Антифашизм
| Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (червень 2014) |
| Нейтральність цієї статті під сумнівом. (червень 2014) |
Антифаши́зм — сукупність політичних ідеологій, що складають опозицію фашистським та нацистським ідеологіям, організаціям й урядам.
Основні відомостіРедагувати
Існує різниця між антифашизмом як політичним рухом та як особистим вибором окремої людини. В широкому сенсі, антифашист — це будь-яка людина, незгодна з ідеологією фашизму або та, що бере участь в антифашистських акціях прямої дії.
|
Основні принципи
Рухи
|
Антифашизм можна умовно розділити на: лівий антифашизм, що виступає проти фашизму під стягом лівих ідеологій (анархізму, комунізму й соціалізму); ліберальний антифашизм, що виступає з точки зору класичного лібералізму й антитоталітаризму; християнський антифашизм, що вбачає у фашизмі, перед усім, ворога традиційних християнських цінностей. Слід відокремлювати політизованих антифашистів від людей, що мають антирасистські й загальнолюдські переконання, яких не можна йменувати антифашистами, через відсутність у них певних політичних поглядів. Історично лівий антифашизм був найактивнішим та найвойовничішим супротивником фашизму.[джерело?]
Нині антифашизм став невід'ємною частиною багатьох політичних й культурних течій, зокрема анархізму, більшості гілок субкультури скінхедів, хардкор руху та його відгалужень та інших течій, так чи інакше споріднених з культурою панк. Термін «антифа», скорочений варіант від слова антифашист, було вигадано журналістами і є своєрідним мемом, за допомогою якого вони позначають сучасних антифашистів.[2]
ПриміткиРедагувати
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- В. Пономарьов. Антифашизм // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 33. — ISBN 978-966-611-818-2.