Комиш

рід рослин

Коми́ш (Scírpus) — рід рослин родини осокових (Cyperaceae).

Комиш
Cyperaceae spp Sturm13.jpg
Scirpus radicans
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Ряд: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Комиш (Scirpus)
L.
Види

≈ 47 видів[1], у тому числі

Commons-logo.svg Вікісховище: Scirpus

НазваРедагувати

В південно-східному наріччі української мови «комишем» називають очерет звичайний (Phragmites australis)[2][3][4], рогіз і/або кугу.

ОписРедагувати

Комиш — прибережно-водна багаторічна трав'яниста рослина. Стебла — тригранні, вкриті листками.

Квітка комишу складається з шести щетинок, трьох тичинок і маточки з трьома приймочками. Суцвіття — кінцеві, щиткові, волотисті або головчасті, складаються з дрібних колосків. Плід — дрібний тригранний горішок.

Поширення і видиРедагувати

Поширені по всій земній кулі крім Африки та Антарктиди.

До роду було занесено близько 300 видів комишів, проте більшість було вилучено і залишилося орієнтовно 120 видів.

В Україні ростуть 2 види:

ВикористанняРедагувати

В кореневищах комишу (весною і восени) міститься багато крохмалю і цукру. За давніх часів кореневища споживали в їжу, з них робили борошно, розмоловши подрібнені і висушені кореневища.[5] Для одержання сиропу кореневища вимивають, нарізають на дрібні кусочки, кладуть в посуд з водою (1 кг на 1 л) і кип'ятять одну годину. Відціджений сок після цього вварюють на легкому вогні до густоти[6].

Білосніжне осердя комиша зупиняє кровотечу, якщо прикладати його до рани[6].

Зараз комиш використовують переважно для плетіння кошиків, циновок, килимків, а також задля декорування плетених меблів. При цьому, щоб отримати зелений колір, листя зрізають у червні, жовтий — у серпні. Комиш зрізають на висоті 10—15 см над водою, задля забезпечення еластичності і гарного кольору зберігають у сухому затінку.

У Румунії на річці Дунаї величезні зарості очерету. Населення щорічно використовує вище двох мільйонів тонн сухого очерету на паливо, корм худобі і дахи[6].

З очерету почали отримувати целюлозу, папір, картон, штучний шовк, спирт, дубильні речовини, молочну кислоту, гліцерин. Конструюють машини для прибирання очерету і пересувні заводи для пресування очеретяних плит[6]. Ці плити — міцний, легкий і «теплий» будівельний матеріал. Досить 40 плит для спорудження невеликого будинку.

ПриміткиРедагувати

  1. Scirpus Tourn. ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.05.2021. 
  2. Горбач О. Зібрані статті. Діялектологія. — Т. V. — Мюнхен, 1993. -665 с
  3. Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Державне видавницво України, 1928.
  4. Грінченко Б. Д. Словарь української мови. — К., 1907—1909. — Т. 1-4.
  5. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.90
  6. а б в г (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Джерела і посиланняРедагувати