Тисо-Дунайська низовина

(Перенаправлено з Панонська рівнина)

Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.

Тисо-Дунайська низовина
Зображення
Держава Flag of Hungary.svg Угорщина, Flag of Serbia.svg Сербія, Flag of Romania.svg Румунія, Flag of Slovakia.svg Словаччина, Flag of Croatia.svg Хорватія, Flag of Slovenia.svg Словенія, Flag of Ukraine.svg Україна, Flag of Bosnia and Herzegovina.svg Боснія і Герцеговина, Flag of Austria.svg Австрія і Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Висота над рівнем моря 79 м
Положення на карті
Детальна карта
CMNS: Тисо-Дунайська низовина у Вікісховищі

Координати: 46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 20.000° сх. д. / 46.500; 20.000

Ландшафт Тисо-Дунайської низовини
Топографічна мапа

ВитокиРедагувати

Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю  — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі[1].

Загальний описРедагувати

Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, оточеним Альпами, Карпатами, Дінарськими Альпами і горами Східної Сербії та заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.

Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.

Корисні копалиниРедагувати

На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.

КліматРедагувати

Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.

Ґрунти і рослинністьРедагувати

Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).

НаселенняРедагувати

Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.