Пухов Микола Павлович

радянський військовий діяч

Микола Павлович Пухов (25 січня 1895(18950125) — 28 березня 1958) — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу (1943). Генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань та Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р.

Микола Павлович Пухов
рос. Николай Павлович Пухов
Nikolay Pukhov in the 1950s.jpg
Народження 25 січня 1895(1895-01-25)
с. Гришово
Смерть 28 березня 1958(1958-03-28) (63 роки)
Москва
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби Російська імперія 1916-1917
СРСР 1918-1958
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank general-polkovnik infobox.svg Генерал-полковник
Командування 13-та армія
Війни / битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня
Орден Суворова I ступеня Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня Орден Кутузова I ступеня
Орден Богдана Хмельницкого I ступеня
Орден «Хрест Грюнвальда» 1 ступеня
Virtuti Militari (Командорський Хрест)
Воєнний Хрест (Чехословаччина)
CMNS: Пухов Микола Павлович на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 25 (13) січня 1895 року в селі Гришово Калузької губернії (тепер Бабинінського району Калузької області РФ) у родині службовця. Закінчив середню школу.

У 1915 році працював викладачем вищого початкового училища.

З 1916 року — на військовій службі в Російській імператорській армії. Закінчив 2-у Петергофську школу прапорщиків, брав участь в 1-й світовій війні на Північному фронті, був начальником кінної розвідки полку.

З лютого 1918 р. — у Червоній армії. У 1918 — 1920 роках — ад'ютант полку, начальник штабу стрілецької бригади, начальник штабу стрілецької дивізії Південного, Західного фронтів. Воював з фінською армією на Карельському перешийку. Брав участь у придушенні збройних повстань на Алтаї. Потім служив начальником штабу стрілецької дивізії, а у 1924 — 1929 роках — командиром стрілецького полку. У 1926 році закінчив Стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу РСЧА «Постріл» імені Комінтерну.

З березня 1930 року — на викладацькій роботі, начальник курсу на Стрілецько-тактичних курсах удосконалення командного складу РСЧА «Постріл» імені Комінтерну, з липня 1932 року — помічник начальника відділу Автобронетанкового управління РСЧА.

У 1935 році закінчив курси удосконалення командного складу при Військовій академії механізації і моторизації РСЧА імені Сталіна, з січня 1935 року — на викладацькій роботі в тій же академії.

З липня 1936 року — помічник начальника, з березня 1938 року — начальник Харківського бронетанкового училища.

З квітня 1939 року — викладач Військово-господарської академії РСЧА, з січня 1941 року — начальник навчального відділу Інтендантської академії РСЧА.

Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У червні 1941 — січні 1942 р. — командир 304-ї стрілецької дивізії Південно-Західного фронту.

У січні 1942 — червні 1946 р. — командувач 13-ї армії Південно-Західного, Брянського, Центрального і 1-го Українського фронтів.

У червні 1946 — лютому 1948 р. — командувач 8-ї механізованої армії Прикарпатського військового округу.

У лютому 1948 — листопаді 1951 р. — командувач військами Одеського військового округу.

У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Вищій військовій академії імені Ворошилова.

У квітні — листопаді 1953 р. — командувач військами Північно-Кавказького військового округу.

У листопаді 1953 — січні 1956 р. — командувач військами Західно-Сибірського військового округу.

У січні 1956 — червні 1957 р. — командувач військами Сибірського військового округу.

З червня 1957 р. — головний радянський військовий радник Румунської Народної Армії.

Похований у Москві на Новодівочому кладовищі.

ЗванняРедагувати

  • полковник (.12.1935)
  • генерал-майор (4.06.1940)
  • генерал-лейтенант (14.02.1943)
  • генерал-полковник (26.08.1944)

НагородиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати