Хатанга (річка)
Хатанга — річка у Східному Сибіру, протікає по території Красноярського краю в Таймирському Долгано-Ненецькому та Евенкійському районах Росії. Впадає у Хатангську затоку. Належить до водного басейну моря Лаптєвих.
Хатанга | |
---|---|
Порт Хатанга. Кінець листопада. | |
Басейн річки Хатанга | |
73°11′14″ пн. ш. 106°12′25″ сх. д. / 73.187222222222° пн. ш. 106.20694444444° сх. д. | |
Витік | злиття річок Котуй та Хета (р. Котуй — Плато Путорана, схили гори Котуйської — 1 510 м)[1] |
• координати | 71°55′0″ пн. ш. 102°5′50″ сх. д. / 71.91667° пн. ш. 102.09722° сх. д. (69°4′6″ пн. ш. 94°51′53″ сх. д. / 69.06833° пн. ш. 94.86472° сх. д.) |
• висота, м | 1,2 м (1 250 м)[1] |
Гирло | Хатангська затока [1] |
• координати | 73°7′56″ пн. ш. 106°8′31″ сх. д. / 73.13222° пн. ш. 106.14194° сх. д. |
• висота, м | 0 м[1] |
Похил, м/км | 0,005 м/км (0,76 м/км) |
Басейн | Хатангська затока → Море Лаптєвих |
Країни: | Росія Красноярський край |
Регіон | Красноярський край |
Довжина | Хатанга 227 км (Хатанга-Котуй 1 636 км) |
Площа басейну: | 364 000 км² |
Середньорічний стік | 3 320 м³/с (у гирлі) max: 18 300 м³/с |
Притоки: | Novayad, Popigay Riverd, Хета, Котуй і Bludnayad |
Медіафайли у Вікісховищі |
Географія
ред.Хатанга утворюється при злитті річок Котуй та Хета. Має довжину 227 км (від витоку Котуя — 1 636 км), площа басейну 364 тис. км². Впадає в Хатангську затоку моря Лаптєвих, утворюючи естуарій. Річка розташована на півночі Красноярського краю і протікає по Північно-Сибірській низовині в широкій долині, розбиваючись на окремі рукави (шириною до 3 км), на нижній ділянці ширина долини до 5 км, в руслі розташована велика кількість островів. У басейні Хатанги знаходиться близько 112 тисяч озер загальною площею 11,6 тис. км² (озерність становить 3,2%); густота річкової мережі — 0,45 км/км².
Гідрологія
ред.Живлення річки переважно снігове. Повінь з кінця травня по серпень. Замерзає в кінці вересня — першій половині жовтня, розкривається в першій половині червня. Річний розмах коливань рівня води до 8,5 м, на нижній ділянці в межень спостерігаються припливи. Середньорічна витрата води в гирлі 3 320 м³/с, найбільша — 18 300 м³/с. Швидкість течії Котуя 0,6-1,1 м/с, Хатанги — 0,2-0,3 м/с.
Нижче наводиться діаграма витрати води середнього по місяцях, за 32 роки спостережень (з 1961 по 1994 роки) з контрольно-вимірювальної станції в селі Хатанга, за 217 км від гирла (75% водозбору), тут середня витрата води становить 2 516,78 м³/с.[2]
Притоки
ред.Річка Хатанга разом з Котуєм приймає близько двох десятків приток, довжиною понад 100 км. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3]
Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Хатанги,(км) | Витрата води,(м³/с) |
---|---|---|---|---|
ліві притоки | ||||
Чангада | 320 | 11 100 | 984 | |
Тукалаан | 270 | 8 160 | 799 | |
Сабида | 257 | 5 320 | 242 | |
Хета | 604 | 100 000 | 227 | 1370 (у гирлі) |
Нова | 411 | 16 500 | 161 | |
Мала Балахня | 173 | 4 160 | 66 | |
праві притоки | ||||
Воєволі-Хан | 184 | 11 600 | 1192 | |
Мойєро | 825 | 30 900 | 839 | |
Котуйкан | 447 | 24 300 | 461 | |
Ерієчка | 262 | 7 250 | 329 | |
Блудна | 186 | 3 930 | 37 | |
Попігай | 532 | 50 300 | 28 | 400 (у гирлі) |
Господарське використання
ред.На річці здійснюється промисловий вилов риби: ряпушки, омуля, муксуна, нельми, тайменя, гольця. Річка судноплавна, за 217 км від гирла розташований річковий порт Хатанга.
Береги Хатанги-Котуя малозаселені. Тут розташовано кілька невеликих населених пунктів (від витоку до гирла): Каяк, Хрести, Хатанга, Жданиха, Новорибне.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г Річка Хатанга на TopoMapper.com. витік[недоступне посилання з липня 2019] (витік Котуя[недоступне посилання з липня 2019]), гирло[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Arcticnet — Khatanga at Khatanga. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 10 травня 2013.
- ↑ Государственный водный реестр РФ: Река Хатанга (Котуй, Сейси) [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-05-10 (рос.)
Посилання
ред.- Річка Хатанга // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- А. А. Соколов (1952 г.). Гидрография СССР. // Глава 23. Восточная Сибирь (рос.) . Л.: «Гидрометеоиздат». Архів оригіналу за 27 серпня 2013.