Сте́пінь — математичний термін, що означає результат дії піднесення до степеня.

Сутність

ред.

Для натуральних n степінь числа j утворюється множенням числа на себе n разів. Наприклад, bn.

Часто степенем також нестрого називають показник степеня.

Мовна норма

ред.

Степінь — іменник чоловічого роду. Його не слід плутати зі словом ступінь.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Завало С. Т. (1974). Алгебра і теорія чисел. Київ: Вища школа. с. 399. (укр.)
  • Степінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  • Степінь // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 183. — ISBN 978-966-7407-83-4.