Туриця (річка в Румунії, Україні та Угорщині)

річка в Румунії

Туриця (рум. Tur, угор. Túr) — річка у північно-західній Румунії, південно-західній Україні та північно-східній Угорщині; ліва притока Тиси.

Туриця
A Túr folyó.JPG
48°05′30″ пн. ш. 22°40′33″ сх. д. / 48.09189700002777812° пн. ш. 22.67603200002777797° сх. д. / 48.09189700002777812; 22.67603200002777797
Витік на схід від м. Неґрешть-Оаш
Гирло Тиса
Басейн басейн Дунаюd
Країни: Румунія Румунія
Україна Україна
Угорщина Угорщина
Регіон Сату-Маре
Довжина 94 км
Площа басейну: 1261 км²
Притоки: Turț Riverd, Egherul Mare Riverd, Racta Riverd, Lechincioara Riverd, Strâmba Riverd, Talna Riverd, Turișor Riverd, Gorova Riverd, Buianu Riverd і Balota Riverd

НазваРедагувати

Назва річки «Туриця» походить, вочевидь, від найменування виду вимерлих диких тварин — турів, широко відомих з літописних джерел. "Туриця" — самиця тура.[1] Унаслідок асиміляції місцевого населення угорцями стара назва річки була призабута і замінена на угорську. Але вона побутувала ще у ХІХ столітті і збереглася завдяки фіксації в літературі. Зокрема, історик і публіцист, ігумен Мукачівського василіянського греко-католицького монастиря святого Миколая отець Анатолій Кралицький писав, що місто Тур-Теребеш розташоване на річці Туриці[2].

Румунська і угорська назви Туриці є адаптацією її слов'янської назви до специфіки обох вказаних мов.

ОписРедагувати

Довжина Туриці — 94 км. Площа водозбірного басейну 1261 км². Середні витрати води — 8,8 м³/с.

Джерела Туриці розміщені у Гутинському гірському масиві в Румунії. Річка утворюється злиттям двох приток: Горова (рум. Gorova) та Б'яну (Bianu) на захід від міста Негрешть-Оаш у повіті Сату-Маре, Румунія. Звідки Туриця тече на північний-захід рівниною Сомеш.

На південь від села Фертешолмаш (колишня назва Заболоття) Виноградівського району Закарпатської області України Туриця виходить до українсько-румунського державного кордону і, повертаючи на захід та південний-захід, протікає межею обох держав приблизно 5,5 км.

Долина Туриці болотиста, тож її гирло сильно зарегульоване меліоративною системою. На українсько-угорському кордоні воно розділюється на два основні рукави — Нижню Стару Турицю (Alsó Öreg-Túr) і канал Туриця (угор. Túr). Перший рукав — Нижня Стара Туриця — протікає українсько-угорським державним кордоном у напрямку на північний-захід на відстань 13 км і на захід від села Велика Паладь Виноградівського району Закарпатської області України входить у межі Угорщини. Біля села Ботпаладь (угор. Botpalád) Нижня Стара Туриця поєднується дрібнішими каналами з другим рукавом — властивою Турицею. Уже через 1,5 км із каналу Туриці виділяється ліворуч Стара Туриця (угор. Öreg-Túr) і надалі річки протікають окремо. Канал Туриця впадає в Тису навпроти села Галабор (стара назва Грабарове) Берегівського району Закарпатської області України. Стара Туриця згодом знову розділюється на два рукави: правий — Нягорська Туриця (Nyagari-Túr) і лівий — сама Стара Туриця. Перший, звертаючи на північний-захід, впадає у Тису на північний-захід від села Нягор (Nyagar) і на захід від села Сатмарчеке (Szatmárcseke) у медьє Саболч-Сатмар-Берег в Угорщині. Другий рукав, протікаючи на захід, впадає до Тиси біля села Янд (Jánd) того ж медьє.

Природне значенняРедагувати

Унаслідок регулювання русла Туриці в її долині утворилися численні рукави та канали, значна частина яких — сліпі, а деякі пересохли. У руслах та каналах Туриці сформувався багатий біоценоз водно-болотних угідь. Зокрема, у басейні Туриці зафіксовано 53 види риби.[3] Частина долини ріки в межах Румунії та Угорщини віднесена до природно-заповідного фонду.[3]

ПриміткиРедагувати

  1. Грінченко, Борис (1958). Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу (Українська) 4. Київ: Вид-во Академії наук Української РСР. с. 296. 
  2. Кралицький, Анатолій (1866). Сѣверо-Восточная Угорщина (топографическо-географическое описаніе) // Науковый сборникъ, издаваемый литературнымъ Обществомъ Галицко-русской Матицы. Львів: Галицько-Руська Матиця. с. 317. 
  3. а б Sike, Tamás; Márk Nagy, János (2008). Flora şi fauna rezervaţiei natural «Râur Tur» / The flora and fauna of the Tur river natural reserve / Ed. Sike Tamás, Márk Nagy János (Румунська, англійська). Oradea: University of Oradea Publishing House. с. 91. ISBN 978-973-759-528-7.