. Кліп отримав понад 54 млн. переглядів та зробив співачку призером на премію YUNA-2016 в номінації «Культура і Музика». Христина Соловій — перша артистка, чиїм продюсером став Святослав Вакарчук.

Христина Соловій
Зображення
Зображення
Христина Соловій у 2016 році
Основна інформація
Повне ім'я Христина Іванівна Соловій
Дата народження 17 січня 1993 (31 рік)
Місце народження Дрогобич, Львівська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українка (лемкиня)
Професія Співачка, авторка-виконавець, композиторка
Освіта Львівський університет
Інструменти вокал[d]
Мова українська
лемківська
Жанр Народні пісні, фольк, фолк-рок, поп-рок, а капела, бароко-поп, дрим-поп, інді-поп, поп-музика
Співпраця Святослав Вакарчук
Любомир Мельник
KALUSH
Сергій Жадан
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

22 вересня 2015 року Соловій презентувала дебютний альбом «Жива вода». У ньому розкрилася вся краса народної музики лемків, виконаних у аранжуванні, близькому до джазового. Окрім десяти авторсько адаптованих народних пісень, в дебютнику є й два власні твори — «Тримай» і «Синя пісня».

26 жовтня 2018 року вийшов другий альбом «Любий друг», у створенні якого Христина була основним джерелом натхнення та об'єднала живу музику з електронікою. Милош Єлич, Павло Литвиненко та Олексій Саранчин також стали саунд-продюсерами альбому. Він скаладається з 11 авторських пісень Христини Соловій. Того ж року лірична композиція «Стежечка» стала офіційним саундтреком до фільму «Крути 1918».

Дитинство ред.

Христина Іванівна Соловій народилася 17 січня 1993 року в Дрогобичі в родині хорових диригентів. Батьки співачки познайомилися у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка.

Олександра Стефанівна Соловій, мати співачки, викладає хор у старших класах Дрогобицької музичної школи[1]. Батько, Іван Володимирович Соловій, був державним службовцем у відділі культури Дрогобицької міської ради. Бабуся, Ольга Євгенівна Скробало, упродовж тривалого часу працювала керівником ансамблю бандуристів. Але з народженням онука (Євгена Соловій), а потім й онуки, пішла на пенсію, щоб присвятити себе вихованню дітей. Вона неодноразово заспівувала онукам старовинних галицьких пісень, розповідала українські казки та легенди. Часто й сама складала пісні та вірші, трохи грала на фортепіано.

В 11-річному віці Христина дізналася, що має на чверть лемківське походження. Цьому посприяло прослуховування пісні «Под облáчком» версії Анички Чеберенчик, що вплинуло на подальше світосприйняття та музичний смак виконавиці[2][3].

У 2011 році Христина Соловій закінчила музичну школу по класу фортепіано. Після переїзду з родиною до Львова ще три роки проспівала в хорі «Лемковина»[4]. Віковий діапазон учасників становив 50–80 років, тоді як Христині було всього 17. Участь у колективі дуже вплинула на затвердження її як особистості[5]. Співачка разом з хором почала їздити на український фестиваль «Лемківська ватра».

  «Там я усвідомила, що Лемківщина залишилася в історії. Що є люди, в свідомості і пам'яті яких вона існує. Вони бережуть її традиції»  

— Христина Соловій

Батьки ніколи не наполягали, аби діти займалися лише музикою. Тому брат закінчив Львівську політехніку, а Христина — філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Музична кар'єра ред.

Дебют на телебаченні ред.

2013 року у виконанні Христини Соловій пролунала лемківська пісня «Горе долом ходжу» на телевізійному пісенному конкурсі «Голос країни-2013» в Україні. Після виступу співачка потрапила в команду до українського продюсера Святослава Вакарчука. 20-річна дівчина підкреслила, що ніколи не співатиме російську поп-музику та відмовиться від участі в проєкті, якщо тільки Тіна Кароль чи Олександр Пономарьов повернуться до неї[4]. Христина дійшла до півфіналу конкурсу[6].

  «Моє життя змінилося повністю в тому сенсі, що я відчула: напевно, все ж таки я повинна займатися музикою. Коли стільки людей повірили в мене після одного ефіру, мені здалося, що було б дуже нерозумним відмовлятися. Хоча я ніколи не уявляла, що буду давати концерти, виступати на сцені з мікрофоном сама…»  

— Христина Соловій

Завдяки конкурсу Соловій почала працювати зі Святославом Вакарчуком, випустивши одразу ж декілька кліпів на власні слова та музику.

Альбоми ред.

2015: Жива вода ред.

22 вересня 2015 року на фестивалі ГогольFest відбувся реліз дебютного альбому Христини Соловій «Жива вода». Він складається з 12 пісень, дві з яких — «Тримай» і «Синя пісня»[7] — написала сама співачка. Решта ж 10 — це українські народні композиції в авторській адаптації Святослава Вакарчука.

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-10 найкращих альбомів 2015 року[8] і ТОП-12 найкращих українських альбомів 2015[9].

  «Кожна з народних пісень, які увійшли в цей альбом, в певний період були для мене емоційним сплеском. Більшість з них я співала в народному ансамблі «Лемковина», але довго виношувала мрію дати цим пісням нове дихання, щоб їх знали та співали молоді люди»  

— Христина Соловій

Запис альбому проходив у Києві, на студії «ЗвукоЦех». Милош Єлич та Святослав Вакарчук стали саунд-продюсерами альбому[10].

  «В цілому, альбом «Жива вода» заслуговує на той же відгук, який директор лейблу Nova Records Валерій Тверській залишив колись до альбому «Янанебібув» групи «Океан Ельзи»: «Нічого зайвого». Дванадцять треків альбому можна легко прослухати на одному диханні – і з задоволенням відразу ж включити на repeat»  

— Антон Бессонов («Тім Талер»)[11]

Перший авторський кліп Христини на пісню «Тримай» викликав неабиякий ажіотаж на просторі Інтернету. За декілька днів під відео-роботою стояв показник в 1 млн переглядів на YouTube. Другий кліп на лемківську пісню «Під облачком» в березні 2016 року досяг 1 мільйона переглядів за 5 місяців після прем'єри.

Кожен музичний відеокліп Соловій набирає по кілька мільйонів переглядів[12][13], в той час як кліп на пісню «Тримай» перевищив позначку в 54 мільйони[14]. Цікаво, що твір з'явився майже одразу ж після першого ефіру «Голосу країни»[15].

2018: Любий друг ред.

26 жовтня 2018 року Христина випустила новий альбом «Любий друг». Він майже повністю складається з авторських пісень, натхненних особистими сповідями та спогадами співачки. Виняток — народна композиція «Оченька мої чорні». Вперше вихід авторського збірника було анонсовано ще восени 2016 року[16].

В альбом увійшло 11 пісень, три з яких було випущено окремими синглами — «Хто, як не ти», «Fortepiano» і «Шкідлива звичка»[17].

Альбом увійшов до рейтингу ТОП-18 найкращих українських альбомів 2018 року[18].

  «Альбом «Любий друг» – це збірка прекрасних ліричних пісень. Тексти Христини Соловій безумовно зачіпають за серце та душу, адже вони написані для того, щоб знайти відгук у слухачів»  

— СЛУХ Медіа[19]

Христина сама стала авторкою слів та музики до альбому. Музика в піснях «Шкідлива звичка» і «Про Весну»[20] була написана в співавторстві з братом, Євгеном Соловій. Не обійшлося в альбомі й без авторської адаптації Соловій до творів інших авторів. Пісня «Океан»[21] — це переклад і адаптація вірша «memento море» Марії Кевліной, «Стежечка»[22] — вірші Івана Франка («Отсе тая стежечка»), «Оченька мої чорні» — народна буковинська пісня. У створенні «Любого друга» також брав участь і Милош Єлич.

2019 року в продаж надійшов обмежений тираж CD-дисків альбому. Дизайном компакт-диска займалися Андрій Балан, Павло Литвиненко (один з саунд-продюсерів альбому) і Антон Песоцький.

  «Я намагалася, щоб музика на диску мала ностальгічний і чуттєвий саунд, з теплим, літнім настроєм. Море є наскрізним образом у багатьох піснях, тому ми з Андрієм Баланом вирішили зробити на ньому акцент на обкладинці»  

— Христина Соловій

Сингл «Fortepiano», який найбільше розкриває звучання альбому, зібрав вже понад 12 мільйонів переглядів на YouTube[23].

2018: Кінопроєкт ред.

У 2018 році композиція «Стежечка» (на слова Івана Франка у авторській адаптації виконавиці) з другого альбому «Любий друг» стала офіційним саундтреком українського історичного екшену «Крути 1918»[24].

Однойменний кліп, який побачив світ 22 січня 2018 року, складається з кадрів з фільму та окремо відзнятих планів з самою Христиною. Режисером відеоролику, як і фільму, виступив Олексій Шапарев.

  «Ця композиція була написана приблизно п'ять років тому, а її текст взагалі з минулого століття. Це дуже хвилююче, що саме в День соборності України їм судилося зійтися в єдиному часі та просторі, ставши супроводом фільму «Крути 1918»»  

— Христина Соловій[25]

У кінострічці, окрім «Стежечки», пролунала ще одна композиція у виконанні Христини з репертуару групи «Океан Ельзи» — «Холодно».

  «Коли ми думали над музичною концепцією стрічки, зрозуміли, що в чоловічій історії нам вкрай необхідний жіночий голос, який би посилив драматургію. І першою, хто прийшла в голову, стала Христина Соловій, душа сучасної української пісні. Ми, творці фільму, радіємо, що в нас вийшла така плідна співпраця»  

— Продюсер фільму «Крути 1918» Андрій Корнієнко[24]

Артистизм ред.

Музичний стиль ред.

Українські музичні критики вважають Христину Соловій українською фолк, фолк-рок, поп, інді-поп, дрим-поп, поп-рок співачкою й авторкою пісень, а також поп-фолком нового покоління.

  «Мені важко визначати жанри своїх пісень. Але мені здається, що це відверта альтернатива традиційної поп-музики в Україні. Трохи відійшла від провідної ролі акустичної гітари в своїй музиці. З'явилося більше електроніки в піснях. Це додало простору і атмосферності»  

— Христина Соловій

Вплив ред.

З самого початку своєї кар'єри Христина не приховувала, які групи та виконавці вплинули на її творчий розвиток. Зокрема такі як Серж і Шарлотта Генсбур, Земфіра[26], Квітка Цісик, група «Океан Ельзи», Ніна Матвієнко, Руслана, гурт Queen, хор Верьовки, ВВ[27], Бумбокс. Періодично співачка повертається до улюбленого режисера Ларса фон Трієра.

  «Я дуже переймаюся ним, захоплююся його особистістю, читаю біографію, а потім думаю: «Все, вистачить цього мраку»»  

— Христина Соловій[28]

Інша діяльність ред.

Любов до літератури ред.

У 2009 році Христина Соловій вступила до філологічного факультету на спеціальність «Літературна критика», бо хотіла міцно пов'язати своє життя з літературою. Навчання в ЛНУ, як і сам переїзд до Львова, дуже вплинули як на розвиток особистості Христини, так і на її рівень самосвідомості. Улюблені лектори — Ірина Старовойт (історія світової літератури) і Ростислав Чопик (історія української літератури).

З першого ж курсу Соловій потрапила до кола львівського богемного середовища. Серед близького оточення співачки були талановиті поети, письменники, перекладачі, актори та художники. Перебуваючи в такому колективі, Христина неодноразово відвідувала могилу улюбленого поета на Янівському цвинтарі — Богдана-Ігоря Антонича (колишнього студента ЛНУ). Саме там з вуст співачки вперше пролунали лемківські пісні у вузькому колі однодумців[29].

Соціальний активізм ред.

У 2018 році співачка підтримала гуманістичну ініціативу UAnimals та з'явилася на червоній доріжці національної кінопремії Золота дзиґа в футболці «Цирк без тварин». Після цього на офіційній сторінці у Facebook виконавиця звернулася з закликом до заборони подібної діяльності.

  «Зізнаюся, ще в минулому році я навіть не здогадувалася про існування цих жахливих катівень для тварин. Воно й не дивно, тому що в XXI столітті складно навіть уявити подібну жорстокість. Прямо зараз по всій Україні продовжують працювати безліч подібних приміщень, де мисливських собак навчають відстежувати і вбивати тварин»  

— Христина Соловій

Виконавицю завжди надихала та захоплювала зоозахисна діяльність Бріжіт Бардо[30].

У тому ж році Христина приєдналася до акції в підтримку українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого в Росії[31].

Премії ред.

Рік Премія Номінація Результат Примітки
2015 Стартап року Культура і музика Перемога
2016 YUNA Найкращий відеокліп Перемога кліп «Тримай»
2017 # Селекция Вибір публіки Перемога
2019 YUNA Краща виконавиця Призер

У 2015 році радіо «Аристократи» нагородили Христину Соловій як кращий «Стартап року» в номінації «Культура і музика»[32].

У 2016 році на музичній премії YUNA Music Award for Discovery of the Year Христина отримала нагороду в номінації «Найкращий відеокліп» за музичний кліп до пісні «Тримай». Також співачка виступала й в рамках церемонії нагородження[33].

У 2017 році отримала нагороду «Вибір публіки» на музичній премії «# Селекція» від радіостанції «Джем ФМ». Голосування проходило на сайті Radioclub[34].

У 2018 році за версією журналу «Фокус» увійшла до рейтингу «100 найвпливовіших жінок»[35] та «100 найвпливовіших українців»[36].

У 2019 році на музичній премії YUNA-2019 Соловій була номінована як «Краща виконавиця» поряд з такими співачками як Джамала, Настя Каменських, TAYANNA і Оля Полякова[37].

Дискографія ред.

Студійні альбоми ред.

Сингли ред.

Музичні відео ред.

Рік Назва пісні Режисер(и) Альбом
2015 «Тримай» Максим Ксьонда Жива вода
2015 «Под облачком» Яна Алтухова
2016 «Хто, як не ти?» Андрій Бояр Любий друг
2017 «Fortepiano» Анна Бурячкова
2018 «Шкідлива звичка»
2019 «Стежечка» Олексій Шапарєв
2020 «Коала» Павло Литвиненко синґл без альбому
2020 «Втікала» DVIZHON Rosa Ventorum I
2021 «До краю» Олена Божко Rosa Ventorum II
2021 «Осінь» Олександр Кулак Rosa Ventorum II
2022 «Я твоя зброя» Юрій Катинський синґл без альбому
2022 «Юність» Віктор Скуратовський Rosa Ventorum III

Примітки ред.

  1. Христина Соловій шокована популярністю після «Голосу країни». Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2018. 
  2. Христина Соловій (рос.). www.facebook.com. Процитовано 31 жовтня 2018. 
  3. На живой воде. Как Христина Соловий отозвалась на зов предков (рос.). Журнал Focus. Процитовано 31 березня 2019. 
  4. а б ogo.ua. Львів'янка Христина Соловій - дівчина, що змусила плакати Святослава Вакарчука | ОГО. ogo.ua. Процитовано 31 жовтня 2018. 
  5. Христина Соловій: З Вакарчуком у нас повний консенсус щодо пісень. DT.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018. 
  6. * Лемківскій соловій * Łemkowski słowik *. Radio-Lemko.pl (pl-PL). 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018. 
  7. Новое поколение украинского поп-фолка: как прошел первый большой сольник Христини Соловій. Музыкальный проект LiRoom - liroom.com. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  8. Украинская музыка 2015: ТОП-10 альбомов за год. Официальный сайт журнала ТелеНеделя - tv.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  9. Лучшие украинские альбомы 2015 года. comma.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  10. Дебютний альбом Христини Соловій «Жива вода». Сайт о музыке Rok.Kiev.Ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  11. Альбом "Жива вода" - Христина Соловій. Київський рок-клуб rock.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  12. Христина Соловій (22 жовтня 2015). Христина Соловій - Под облачком (official video). Процитовано 3 листопада 2018. 
  13. Христина Соловій (1 грудня 2016). Христина Соловій - Хто, як не ти? (official video). Процитовано 3 листопада 2018. 
  14. Христина Соловій (8 квітня 2015). Христина Соловій - Тримай (official video). Процитовано 3 листопада 2018. 
  15. Суперфиналистка "Голоса страны - 3" Кристина Соловий: "Вакарчук сказал мне - музыка должна быть на первом месте". kp.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  16. Христина Соловій: «Люди сприймають мене зухвалою, а насправді я просто відверта». karabas.live (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  17. Христина Соловій (10 жовтня 2017). Христина Соловій - Шкідлива звичка (official video). Процитовано 31 березня 2019. 
  18. 18 найкращих українських альбомів 2018 року. Музыкальный проект LiRoom - liroom.com (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  19. Невдалий бунт Христини Соловій: рецензія на альбом «Любий друг». slukh.media (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  20. Христина Соловій (26 жовтня 2018). Христина Соловій - Про весну (official audio). Процитовано 31 березня 2019. 
  21. Христина Соловій (26 жовтня 2018). Христина Соловій - Океан (official audio). Процитовано 31 березня 2019. 
  22. Христина Соловій (21 січня 2019). Христина Соловій - Стежечка. Процитовано 31 березня 2019. 
  23. Христина Соловій (21 грудня 2017). Христина Соловій - Fortepiano (official video). Процитовано 31 березня 2019. 
  24. а б Пісня Христини Соловій стала саундтреком фільму "Крути 1918". ukrinform.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  25. Христина Соловій – Стежечка (Кліп). notatky.com (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  26. «Ця епоха лайків усе знецінює»: Христина Соловій про натхнення, Євробачення та передвиборчі пропозиції. niklife.com (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 березня 2019. 
  27. Кристина Соловий о нежелательной популярности, любви, Вакарчуке и шароварщине. depo.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  28. Знакомство Marie Claire: певица Христина Соловий. marieclaire.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  29. Христина Соловий: «Я была в отношениях с мужчиной старше более чем на 10 лет». karavan.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  30. Христина Соловий: «Я была в отношениях с мужчиной старше более чем на 10 лет». karavan.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  31. Знаменитості вразили читкою оповідань Сенцова у Києві - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 3 листопада 2018. 
  32. Премия «Grant's Золотой Аристократ» определила лучшие стартапы Украины. open.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  33. YUNA-2016: ПЕРЕМОЖЦІ ТА НАЙЯСКРАВІШІ МОМЕНТИ!. yuna.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2019. 
  34. Христина Соловій отримала нагороду «Вибір публіки» музичної премії «#Селекція». Музыкальный проект LiRoom - liroom.com (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  35. Мастера и кумиры. 100 самых влиятельных женщин. focus.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019. 
  36. Мастера и кумиры. Рейтинг 100 самых влиятельных украинцев. focus.ua. Процитовано 31 березня 2019. 
  37. YUNA-2019: все победители музыкальной премии. yuna.ua. Процитовано 31 березня 2019. 

Посилання ред.