Георг Яуер (нім. Georg Jauer; нар. 25 червня 1896, Ліссен, поблизу Фрауштадт — пом. 5 серпня 1971, Грефен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1945) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1945).

Георг Яуер
Georg Jauer
Народження 25 червня 1896(1896-06-25)
Німецька імперія Ліссен, поблизу Фрауштадт, Провінція Позен
Смерть 5 серпня 1971(1971-08-05) (75 років)
Німеччина Грефен, Північний Рейн-Вестфалія
Поховання Waldfriedhof Lauheided
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ артилерія
танкові війська
Роки служби 19141945
Звання WMacht H OF8 GenWaGtg h 1935-1945.svg Генерал танкових військ
Командування 20-та моторизована дивізія
20-та панцергренадерська дивізія
25-та танкова дивізія
Танковий корпус «Гроссдойчланд»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

БіографіяРедагувати

Георг Яуер народився 25 червня 1896 року Ліссен, поблизу Фрауштадт у прусській провінції Позен. З початком Першої світової війни 6 серпня 1914 року поступив добровольцем на військову службу у 15-й Померанський полк польової артилерії. З березня 1916 року лейтенант резерву. У листопаді 1917 року став командиром батареї. За бойові заслуги нагороджений Залізними хрестами обох ступенів.

Після завершення світової війни залишився в армії. Продовжив службу в армії Веймарської республіки на командних та штабних посадах. До початку Другої світової війни оберст-лейтенант, артилерійський інструктор у відділі штабу Верховного командування сухопутних військ вермахту.

5 березня 1941 року призначений командиром 29-го артилерійського полку 29-ї моторизованої дивізії.

З початком німецько-радянської війни брав участь у боях на кордоні, згодом на центральному напрямку фронту, в Білорусі, під Смоленськом та під Москвою. Бої на тульському напрямку. У грудні 1941 року нагороджений Золотим німецьким хрестом.

У березні-листопаді 1942 року Г. Яуер командир артилерійського полку піхотної дивізії «Гроссдойчланд», бої під Ростовом, на річки Манич. У серпні 1942 дивізія перекинута на посилення німецького угруповання на ржевсько-вяземському виступі, де утримувала оборону в районі південніше Ржева.

У лютому 1943 року Георг Яуер став командиром 20-ї моторизованої дивізії, що у складі XXXXIII армійського корпусу билась під Великими Луками, стримуючи спробу наступу радянських військ. Наприкінці липня 1943 року дивізію перейменували на 20-ту панцергренадерську дивізію. У жовтні 1943 року Г.Яуеру присвоєне звання генерал-лейтенант.

Восени 20-та панцергренадерська дивізія вела оборонні бої південніше Києва, брала участь у контрнаступальній операції під Житомиром.

Навесні 1944 року генерал Г. Яуер успішно командував своєю дивізію в оточенні поблизу Кам'янець-Подільського. Ціною важких втрат німецьке угруповання 1-ї танкової армії генерала Г.-В. Губе прорвалось уздовж лівого берега Дністра до міста Бучач, де 7 квітня з'єдналося з військами, що наносили контрудар з району оточення. Спроба радянських військ переслідувати противника і розбити ослаблені проривом війська не увінчалася успіхом: німецькі війська зуміли нав'язати важкий 10-денний бій у районі Бучача і зупинити радянський наступ. Потім дивізія Яуера вела бої на рубежах від Львова до Кам'янкі-Бузької.

4 травня 1944 року за вміле керівництво військами, стійкість та відвагу в боях на Західній Україні удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста.

Літом 20-та панцергренадерська дивізія на чолі з генерал-лейтенантом Г. Яуером вела бої за Львів, у східній Польщі на Віслі, поблизу Островця, Опатова. У лютому його удостоєно дубового листя до Лицарського хреста.

11 лютого 1945 року він став командиром танкового корпусу «Гроссдойчланд». 15 березня 1945 року Г. Яуеру присвоєне звання генерал танкових військ.

Командував танковим корпусом у складі 4-ї танкової армії на оборонних рубежах на Одері та Нейсе. З боями відходив до Австрії, де в травні 1945 року капітулював американським військам.

У липні 1947 року визволений з полону. Помер 5 серпня 1971 року у місті Грефен.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
  • Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 978-3-932381-20-1.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-лейтенант
Еріх Йашке
 
командир 20-ї моторизованої дивізії

3 січня — 23 липня 1943
Наступник:
переформована на
20-ту панцергренадерську дивізію
Попередник:
сформована з
20-ої моторизованої дивізії
 
командир 20-ї панцергренадерської дивізії

23 липня 1943 — 1 вересня 1944
? вересня 1944 — 1 січня 1945
Наступник:
генерал-майор
Георг Шольце
Попередник:
генерал-лейтенант
Адольф фон Шелл
ТВО командира 25-ї танкової дивізії
15 — 20 листопада 1943
Наступник:
генерал-майор
Ганс Трьогер
Попередник:
генерал танкових військ
Дітріх фон Заукен
 
Командир
танкового корпусу «Гроссдойчланд»

11 лютого — 8 травня 1945
Наступник:
капітуляція