Імперська армія Німеччини
Імперська армія Німеччини (нім. Kaiserliches Heer або Kaiserreichsheer), а також Національна армія (Райхсгер) (нім. Reichsheer), офіційно Німецька армія (нім. Deutsches Heer[1]) — узагальнена назва збройних сил Німецької імперії з 1871 по 1919. Термін «Deutsches Heer» також використовується для позначення сучасної німецької армії, сухопутного компонента німецького Бундесверу. Імперська німецька армія була сформована, коли в 1871 році була створена Німецька імперія і існувала до 1919 року, до поразки Німецької імперії в Першій світовій війні.
Німецька армія | |
---|---|
нім. Deutsches Heer[1] | |
На службі | 16 квітня 1871[2] — 5 березня 1919[3] |
Країна | Німецька імперія |
Вид | сухопутні війська та повітряні сили |
Чисельність | 500 000 (1871) 13,250,000+ (всього служило; 1914–18) |
У складі |
|
Гарнізон/Штаб | Großes Hauptquartier (місця розташування відрізняються)[a] 50°41′56″ пн. ш. 7°02′29″ сх. д. / 50.6990° пн. ш. 7.0415° сх. д.Координати: 50°41′56″ пн. ш. 7°02′29″ сх. д. / 50.6990° пн. ш. 7.0415° сх. д. |
Гасло | Gott mit uns[5] |
Штандарт | |
Війни/битви | Боксерське повстання Геноцид племен гереро та нама Перша світова війна |
Командування | |
Головнокомандувач | Німецький імператор |
Начальник Генерального штабу | Мольтке-старший (перший) Ганс фон Зект (останній) |
Визначні командувачі | Еріх фон Фалькенгайн Пауль фон Гінденбург |
Знаки розрізнення | |
Знак розрізнення | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Організація
ред.До початку Першої світової війни, у мирний час, організаційна структура німецької імперської армії складалася з організаційної структури, яка базувалася навколо Армійського інспекторства (нім. Armee-Inspektion) армійського корпусу (нім. Armeekorps), дивізії (нім. division) і полку. У воєнний час, штат Армійського інспекторства сформував польові армійські командування, які управляли корпусами і підлеглими формуваннями. Протягом Першої світової війни, для командування на вищому рівні, була створена така військова структура, як група армій (нім. Heeresgruppe). Кожна група армій складалася з декількох польових армій.
Начальники німецького Генерального штабу (1871—1919)
ред.- Гельмут фон Мольтке Старший 7 жовтня 1857 — 10 серпня 1888
- Альфред фон Вальдерзее 10 серпня 1888 — 7 лютого 1891
- Альфред фон Шліффен 7 лютого 1891 — 1 січня 1906
- Гельмут фон Мольтке Молодший 1 січня 1906 — 14 вересня 1914
- Еріх фон Фалькенгайн 14 вересня 1914 — 29 серпня 1916
- Пауль фон Гінденбург 29 серпня 1916 — 3 липня 1919
- Вільгельм Ґренер 3 липня 1919 — 7 липня 1919
- Ганс фон Зеект 7 липня 1919 — 15 липня 1919 року
Структура
ред.Кайзер мав повний контроль над збройними силами, але використовував дуже складну організаційну структуру. Основною організаційною структурою імперської німецької армії в мирний час були армійські інспекції (Armee-Inspektion), армійський корпус (Armeekorps), підрозділ і полк. Під час воєнного часу співробітники армійських інспекцій формували польові армійські команди, які контролювали корпус і підлеглі підрозділи. Під час Першої світової війни вищий командний рівень — армійська група (Heeresgruppe), було створено. Кожна група армій контролювала кілька польових армій.
Інспекція армії
ред.Німеччина була розділена на армійські інспекції, кожна з яких контролювала три-чотири корпуси. У 1871 році їх було п'ять, а ще в 1907—1913 було ще три[6].
- I армійська інспекція: зі штаб-квартирою в Данцигу стала 8-ю армією з мобілізації (2 серпня 1914 р.)
- II армійська інспекція: штаб-квартира в Берліні стала 3-ю мобілізаційною армією (2 серпня 1914 р.)
- III армійська інспекція: штаб-квартира в Ганновері стала 2-ю армією з мобілізації (2 серпня 1914 р.)
- IV армійська інспекція: штаб-квартира в Мюнхені стала 6-ю мобілізаційною армією (2 серпня 1914 р.)
- V армійська інспекція: штаб-квартира в Карлсруе, стала 7-ю армією з мобілізації (2 серпня 1914 р.)
- VI армійська інспекція: штаб-квартира в Штутгарті стала 4-ю мобілізаційною армією (2 серпня 1914 р.)
- VII армійська інспекція: штаб-квартира в Берліні стала 5-ю мобілізаційною армією (2 серпня 1914 р.)
- VIII армійська інспекція: штаб-квартира в Саарбрюкені стала 1-ю армією з мобілізації (2 серпня 1914 р.)
Див. також
ред.Explanatory notes
ред.- ↑
- Берлін, Німеччина (2–16 серпня 1914)
- Кобленц, Німеччина (17–30 серпня 1914)
- м. Люксембург, Люксембург (30 серпня – 25 вересня 1914)
- Шарлевіль-Мезьєр, Франція (25 вересня 1914 – 19 вересня 1916)
- Schloss Pless, Німеччина (20 вересня 1916 – 10 лютого 1917)
- Бад Кройцнах, Німеччина (17 лютого 1917 – 7 березня 1918)
- Спа, Бельгія (8 березня – 13 листопада 1918)
- Schloss Wilhelmshöhe, Німеччина (14 листопада 1918 – 10 лютого 1919)
Примітки
ред.- ↑ а б "Militair-Strafgesetzbuch vom 20. Juni 1872" in Gesetz-Sammlung für das Deutsche Reich, 1867 bis 1883, incl. Vol. 1. Berlin, 1884. p. 408. (нім.)
- ↑ documentArchiv.de – Verfassung des Deutschen Reichs
- ↑ Edmonds, James (1987). The Occupation of the Rhineland. London: HMSO. с. 213. ISBN 978-0-11-290454-0.
- ↑ Grey, P. L.; Thetford, O. (1970) [1962]. German Aircraft of the First World War (2nd ed.). London: Putnam. p. 29. ISBN 978-0-370-00103-6.
- ↑ Spector, Robert M. (2004). [[[:Шаблон:GBurl]] World Without Civilization: Mass Murder and the Holocaust, History and Analysis]. Т. I. University Press of America. с. 14. ISBN 978-0-7618-2963-8. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Гюнтер Вегнер, Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815—1939. (Biblio Verlag, Osnabrück, 1993), Bd. 1, с.33–36
Посилання
ред.- Ю. Веремеев. Боевое расписание Германской армии 1901 г. (російською) . Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 25 березня 2010.
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |