Сирмій[1], або Сірмій (лат. Sirmium) — місто в римській Паннонії. Родюча область Панонської рівнини в Європі між долиною Сави (вона відокремлює Срем від Бачки) і Дунаєм. Сучасне місто на його місці — Сремська Митровиця. Від Сірмія походить назва історичної області Срем. Його значення в епоху пізньої античності було настільки великим, що Амміан Марцеллін назвав його «преславною матір'ю міст».

Сирмій
44°57′58″ пн. ш. 19°36′38″ сх. д. / 44.966111111139° пн. ш. 19.61055555558333552° сх. д. / 44.966111111139; 19.61055555558333552Координати: 44°57′58″ пн. ш. 19°36′38″ сх. д. / 44.966111111139° пн. ш. 19.61055555558333552° сх. д. / 44.966111111139; 19.61055555558333552
Країна Сербія
РозташуванняПаннонія
Lower Pannoniad
Типархеологічна пам'ятка і стародавнє містоd

Сирмій. Карта розташування: Сербія
Сирмій
Сирмій
Сирмій (Сербія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

До приходу римлян у I ст. до н. е. на місці Сірмія було іллірійське поселення. В епоху принципату місто було плацдармом для військових походів проти даків і германців. Багато часу тут проводив Марк Аврелій зробивши його базою під час Макроманської війни. Місто служило резиденцією імператора Галерія у період тетрархіі. Уродженцями міста були імператори Геренній Етруск, Гостіліан, Децій, Клавдій II, Квінтілл, Авреліан, Проб, Максиміан, Констанцій II і Граціан. У 375 імператор Валентиніан I переніс у Сірмій свою резиденцію.

Феодосій Великий був проголошений імператором у Сірмії. У IV—V ст. в місті пройшло п'ять церковних соборів. Після падіння Римської імперії в Сірміі карбували монету королі гепідів. У 567 році після зруйнування лангобардами гепідського царства, Сірмій знову переходить до східної римської імперії. У 582 році його завойовують авари і у 1020 місто знову належить до Візантійської імперії де залишається до XII ст.

У 870 Мефодій очолює архієпископську кафедру в Сірміі.

Примітки

ред.
  1. Балух, 2008, с. 819.

Джерела

ред.
  • Балух В. О. Історія античної цивілізації. У 3-х т. — Чернівці : ТОВ «Наші книги», 2008. — Т. 2: Стародавній Рим. — 848 с. — ISBN 978-966-482-011-7.

Посилання

ред.