Відкрити головне меню
герб Луганської області з бабаком (праворуч)

Луганщина — український географічний й політичний край, частина Донщини, що включає Подінців'я, Старобільські степи та північні відроги Донецького кряжу. У широкому розумінні відповідає обсягу Луганської адміністративної області, у вужчому — теренам навколо міста Луганськ.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Вперше адміністративно і політично сформувалася Луганщина як самостійний регіон а не частина Донбасу на початку 1918 року.

ТлумаченняРедагувати

Луганщина — найсхідніша частина України, найсхідніша частина регіону, який називають Східною Україною. У широкому розумінні означає Луганську область — адміністративну область України. Адміністративним, науковим, освітнім і культурним центром області є місто Луганськ, з назвою якого і пов'язана назва цього краю.

Назва є молодою, як і місто Луганськ, датою заснування якого вважають дату надання дозволу на закладення чавуноливарного заводу: восени 1795 вважається «офіційною» датою заснування селища Луганське (1882 р. воно здобуло статус міста та стало новим центром Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії, а в лютому 1919 стало центром новоствореної Донецької губернії).

Існує думка, що «У вузькому, географічному розумінні означає землі сточища річки Лугань у центральній частині Луганської області.» (перша версія цієї сторінки), проте такі джерела не відомі, і можна припустити, що поняття сформувалося на основі назви земель (районів) навколо міста Луганськ, яке назване ім'ям річки Лугані, проте ніяк не тому, що окремі райони Луганської області пов'язані з р. Лугань. Отже, назва краю «Луганщина» не є гідронімом.

Луганщина обіймає кілька фізико-географічних одиниць — Старобільські степи, Придінців'я, північний макросхил Донецького Кряжу і загалом відповідає басейну Середнього Придінців'я (інколи як «Подінців'я»), вкл. річки Лугань, Білу, Красну, Айдар, Деркул тощо.

Сфери вживання назвиРедагувати

 
Луганщина на марках Укрпошти, 2008

Термін вживається у неофіційних документах, краєзнавчих нарисах, наукових публікаціях. У офіційній документації пишуть виключно «Луганська область».

Приклади вживання назви:

  • Нові знахідки чупакабри на Луганщині // Науковий вісник … університету.
  • Луганщина — край нашої турботи (програми … політичної партії.
  • Проблеми водопостачання Луганщини // веб-сайт … адміністрації.
  • Православ'я на Луганщині
  • Неживий О. І. Луганщина літературна.— Луганськ, 1993.
  • Природно-заповідний фонд Луганщини поповнився двома об'єктами // lugansk-online
  • Луганщина — крізь століття // Віртуальні виставки / Обласна універсальна наукова бібліотека… [1]

Візитні картки ЛуганщиниРедагувати

Музичною візитівкою Луганщини є пісня групи «Лесоповал» «Луганщина — песня моя…» (авт. Сергій Куприк), яку виконують практично на всіх урочистостях, вкл. такі всенародні гуляння, як матчі ФК «Зоря»: слова: «Терриконы кругом высокие, поднимаются к облакам
Украина здесь начинается, солнце к первым приходит к нам
Солнце к первым приходит к нам
Приспів:
Луганщина — песня моя! В степи ковылей колыхание
Луганщина, ты для меня — великое чувство кохання….»

(трек слухати: тут *або тут)

Природною візитівкою Луганщини є бабак (Marmota bobak) — великий степовий гризун, сучасне поширення якого в Україні обмежене переважно Лівобережжям Дінця.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати