Сколівські Бескиди (національний природний парк)
Націона́льний приро́дний парк «Ско́лівські Бески́ди» — національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Львівської області, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Парк охоплює частини басейнів річок Стрий та Опір і займає площу 35684 га, з яких 24702 га передані парку в постійне користування.
 Панорама парку | |
| 49°03′56″ пн. ш. 23°23′43″ сх. д. / 49.06580000002777808° пн. ш. 23.39540000002777731° сх. д.Координати: 49°03′56″ пн. ш. 23°23′43″ сх. д. / 49.06580000002777808° пн. ш. 23.39540000002777731° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна, Львівська область Сколівський район, Турківський район, Дрогобицький район |
| Найближче місто | Сколе |
| Площа | 35684 га |
| Засновано | 11 лютого 1999 року |
| Вебсторінка | skolebeskydy-park.in.ua |
  Сколівські Бескиди (національний природний парк) (Львівська область) | |
 | |
 Сколівські Бескиди у Вікісховищі | |
Географія
Парк розташований в межах моноклінально-брилового низькогір'я Сколівських Бескидів і займає його північну частину. Абсолютні висоти на території парку — від 600 до 1260 м. Найвища точка — гора Парашка (1268 м). Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого низькогір'я.
На території парку на річці Великій Річці розташований водоспад Гуркало, а на річці Кам'янці — Кам'янецький водоспад.
На території парку розташований державний історико-культурний заповідник «Тустань», а також Східницьке родовище мінеральних вод.
Історія створення
Національний парк «Сколівські Бескиди» створений Указом Президента України від 11 лютого 1999 року № 157 на базі Сколівського лісового заповідника загальнодержавного значення (створений в 1983 р. з метою охорони корінних ялицево-букових і букових лісів) і частини території ландшафтного заповідника загальнодержавного значення «Зелемінь» і ландшафтного заповідника місцевого значення «Майдан», а також заповідних урочищ «Дубинське», «Сопіт», «Журавлине».
Флора
Переважаючими на території Сколівських Бескид є лісовкриті землі, а найбільші площі цих земель займають хвойні ліси (понад 55%). Домінуючими у їх складі є смерекові ліси, які поширені по всій території НПП Сколівські Бескиди та були тут засаджені штучно. Ці ценози характеризуються домінуванням смереки, і лише іноді – домішкою ялиці білої (Abies alba), буку лісового (Fagus sylvatica) i берези повислої (Betula pendula). Твердолистяні породи займають 43,4% площі, а серед переважаючими є букові ліси. В складі деревної та чагарникової рослинності НПП Сколівські Бескиди видіяють угруповання п'яти класів: Rhamno-Prunetea у якому домінують терен колючий (Prunus spinosa), шипшина (Rosa sp.) та глід (Crataegus sp.); Salicetea purpureae, який поширюється вздовж берегів заплав велких річок і представлений в оcновному вербою прутовидною (Saiix viminalis) з домішками вільхи сірої (Аlnus incana), бузини чорної (Sambucus nigra) та клену американського (Acer negundo), цей клас відіграє важливо роль в запобіганню розмивання берегів водою; Alnetea glutinosae цей клас представлений заростями чагарникових верб; Salix cinerea який поширений на території парку нерівномірно та зрідка з домішками смереки; Querco-Fagetea, який серед лісових угруповань є найбіль різноманітним, а домінуючим у цьому класі зазвичай є бук лісовий (Fagus sylvatica), дуб черешчатий (Quercus robur), граб звичайний (Carpinus betulus), рідше – вільха чорна (Alnus glutinosa), явір (Acer pseudoplatanus) та інші види. Також тут часто поширені грабові, грабово-дубові, грабово-дубово-липові і липово-дубові ліси.
Серед водної та лучної рослинності тут поширені такі види як: ряска мала (Lemna minor), комиш (Scirpus sylvaticus), ситник розлогий (Juncus effusus), хвощ болотний (Equisetum palustre), польовиця тонка (Agrostis tenius), м'ята польова (Mentha arvensis), вовконіг європейський (Lycopus europaeus), осот або бодак (Cirsium rivulare), кремена (Petasites albus), жовтець повзучий (Ranunculus repens), щучка дерниста (Deschampsia caespitosa), калюжниця болотна (Caltha palustris), суховершки (Prunella vulgaris), вербозілля звичаайне (Lysimachia vulgaris L.), трясучка середня (Briza media), костриця лучна (Festuca pratensis) та багато інших.
У флорі НПП "Сколівськи Бескиди" присутні 35 видів рослин, занесених до "Червоної книги України" та два види рослин Бернської Конвенції. Серед них: цибуля ведмежа (Allium ursinum L.), арніка гірська (Arnica montana), астранція велика (Astrantia major L.), підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb)), лілія лісова (Lilium martagon L.), зозулинець чоловічий (Orchis mascula L.), скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq.), дзвоники розлогі ялицеві (Campanula abietina Griseb. et Schenk), нарцис вузьколистий (Narcissus angustifolius Curtis) та інші.[1]
Фауна
Фауна національного парку є надзвичайно різноманітною. Тут зустрічається близько 20 видів риб, зокрема такі види як: форель струмкова (Salmo trutta m. fario L.), короп (Cyprinus carpio L.), пічкур звичайний (Gobio gobio L.), верховодка (Alburnus alburnus L.), вусач балканський (Barbus meredionalis petenyi Heckel.), рибець (Vimba vimba Pall.), слиж (Barbatula barbatula L.), бабець строкатоногий (Cottus poecilopus Heckel.), а серед червонокнижних харіус (Thymallus thymallus L.).
