Котуй
Котуй (у верхів'ї також відома як Сейсі [2]) — річка у Східному Сибіру, на Крайній Півночі Росії, протікає по території Таймирського Долгано-Ненецького та Евенкійського районів Красноярського краю. Зливаючись із лівою складовою, річкою Хета, утворює річку Хатанга (за даними Державного водного реєстру Росії, є складовою частиною річки Хатанга [3]). Належить до водного басейну моря Лаптєвих.
| Котуй | |
|---|---|
 | |
 | |
| 69°04′06″ пн. ш. 94°51′53″ сх. д. / 69.068333333360783399° пн. ш. 94.86472222224978168° сх. д. | |
| Витік |
плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я) [1] |
| • координати | 69°04′06″ пн. ш. 94°51′53″ сх. д. / 69.06833° пн. ш. 94.86472° сх. д. |
| • висота, м | 1 250 м [1] |
| Гирло | Хатанга (227 км від гирла) [1] |
| • координати | 71°54′52″ пн. ш. 102°06′17″ сх. д. / 71.914500° пн. ш. 102.104889° сх. д. |
| • висота, м | 1,0 м [1] |
| Похил, м/км | 0,89 м/км |
| Басейн | Хатанга → Хатангська затока → море Лаптєвих |
| Країни: |
 Росія Красноярський край |
| Регіон | Красноярський край |
| Довжина | 1 409 км |
| Площа басейну: | 176 000 км² |
| Притоки: | Мойєро, Kotuykan Riverd, Voyevolikhand, Changadad і Tukalaand |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія ред.
Бере свій початок на схилах плато Путорана (Середньосибірське плоскогір'я). У верхів'ях Котуй тече на південний схід, оперізуючи весь південь півостріва Таймир, протікає через озера Харпіна та Дюпкун. Потім, після впадання річки Воєволі-Хан, повертає на північний схід. У пониззі Котуй тече по Північно-Сибірській низовині. Зливається з річкою Хета поблизу селища Хрести.
Довжина річки — 1409 км, від витоку Мойєро до гирла Котуй — 1437 км, а від витоку Котуй до гирла Хатанги — 1636 км. Площа басейну — 176 000 км².
Гідрологія ред.
Живлення річки змішане, з переважанням снігового. Швидкість течії — 0,6-1,1 м/с, Замерзає в кінці вересня — початку жовтня, розкривається в кінці травня — початку червня.
Притоки ред.
Річка Котуй приймає близько двох десятків приток, довжиною 100 км і більше. Найбільші із них (від витоку до гирла):[3][4]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну,(км²) | Відстань від гирла Котуя (Хатанги),(км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ← Воєволі-Хан | 184 | 11 600 | 965 (1192) | |
| → Чангада | 320 | 11 100 | 757 (984) | |
| ← Мойєро | 825 | 30 900 | 612 (839) | |
| →Тукалаан | 270 | 8 160 | 572 (799) | |
| ← Аганилі | 202 | 6 480 | 550 (777) | |
| ← Котуйкан | 447 | 24 300 | 234 (461) | |
| ← Ерієчка | 262 | 7 250 | 102 (329) | |
| →Сабида | 257 | 5 320 | 15 (242) | |
| →Хета | 604 | 100 000 | 0 (227) | 1 370 |
Див. також ред.
Галерея ред.
 Скелі на річці Котуй |
 Катер на повітряній подушці «Хивус-10» |
 Пороги на річці Котуй |
Примітки ред.
- ↑ а б в г Річка Котуй на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
- ↑ Аркуш карти R-46-XXIX,XXX верховье р. Котуй. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1973-76 р. Видання 1978 р. (рос.)
- ↑ а б Река Хатанга (Котуй, Сейси / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- ↑ Валидатор водных объектов: Хатанга. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 2013-07-15 (рос.)
Посилання ред.
- Річка Котуй // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Річка Котуй в «Словарях и энциклопедиях на Академике» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. Владимиров. Разноликий Котуй // «Ветер странствий», № 10. — М.: «Физкультура и спорт». — 1975. (рос.)