Відкрити головне меню

Фа́уна Придінці́в'я — унікальний фауністичний комплекс, поширений в басейні річки Сіверський Донець на всьому її проміжку від Білгородщини через Харківщину, Донеччину і Луганщину до Ростовщини, з півдня фауністичний комплекс Придінців'я межує з фауною Донецького кряжу.

Фауна Придінців'я
Desmana moschata MHNT.INS.10.jpg
Хохуля руська - релікт Придінців'я
Біорегіон
Фауністичне царство Арктогея
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Екозона .
Провінція Дунайсько-Донська провінція (Донецька ділянка)
Біом лісостеп, степ
Місцевість
Континент Європа
Акваторія басейн Сіверського Дінця
Країна Україна Україна
Територія Східна Україна (Луганщина, Харківщина, Донеччина)
Фауна більшого обсягу
За географією Фауна України
За систематикою фауна в цілому (фауна хребетних, безхребетних)
За екологією суходільна фауна, прісноводна фауна
Геологічний вік сучасна фауна
Особливості
Визначні раритетні види хохуля руська, бабак степовий, дибка степова, щипавка сибірська, яструб коротконогий
Видовий обсяг не облікований
Типові риси поєднання степових і заплавних комплексів з глибоким проникненням вглиб степової зони лісових і заплавних видів
Чужорідні види наземні: візон річковий, ондатра водні: лепоміс

Стисла характеристика умовРедагувати

Загальна протяжність Сіверського Дінця становить 1053 км, площа басейну 98 900 км². У басейні Сіверського Дінця понад 3000 річок, з яких 425 мають довжину більш 10 км, і 11 річок більш 100 км[1]. Понад тисяча з них безпосередньо впадає в Сіверський Донець[2].

Складові фауністичного комплексуРедагувати

 
Ящірка піщана (Eremias arguta) з піщаних арен Придінців'я
 
Соня лісова (Dryomys nitedula) в окол. м. Луганськ
 
Сучасне поширення борсука європейського (Meles meles) на сході України. Сірим кольором показано південну межу ареалу в регіоні на середину ХХ ст. (за: Мигулін, 1938; Панченко, 1973; білі значки), лінією — на початок 80-х років ХХ ст. (за: Рева та ін., 1989, з уточн.)[3].

Особливістю цього комплексу є наявність кількох унікальних варіантів фауністичних угруповань:

  1. фауна великої серії заплавних озер стариць (насамперед озерна група «Мертвий Донець»), де зустрічається повний набір біляводних тварин краю, у тому числі видра річкова, бобер європейський і хохуля руська (останні бл. 20 років немає однозначних знахідок), значна кількість птахів водно-болотного комплексу.
  2. фауна заплавних лісів і заплавних лук, яка являє собою унікальний для регіону комплекс видів, що характерні для більш північних країв, проте проникають далеко вглиб степової зони саме завдяки долині Дінця, у тому числі кріт європейський, куна лісова, вивірка звичайна (форма «телеутка»), миша пасиста, гадюка лісова (меланістична форма), райка «звичайна» та ін.
  3. фауна піщаних арен, поширених уздовж лівого берега Дінця, від Ізюмської Луки до нижньої його течії в межах Ростовщини; фауна значно постраждала через потужні програми заліснення пісків, через які знищено більшу частину псамофітних степів; типовими представниками є сліпушок степовий, ящірка піщана, гадюка степова тощо;
  4. фауна байраків, вкл. байрачні ліси і лучні ділянки в розлогих вершинах байраків, характеризується наявністю низки не характерних для степу видів та видів, які використовують байраки як місця тимчасового перебування, зимівлі, гніздування того; серед видів тварин цього комплексу — соня лісова, норик підземний, мишак жовтогрудий, мідянка та ін.

