Хета

річка в Росії

Хета (рос. Хета) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Таймирського Долгано-Ненецького району Красноярського краю. Зливаючись з правою твірною, річкою Котуй, утворює річку Хатанга[1]. Належить до водного басейну річки Хатангиморя Лаптєвих.

Хета
Khatanga.png
Хета
Khatanga.png
Хета на мапі басейну річки Хатанги
70°10′15″ пн. ш. 95°47′09″ сх. д. / 70.17097222224978736° пн. ш. 95.785938888916788869° сх. д. / 70.17097222224978736; 95.785938888916788869
Витік злиття річок Аян та Аяклі,
плато Путорана[3]
• координати 70°10′15″ пн. ш. 95°47′09″ сх. д. / 70.17083° пн. ш. 95.78583° сх. д. / 70.17083; 95.78583
висота, м 82 м[3]
Гирло річка Хатанга (за 227 км від гирла), селище Хрести[4]
• координати 71°54′58″ пн. ш. 102°05′50″ сх. д. / 71.9162694° пн. ш. 102.0974917° сх. д. / 71.9162694; 102.0974917
висота, м 1,0 м[4]
Похил, м/км 0,13 м/км
Басейн ХатангаХатангська затокаМоре Лаптєвих
Країни: Росія Росія
Красноярський край
Прирічкові країни: Росія Росія
Красноярський край
Регіон Красноярський край[5]
Таймирський район
Довжина 604 км[1][2]
Площа басейну: 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»100 000 км²[1][2]
Середньорічний стік 1370 м³/с (у гирлі)[2]
Притоки: Boganida Riverd, Маймеча, Ayaklid, Q4061985?, Q4301621? і Q4529529?
код ДВР Росії 17040100112117600020325

ГеографіяРедагувати

Річка бере свій початок на плато Путорана при злитті двох річок: лівої твірної Аян та правої — Аяклі, на висоті 82 м над рівнем моря[3]. На всій протяжності річища Хета-Аян тече, в основному, на північний схід, у звивистому руслі. Долина в межах плато відносно вузька до 500—1500 м. При виході із плато, річка тече по Північно-Сибірській низовині, у широкій заболоченій долині, при цьому русло повертає на захід, а після впадіння Нижнього Холукена — на північ-північний схід. Після гирла Летов'є повертає на схід, а після гирла Боярки знову повертає на північний схід. Зливається з правою твірною, річкою Котуй на висоті в 1,0 м над рівнем моря[4], утворює річку Хатангу, за 227 км від її гирла. Протікаючи по Північно-Сибірській низовині, русло річки петляє, розбивається на рукави, утворюючи численні острови. В середній течії велика кількість перекатів, а в нижній — озер.

Довжина річки 604 км. Від витоку (69°20′12″ пн. ш. 93°33′30″ сх. д. / 69.33667° пн. ш. 93.55833° сх. д. / 69.33667; 93.55833, висота 465 м) лівої складової Аян (довжина 181 км), яка витікає з озера Аян — 785 км, а від витоку Маймечи (650 км) до гирла Хети — 793 км. Площа басейну 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»100 000 км². Повне падіння рівня русла Хети від витоку до гирла становить 81 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,13 м/км, від витоку Аян до гирла Хети — повне падіння становить 464 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,59 м/км.

Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу, і коливається від 0,8-1,2 м/с, місцями 2,0-2,2 м/с — у гірській місцевості плато, до 0,4-0,6 м/с, місцями до 0,7-0,8 м/с — на рівнині (середня та нижня течія). Ширина русла у верхній течії доходить до 98-120 м, місцями до 210—335 м, при глибині до 1,3-1,5 м, місцями до 2,0-2,4 м. В середній течії ширина доходить до 250—560 м, місцями до 790—875 м, при глибині — 1,4-4,3 м. В нижній течії ширина коливається від 540—855 до 1490 м, при глибині — до 2,0-4,5 м, в гирлі до 9,0-10,0 м. Дно русла складається із твердих ґрунтових порід, місцями кам'янисте — у верхів'ї, в середній та нижній течії — в основному піщане[6].

Замерзає у кінці вересня — на початку жовтня, розкривається в кінці травня — на початку червня. Живлення змішане, з переважанням снігового. Середньорічна витрата води, у гирлі — близько 1370 м³/с.

ПритокиРедагувати

Річка Хета приймає близько однієї сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 28, понад 100 км — 11 (від витоку до гирла):[7]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Хети, (км) Витрата води,
(м³/с)
Аян[8]
Великий Хона-Макіт 78 1810 777 (173)
Калтами 68 2870 720 (116)
Холокіт (Сюкта) 112 1980 690 (86)
Дакіт 63 585 677 (73)
Хукелче 75 1020 662 (58)
Муниль 76 1730 630 (26)
Хета[9]
Аян 181 15900 604
Аяклі 166 9520 604
Букатий 57 618 525
Намакан 70 1520 493
Волочанка (Волосянка) 165 2800 415
Летов'є 59 679 413
Бархатовка 74 354 403
Мюкчуке (Лаптукова) 105 1250 389
Боганида 366 10700 374
Льодяна 150 1750 327
Урдах 51 273 297
Боярка 56 7470 278
Алексея 62 347 224
Велика Романиха 218 5060 218
Трафимова 86 481 179
Маймеча (Ведмежа) 650 26500 143 285 [1]
Великий Рисків 51 325 117
Горіла 130 1080 102
Копке 80 571 89
Велика Расомашья 167 1720 69
Булун 62 344 43
Мала Расомашья 79 553 23

ОстровиРедагувати

Русло Хети всіяне великою кількістю островів, найбільші із них розташовані в нижній течії (від витоку до гирла): Песцьовий (24 км²), Тундровий (3,2 км²), Обрєзной (2,5 км²), Петра-Ари (1,5 км²), Ладейський (8,7 км²), Багнан (13,5 км²), Рижков (7,5 км²), Орелах (7,8 км²), Совхозний (8,0 км²), Байкалов (5,0 км²).[6]

Населенні пунктиРедагувати

Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька невеликих населених пункти, споруди (бараки) зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): селища Камінь (нежиле), Волочанка, Катирик, Хета, Нова, навпроти гирла, на правому березі річки Котуй — селище Хрести.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Річка Хета / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. а б в Річка Хета // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. а б в Аркуш карти R-46-71,72 Вершина 906,9. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1982 р. (рос.), витік Хети, квадрат: 04х90
  4. а б в Аркуш карти R-48-I,II Хатанга. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.), гирло Хети, квадрат: 00х84
  5. а б GEOnet Names Server — 2018.
  6. а б Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 березень 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  7. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  8. Валідатор водних об'єктів річки Аян. Архівовано 11 березень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2016-03-10 (рос.)
  9. Валідатор водних об'єктів річки Хети. Архівовано 11 березень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2016-03-10 (рос.)

ПосиланняРедагувати