Арніка гірська
| Арніка гірська | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Arnica montana L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||||
|
А́рніка гірська́ (Arnica montana) — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових. Цінна лікарська культура.
Ботанічна характеристикаРедагувати
Багаторічна трав'яниста рослина з темно-жовтими або оранжевими квітками у великих поодиноких кошиках. Стебло пряме, 15—80 см завдовжки.
Кореневище товсте, стрижневого типу. Стебло рослини виростає лише на другий рік[1]. Стеблові листки прості, довгастої форми з хвилястими краями, сидячі. Листки на стеблі наполовину менші, ніж ті, що зібрані при корені в розетку. Квітки оранжеві, двостатеві, верхівкові, поодинокі, зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах.
Хімічний складРедагувати
У кошиках знайдено летку олію (0,04—0,15 %), арцинін (близько 4 %), що являє собою суміш двох ізомерних тритерпенових речовин — арнідіолу та фарадіолу з групи люпеолу[1]. Біологічно активною речовиною рослини, що діє на м'язову тканину матки, є арніфолін. Крім того, в арніці виявлено близько 5 % дубильних речовин, ситостерин, каротиноїди та ін..
В Україні арніка гірська росте лише в Карпатах, зокрема в заказнику «Затінки і Тересянка»[1]. Подібними до арніки гірської за властивостями є арніка улиснена та арніка Шаміссо, які культивуються у спеціалізованих господарствах.
Застосування в медициніРедагувати
Для медичного використання заготовляють кошики, які збирають на початку цвітіння рослини і сушать при температурі до 60°С. Правильно заготовлена і висушена сировина має приємний запах і гіркуватий смак.
Офіцінальну спиртову настойку кошиків арніки гірської вживають при спазмах кишківника і як жовчогінний засіб: по 20 крапель 3 рази на добу за 30 хв до їжі[1]. Арніка гірська є перспективною лікарською рослиною, ведеться подальше інтенсивне дослідження її цілющих властивостей. Здавна настої арніки гірської використовують при запаленні верхніх дихальних шляхів, задавненому кашлі, ларингіті, матковій кровотечі, аднекситі, ішемічній хворобі серця, нервовому перезбудженні, виразці шлунка, ендокардиті та міокардиті.
ПриміткиРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К. : Здоров'я, 1990. — 304 с., іл. — ISBN 5-311-00418-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ковальова А. М. Арніка // Фармацевтична енциклопедія
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія імені М. П. Бажана», Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. С. 44.
- Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7