Адвентивна фауна на ДінціРедагувати

Цей фауністичний комплекс рясно домішаний низкою адвентивних видів, що з'явилися тут виключно завдяки людині (міста, лани, штучні соснові ліси і лісосмуги), як внаслідок розселення самостійного розселення уздовж створених людиною штучних коридорів і осередків (дороги, лісосмуги, населені пункти), так і внаслідок штучного розселення самою людиною. Важливим компонентом є також свійські і здичавілі колишні свійські тварини, частка участь яких у природних комплексах нерідко перевищує частку і роль колись типових аборигенних видів. Зокрема, цю групу адвентивних видів з числа тих, що беруть активну участь у функціонуванні природних і напівприродних комплексів, складають (тільки приклади):

Величезну роль в угрупованнях заплавного комплексу відіграють бродячі (здичавілі) і свійські ссавці, а часом і птахи. Зокрема, коти і пси в теплий сезон року зустрічаються по всій заплаві, часто далеко від людей, і їхня участь як хижаків, як консументів, часто виявляється на порядок більш значущою за роль диких хижаків. те саме тепер можна говорити про значну кількість адвентивних видів птахів (зокрема, про тих, що проникли в регіон по неприродних екокоридорах), а також про свійських тварин: корів, овець, кіз, гусей тощо.

Ендеміки та види з обмеженим поширеннямРедагувати

 
Хохуля руська (колекційний зразок-опудало)

Для басейну Дінця встановлена наявність низки унікальних видів тварин. Тут до останнього часу мешкала (імовірно остаточно винищена людиною) популяція хохулі. В Дінці виявлено низку унікальних для фауни України видів рибоподібних, у тому числі щипавку сибірську, шемаю азовську та ін. З басейну Дінця нещодавно описано новий вид кажана — пергач донецький.

див. також: раритетна фауна Луганщини

Дослідники фауни Придінців'яРедагувати

Фауну Придінців'я досліджували з давніх часів, у тому числі такі відомі науковці, як Олександр Чернай, Олексій Мигулін та ін. відомі зоологи.

Активні дослідження фауни Придінців'я проводяться на територіях, що мають статус заповідних об'єктів вищої категорії: НПП Гомільшанські ліси, НПП Святі Гори, ПЗ Крейдяна Флора, заповідні відділення Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ» та «Придінцівська заплава» (=Станичанське відділення), заказник «Деркульський».

Важливою складовою досліджень фауни Дінця є регулярні обліки фауни під час проведення навчальних практик зоологами Харківського національного університету (біостанція «Гайдари» біля НПП «Гомільшанські ліси»), Донецького національного університету (біостанція «Дронівка» біля НПП «Святі Гори»), Луганського національного університету (біостанція "Ільєнко" біля заказників «Деркульський» і «Шарів Кут» поблизу Дінця).

Дослідженнями птахів басейну Сіверського Дінця займається низка відомих орнітологів, які проводять щороку регіональну науково-практичну конференцію «Птахи басейну Сіверського Дінця та їх охорона». 2012 року відбулася вже 18-та така конференція, і видано 11 випусків матеріалів цієї конференції[4].

Дослідження рибоподібних Дінця багато років проводив Валерій Денщик, який присвятив цій темі свою дисертацію «Фауна риб басейну середньої течії Сіверського Дінця» (1994). Останніми роками іхтіофауну Дінця активно досліджують зоологи Харківського національного університету, зокрема Г. Шандіков.

Протягом 20002002 років на Дінці працювала експедиція фахівців з Інституту зоології НАНУ та Луганського ПЗ (під керівництвом І. Загороднюка та за участі О. Кондратенка), метою якої був пошук можливих місць існування хохулі і дослідження фауни кажанів заплави Дінця. За цими результатами випущено книжку-реквієм «Хохуля в басейні Сіверського Дінця» та кілька статей про населення кажанів Дінця (див. Джерела).

Активні дослідження теріофауни і герпетофауни басейну Сіверського Дінця проводить Лабораторія екології тварин та біогеографії (Лабораторія "Корсак") при Луганському національному університеті. Протягом 2007–2010 років Лабораторія виконувала науково-дослідний проект «Раритетна фауна сходу України», в якому центральне місце посідали рідкісні види ссавців басейну Дінця та окремі групи птахів і комах. За матеріалами цього та інших проектів видано низку спеціальних публікацій, у тому числі стосовно раритетної теріофауни краю, стосовно поширення сліпушка степового, про видовий склад та історичні зміни ареалів нориць, про розширення ареалу крота та суміжних видів заплавного комплексу тощо (дослідження І. Загороднюка, М. Коробченко, М. Колеснікова, С. Литвиненка, П. Форощука та ін.).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Рідній край, Харківський державній педагогічній університет, Харків, 1999 ISBN 966-7542-20-3
  2. Демченко М. А. Гидрография Харьковской области // Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. Выпуск VIII. Харьковская область. Природа и хозяйство. — Харьков: Изд-во Харьк. госю ун-та, 1971.
  3. Рис. за: Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів Архівовано 19 жовтень 2013 у Wayback Machine. // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
  4. Загороднюк І. Робоча мережа «Птахи басейну Сіверського Донця та їх охорона» (робоча група, конференції, видання) // Екологія та охорона природи на сході України (сайт [[Лабораторія Корсак |Лабораторії екології тварин та біогеографії]]). Архів оригіналу за 25 грудень 2013. Процитовано 16 травень 2013. 

ДжерелаРедагувати

  • Денщик В. А. Фауна рыб бассейна среднего течения Северского Донца: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев: Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена, Национальная академия наук Украины, 1994. — 39 с.
  • Загороднюк І., Кондратенко О., Домашлінець В. Хохуля (Desmana moschata) в басейні Сіверського Дінця. — Київ, 2002. — 64 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 4). [1]
  • Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
  • Загороднюк І. В. Нориці (Rodentia: Arvicolidae) в басейні Сіверського Дінця: біотопний розподіл, зміни ареалів, видова ідентифікація // Вісник Харківського національного університету. Серія «Біологія», 2008. — № 7 (814). — С. 74-93.
  • Кондратенко О., Петрушенко Я., Годлевська О. Результати дослідження фауни кажанів (Chiroptera, Mammalia) долини середньої течії Сіверського Дінця як аспект створення нових об'єктів ПЗФ // Перспективи розвитку Луганщини в контексті екологічних проблем України та світу. — Луганськ 2002. — С. 20-21.
  • Кондратенко А. В., Литвиненко С. П. Современное состояние орнитофауны заповедника «Придонцовская пойма» и его окрестностей // Птицы бассейна Северского Донца. — Донецк, 2005. — Выпуск 9. — С. 19-29.
  • Коробченко М. Розширення ареалу польової миші, Apodemus agrarius (Mammalia), в басейні Сіверського Дінця // Вестник зоологии. — 2008. — Том 42, № 4. — С. 346. [2]
  • Коробченко М. А. Расширение ареала крота европейского (Talpa europaea) в долине реки Северский Донец // Зоологический журнал. — 2009. — Том 88, № 4. — С. 465–472.
  • Наглов В. А., Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л. Сообщества мелких млекопитающих в поймах рек Восточной Украины // Зоологический журнал. — 2003. — Том 82, № 5. — С. 639–647.
  • Петрушенко Я. В., Годлевська О. В., Загороднюк I. В. Дослідження населення кажанів в заплаві Сіверського Дінця // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45) (Теріологія в Україні 2002). — С. 121–124. [3]
  • Преображенский В. С. Животный мир // Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 172–177.
  • Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187–198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9). [4]
  • Фисуненко О. П., Жадан В. И. Природа Луганской области. — Луганск, 1994. — 233 с.
  • Шандиков Г. А., Гончаров Г. Л. Редкие виды рыб бассейна Северского Донца Северо-восточной Украины // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2008. — Вип. 8, № 828. — С. 65-90.
  • Шандиков Г. А., Кривохижа Д. В. К вопросу о видовом составе и некоторых особенностях биологии щиповок рода Cobitis (Teleostei: Cypriniformes: Cobitidae) в верхнем и среднем течении Северского Донца Украины // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2008. — Вип.8. — № 814. — С. 91-118.
  • Zagorodniuk I., Korobchenko M. Myotis brandtii (Mammalia) in Eastern Ukraine: a first identification for fauna of the Luhansk Natural Reserve and Luhansk province as a whole // Vestnik zoologii. — 2009. — Vol. 43 (2): 140.

ПосиланняРедагувати

  • Екологія та охорона природи на сході України (сайт Лабораторії екології тварин і біогеографії Луганського національного університету) [5]
  • Сайт Державного управління охорони природного середовища в Луганській області [6]
  • Сайт Зеленая Кременная [7]
  • Сайт Українського центру досліджень хижих птахів [8]
  • ФОРУМ CORSAC (КОРСАК): зоологія, екологія і охорона природи Донбасу [9]