Вели́ка Паладь — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Велика Паладь
Nagypaládi református templom.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Пийтерфолвівська громада
Код КОАТУУ 2121281201
Основні дані
Засноване 1400
Населення 1824
Площа 10,915 км²
Густота населення 167 осіб/км²
Поштовий індекс 90370
Телефонний код +380 03143
Географічні дані
Географічні координати 48°00′01″ пн. ш. 22°52′56″ сх. д. / 48.00028° пн. ш. 22.88222° сх. д. / 48.00028; 22.88222Координати: 48°00′01″ пн. ш. 22°52′56″ сх. д. / 48.00028° пн. ш. 22.88222° сх. д. / 48.00028; 22.88222
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Адреса ради 90370, с. Велика Паладь, вул. Кошута, 47
Карта
Велика Паладь. Карта розташування: Україна
Велика Паладь
Велика Паладь
Велика Паладь. Карта розташування: Закарпатська область
Велика Паладь
Велика Паладь
Мапа

CMNS: Велика Паладь у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Колишня назва — Надь Паладь. Єдиний населений пункт в Закарпатській області який входив раніше в склад комітату Сатмар.

Назва походить від особистого угорського імені Павла — Пал.

Про походження назви села є ще декілька версій. За однією з них кордони села омивала річка Тур. Найближча до села лежала ділянка її колишнього русла Полад. Звідси і пішла назва населеного пункту.

За другою версію назва місцевості Полад пішла від угорського імені Поло, Пал з додаванням суфікса «Д». Непереконливе припущення, що Нодь Полад утворилося від назви низинної болотистої місцевості.

На південний захід від Великої Паладі, в урочищі Гомок Баня — поселення культури алфельдської мальованої кераміки. Досліджувалося В. С. Тітовим в 1970 році. В урочищі Чіпкеш — аналогічне поселення. В урочищі Гомок Баня засвідчено культурні шари доби бронзи, латенського та давньослов'янського часів. В 1956 році в урочищі Реметеш знайдено великий бронзовий скарб — понад 100 предметів. Збереглося 22 речі, які датуються епохою пізньої бронзи.

Вперше згадується в 1332 році як Palad. Але є відомості, що у писемних джерелах село згадується раніше — 1279 року

Велика Паладь була власністю з 18-го століття, сім'ей Kereskényi, Szakadáthy і Kölcsey.

З великою радістю зустріло населення району буржуазну революцію в Угорщині 1848—1849 рр. під проводом Кошута Лойоша і Петефі Шандора. Про неї нагадують пам'ятник Кошуту Лойошу в селі Велика Паладь

В середні віки згадується готична церква, яку реконструювали у ХУІІІ ст. Є достовірні відомості, що жителі села прийняли реформатську віру в 1590-х роках.

Згідно з літописом 1808 року, «У центрі села знаходиться кам'яний храм. Хто його побудував, не знає про це ніхто». Готичний храм середньовічної архітектури відноситься до XVI—XVII століть. Він був повністю відремонтований у 19 столітті.

Поточна церква на 700 місць була побудована в 1913 році в стилі нео-готики. Кути церковної вежі, і стовпи виконані з клінкерної цегли. Церква була повністю відремонтована в 1958 році, а в 1983 році зовнішність була покращена пожертвами віруючих. У 1997 році було завершено реставрацію вежі, в 2000 році відбулося часткове відновлення інтер'єру храму.

У 1915 році дзвін з дореформаційної ери був перелитий на гармати. Після цього, в 1926 році, парафія купила дзвін вагою 643 кг, зроблений дзвонарем Егрі Ференцем з Малих Геєвців. Інший бронзовий дзвін був відлитий в 1882 році в Сату-Маре.

У 2005 році в широкому дворі парафії був побудований сучасний церковний будинок. У 2013 році церква була відремонтована.

На КПП «Велика Паладь — Нодьходош» заплановано спільний прикордонний і митний контроль.


Тоня

Тоня - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Велика Паладь рішенням облвиконкому Закарпатської області №431 від 30.07.1962

Згадка у ХІХ ст.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1785 осіб, з яких 867 чоловіків та 918 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1823 особи.[2]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
угорська 97,26 %
українська 2,58 %
молдовська 0,05 %
російська 0,05 %

ПриміткиРедагувати