Нижньо-Сілезька операція

Нижньо-Сілезька операція (нім. Niederschlesische Operation) — фронтова наступальна операція радянських військ на Східному фронті на заключному етапі німецько-радянської війни; частина загального стратегічного наступу Червоної армії в січні — березні 1945 року на 1200-км фронті від Балтійського моря до Дунаю. Операція проводилася силами військ 1-го Українського фронту (командувач Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв) в період з 8 по 24 лютого 1945 з метою усунення загрози удару противника з півдня по своєму лівому флангу, створення умов для подальшого наступу на берлінському, дрезденському і празькому напрямках і була логічним продовженням Вісло-Одерської операції Червоної Армії.

Нижньо-Сілезька операція
Niederschlesische Operation
Німецько-радянська війна
Карта Нижньо-Сілезької операції
Карта Нижньо-Сілезької операції

Карта Нижньо-Сілезької операції
Дата: 8 — 24 лютого 1945
Місце: Нижня Сілезія, Третій Рейх
Результат: перемога радянських військ, часткове виконання плану операції
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Третій Рейх Ф. Шернер
Третій Рейх Г. Гейнріці
Третій Рейх В. Нерінг
СРСР Конєв І. С.
Військові формування
Третій Рейх Група армій «Вісла»
* 9-та армія
Третій Рейх Група армій «Центр»
* Армійська група «Гейнріці»
18 лютого 1945 — 1-ша танкова армія)
* 17-та армія
* 4-та танкова армія
СРСР 1-й Український фронт
* 3-тя гвардійська армія
* 13-та армія
* 4-та танкова армія
* 52-га армія
* 3-тя гвардійська танкова армія
* 6-та армія
* 5-та гвардійська армія
* 21-ша армія
* 59-та армія
* 60-та армія[1]
Зовнішні зображення
Радянська карта Нижньо-Сілезької операції

Передумови та хід проведення операції ред.

У результаті проведення Вісло-Одерської операції війська 1-го Українського фронту наприкінці січня 1945 вийшли на рубіж річки Одер. Безпосередньо в смузі фронту оборонялися один корпус 9-ї армії групи армій «Вісла», 4-та танкова і 17-та армії групи армій «Центр» (командувач генерал-полковник Ф. Шернер). Головного удару по цьому угрупованню противника планувалося завдати з двох великих плацдармів на Одері — північніше і південніше Бреслау (сучасний Вроцлав).

Північніше Бреслау була створена ударна угруповання у складі 3-ї гвардійської, 13-ї, 52-ї і 6-ї загальновійськових армій, 3-ї гвардійської і 4-ї танкової армій, 25-го танкового і 7-го гвардійського механізованого корпусів. На плацдармі південніше Бреслау зосередилися 5-та гвардійська і 21-ша армії, 4-й гвардійський танковий і 31-й танковий корпуси. На лівому крилі фронту повинне було діяти третє ударне угруповання — 59-та, 60-та армії і 1-й гвардійський кавалерійський корпус, що мала завдати удару з плацдарму на південний захід від Оппельн (Ополе) уздовж північних схилів Судетських гір. Дії військ фронту підтримувала 2-га повітряна армія.

8 лютого війська фронту після артилерійської підготовки перейшли в наступ і першого ж дня прорвали оборону противника в центрі і на правому крилі фронту, 59-та і 60-та армії не змогли прорвати оборону противника і 10 лютого за наказом командування перейшли до оборони. Розвиваючи наступ, головні сили фронту розгромили резерви противника, що підійшли, подолали проміжні оборонні рубежі і до 15 лютого просунулися на 60-110 км, зайнявши ряд адміністративних і промислових центрів Нижньої Сілезії, а також міста Наумбург (Новоґродзець), Лигниц (Легніца), Бунцлау (Болеславець), Зоран (Жарув) та інші.

Залишки 4-ї танкової армії противника відійшли за річку Бобер. У тилу залишилися два німецьких гарнізони, оточені в Бреслау (близько 40 тис. чол., ліквідований 6 травня) і Глогау (Ґлоґув) (близько 18 тис. осіб, ліквідований до 1 квітня). До 24 лютого війська фронту вийшли на річку Нейсе на одну лінію з військами 1-го Білоруського фронту, зайнявши вигідне оперативно-стратегічне становище для завершального удару на берлінському напрямку і охоплююче положення по відношенню до верхньо-сілезького (оппельнського) угруповання противника, яке було ліквідоване в ході Верхньо-Сілезької операції 1945.

Склад і сили сторін ред.

Всього: 980 800 чоловік, 1 289 танків і САУ, 2 380 літаків.

Див. також ред.

Література ред.

Джерела ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. 59-та та 60-та армії діяли до 10 лютого
  2. Соединения, части и подразделения Красной Армии в годы Второй мировой войны. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  3. а б з 10 лютого перейшли до оборони
  4. загинув 11 лютого 1945
  5. з 12 лютого — генерал-майор авіації Качев Ф. І.
  6. Hinze: Letztes Aufgebot. S. 243 ff
  7. основа 304-та піхотна дивізія
  8. з 12 лютого 1945
  9. з 11 лютого 1945 генерал-лейтенант Георг Яуер