Фертешолмаш

село в Закарпатській області, Україна

Фертешолмашсело в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Фертешолмаш
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Пийтерфолвівська громада
Основні дані
Населення 1070
Площа 6,986 км²
Густота населення 153 осіб/км²
Поштовий індекс 90371
Телефонний код +380 3143
Географічні дані
Географічні координати 47°58′51″ пн. ш. 22°55′37″ сх. д. / 47.98083° пн. ш. 22.92694° сх. д. / 47.98083; 22.92694Координати: 47°58′51″ пн. ш. 22°55′37″ сх. д. / 47.98083° пн. ш. 22.92694° сх. д. / 47.98083; 22.92694
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Місцева влада
Адреса ради 90370, с. Велика Паладь, вул. Кошута, 47
Карта
Фертешолмаш. Карта розташування: Україна
Фертешолмаш
Фертешолмаш
Фертешолмаш. Карта розташування: Закарпатська область
Фертешолмаш
Фертешолмаш
Мапа
Мапа

На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Фетершолмаш. Колишні назви населеного пункту — Фертешове, Заболоття. Українська та угорська назви села несуть у собі подібне змістове навантаження, оскільки перша частина угорського варіанту назви «fertős» відсилає до слова «болото» — болотистої родючої околиці села. «Alma» угорською означає «яблуко» і його наявність у другій частині назви поселення традиційно виводять з того, що місцеві жителі вирощували багато цієї садової культури.

Історія ред.

Заболоття історично входило до Угорчанської жупи із центром у Виноградові.[1]

Перша згадка назви Олмош (Almas) зафіксована у 1319 р. Як Фертешолмаш відоме з XVIII ст.

Власниками села були родини Сомодь, Теґзе, Тобак і Тьорьок.

Згідно переказів, село існувало ще за часів Арпадовичів. З назвою Олмаш зустрічаємося в 1319 році, коли сини Міко - Пийтер і Фертеш дістали у володіння це село. Друга частина назви, «Фертеш», з'явилася лише в ХУІІ-ХУІІІ століттях. Частина дослідників намагається пояснити її походження тим, що на околицях села багато мочарів, боліт. Але це не відповідає дійсності, швидше його оточують ліси. Але цю версію взяли до уваги і в 1946 році, коли село назвали по українськи – Заболоття, тобто розташоване за болотами. Селу повернули колишню назву в 1995 році.

У першій половині ХУ століття в селі утворюється дворянське помістя. В 1717 році село дуже потерпіло від татарського розбою. Так, тут в полон потрапило 106 немешів та 38 простолюдинів. Повернулося додому лише 69 шляхтичів та 5 селян.


В 1921 році чехословаки обміняли свої села Бочков, Комловш, Сухий Потік, Велика Трнава з румунами на Фертешолмаш, разом з Оклі і Великою Паладдю. При подальшому міждержавному врегулюванні кордонів до села була приєднана земельна ділянка, що раніше належала румунському селу Порумбешті, а частина території, що раніше належала Фертешолмашу, відійшла Угорщині і Румунії в 1923 і 1925 роках. Так було кінцево встановлено межі села. До села належали хутори: Леврінца, Табака, Загоня.

На південний схід від сьогоднішньої церкви, у так званому Голбоші, на початку ХУІІІ століття була побудована дерев’яна церква. В середині ХУІІІ століття церква згоріла. Наріжний камінь нової церкви закладено в 1803 році. Церкву побудували із цегли і каменю, дах покрили дерев’яною дранкою. Закінчили спорудження в 1812 році в класичному стилі. Вежу добудували в 1868 році. Дах будівлі церкви перекрили в 1843, а шпиль - в 1868 році бляхою. На початку 1900-х років за церквою побудували приміщення парафії, потім двокласну школу з житлом для дяка-учителя. В 1965 році реформатська громада огородила кладовище. Останній капітальний ремонт храму проведено в 1983 році.

складнішою є історія греко-католицької громади села. Спочатку вона була філіалом Ковкийнєшда, що тепер належить Румунії. В селі була дзвіниця, під дахом якої проводили богослужіння. З 1949 по 2006 рік дзвіницею користувалися православні. Цього року вірники повернулися до греко-католицької церкви. У власності общини є дзвінниця і каплиця, яку освячено на честь святих Петра і Павла.

В 1945 році парафію від вірян забрали і використовували для різних цілей, а в 1992 році в надзвичайно поганому стані повернули громаді. В 1993 році фару розібрали і на цьому місці побудували нову двоповерхову. На церковній вежі є два дзвони. В роки Першої світової війни дзвони забрали для виливки гармат. В 20-х роках ХХ століття був виготовлений малий дзвін, потім Шомоді Дюла, місцевий землевласник, профінансував лиття великого дзвону.

Населення ред.

Згідно з переписом 1910 р. у селі проживали 827 осіб, з яких 611 були реформатами, 92 — греко-католиками, 62 — юдеями.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1080 осіб, з яких 509 чоловіків та 571 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1027 осіб.[3]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
угорська 96,73 %
українська 2,90 %
російська 0,28 %

Релігія ред.

Реформатська церква збудована у 1812 р. у неокласичному стилі. У 1868 р. добудували вежу цього храму.[5]

Туристичні місця ред.

Посилання ред.

  1. а б Кралицький, Анатолій (1866). Сѣверо-Восточная Угорщина (топографическо-географическое описаніе) // Науковый сборникъ, издаваемый литературнымъ Обществомъ Галицко-русской Матицы. Львів: Галицько-Руська Матиця. с. 317. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. 
  5. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :1 не вказано текст