Серед земноводних можна зустріти такі види як: жабу трав'яну, тритона карпатського, тритона звичайного, гребецястого тритона, саламандру звичайну, кумку жовточереву, квакшу звичайну, ропуху звичайну та сіру, жабу гостроморду, жабу Лєссона, жабу озерну та багато інших видів. Серед видів земноводних тварин, що занесені до Червоної книги тут поширені чотири види тритонів, а також саламандра Salamandra salamandra L.
Серед плазунів на території парку у лісових масивах часто трапляються вуж, гадюка звичайна і дуже рідко – мідянка. Також часто зустрічаються безнога змієподібна ящірка – веретільниця, ящірка прудка і живородна, безнога ящірка - веретільниця ламка та інші.
Надзвичайно різноманітною на території НПП є орнітофауна, яка налічує близько 150 видів, хоча різноманітність водоплавних та болотних видів птахів тут представлена досить бідно - гуска сіра (Anser anser L.), а також можливо й інші види гусей, журавель сірий (Grus grus L.), чайка (Vanellus vanellus L.), кульон великий (Numenius arquata L.), мартин жовтоногий (Larus cachinnans Pall.), крячок білощокий (Chlidonias hybrida Pall.), чапля сіра (Ardea cinerea L.), гоголь (Bucephala clangula L.), крех малий та інші. Найбільше видів серед горобцеподібних (82 види), зокрема сорокопуд сірий (Lanius excubitor L.) занесений до Червоної книги. Серед соколоподібних тут трапляється 18 видів.
Ссавці національного парку нараховують близько 50 видів. З копитних звірів тут трапляється олень благородний, козуля, дикий кабан та 9 зубрів. Зубри були завезені сюди у 1965 році у кількості 10 особин (6 самок і 4 самців), вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Окрім цього тут трапляється ведмідь, тхір чорний, нориця руда, мишаки жовтогрудий і лісовий, вовчок сірий, лисиця, куниця лісова та інші. Серед рідкісних червонокнижних видів на території парку зустрічаються: ведмідь бурий, кіт лісовий, рись , видра, борсук, горностай, широковух європейський, нічниця війчаста, нічниця довговуха, підковоніс малий, рясоніжка мала, нориця водяна та інші. Окрім цього вісім видів рукокрилих, які живуть на території НПП "Сколівські Бескиди", занесені до Бернського списку і один до Європейського Червоного списку. Серед мисливських звірів на території парку зустрічається 18 видів таких як: олень, козуля, дика свиня, заєць-русак, білка, лисиця, куниця лісова.[2]
Орографія
Найбільші хребти і скиби в межах території НПП:
| Нр. | Назва хребта, скиби | Лісництво | Приблизна протяжність в межах НПП, КМ |
|---|---|---|---|
| 1 | Скиба Парашка | Бутивлянське, Сколівський військовий лісгосп | 14,0 |
| 2 | Сколівська скиба | Крушельницьке, Бутивлянське, Сколівське, Сколівський військовий лісгосп | 11,0 |
| 3 | Внутрішня | Завадківське | 10,6 |
| 4 | Скиба Зелем'янки | Бутивлянське, Сколівський військовий лісгосп | 10,2 |
| 5 | Хребет Серединний (Мальманстальська складка) | Майданське, Бутивлянське | 9,6 |
Джерело:[3]
Стан охорони біорізноманіття
Значний збиток біорізноманіттю парку завдають санітарні та інші рубки, а також очищення лісу від захаращеності, які, згідно Проекту організації території парку, з 2010 по 2020 рр. заплановані навіть у заповідній зоні на площі 2376 га[4]. У зоні регульованої рекреації заплановано рубати на площі 1452 га[4]. При цьому щорічно в парку планується рубати на площі 246 га[4]. На 2013 р. парк отримав ліміти на рубки лісу на площі 57,4 га[5].
Див. також
Виноски
- ↑ http://skole.org.ua/roslynnist.html
- ↑ http://skole.org.ua/tvar_svit.html
- ↑ Об'єкти неживої природи Національного природного парку «Сколівські Бескиди» / Крамарець В. О., Дубина Я. І., Коханець М. І., Приндак В. П. / Сколе, 2005, сторінка 5
- ↑ а б в Проект організації території національного природного парку Сколівські Бескиди і охорони його природних комплексів
- ↑ Відповідь Мінприроди України від 20.08.2014 р. № 5/1-9/10160-14
Ресурси Інтернету
- НПП «Сколівські бескиди»: природні умови, землі, рослинний та тваринний світ
- Національний природний парк «Сколівські Бескиди»
- Офіційні документи НПП «Сколівскі Бескиди»
- Національний природний парк «Сколівські Бескиди»
- Фотогалерея НПП «Сколівські Бескиди»
- Minczolski Dział // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 444. (пол.)
Література
- Об'єкти неживої природи Національного природного парку «Сколівські Бескиди» / Крамарець В. О., Дубина Я. І., Коханець М. І., Приндак В. П. / Сколе, 2005, 36 сторінок
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |