«Слабка похідна» (в математиці) — узагальнене поняття похідної функції («сильна похідна») для функцій, інтегровних за Лебегом (тобто з простору ), але не диференційовних.

Визначення

ред.

Нехай   — функція з  . Функцію   з   називають «слабкою похідною»  , якщо

 

для усіх неперервно диференційовних функцій   при  . Це визначення засновано на методі інтегрування частинами.

Узагальнюючи на   вимірів, якщо   і   належать простору   локально інтегровних функцій для деякої області  , і якщо   — це мультиіндекс, то   називається слабкою похідною   порядку  , якщо

 

для усіх   — фінітних в   нескінченно гладких функцій.

Якщо у функції   є слабка похідна, то її часто позначають через  , тому що вона єдина з точністю до множини міри нуль.

Приклади

ред.
  • Функція u : [−1, 1] → [0, 1], u(t) = |t|, яка не має похідної в точці t = 0, проте має на проміжку [−1, 1] слабку похідну v, так звану «функцію знаку» (sgn), визначену таким співвідношенням:
 

Це не єдина похідна u: усіляка функція w, що збігається з v, майже скрізь також буде слабкою похідною u. Як правило це не є проблемою, так як з точки зору просторів Lp та просторів Соболєва вони еквівалентні.

 
Таким чином,   є слабка похідна функції D. Це має бути інтуїтивно зрозуміло, адже D в просторі Lp еквівалентна тотожному нулю.

Властивості

ред.
  • Якщо дві функції є слабкими похідними однієї і тієї ж функції, то вони збігаються на множині повної міри (майже скрізь). Якщо, як прийнято в просторах  , покладати майже скрізь рівні функції еквівалентними, то слабка похідна визначена єдиним чином.
  • Якщо u має звичайну («сильну») похідну, тоді вона буде слабкою похідною. В цьому сенсі, слабка похідна є узагальненою сильною. Більш того, класичні правила для похідних від суми і від добутку функцій зберігаються для слабких похідних також.

Розвиток

ред.

Поняття слабкої похідної заклало основу для побудови т. з. слабких рішень в просторі Соболєва, які виявилися корисними в теорії диференціальних рівнянь і в функціональному аналізі.

Література

ред.
  • Михлин С. Г. Курс математической физики, Спб.: Лань, 2002
  • Соболев С. Л. Некоторые применения функционального анализа в математической физике, М.: Наука, 1988
  • Ладыженская О. А. , Уральцева Н .Н. Линейные и квазилинейные уравнения эллиптического типа, М.: Наука, 1973