Уральцева Ніна Миколаївна
Ні́на Микола́ївна Ура́льцева (24 травня 1934 , Ленінград, СРСР) — радянська і російська математикиня, докторка фізико-математичних наук, професорка СПбДУ, лауреатка премії імені П. Л. Чебишова[ru] (1966), лауреатка Державної премії СРСР (1969), заслужена діячка науки Російської Федерації (2000), нагороджена орденом Дружби (2007).
| Уральцева Ніна Миколаївна | |
|---|---|
| Народилася |
24 травня 1934[1] (89 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[1] |
| Країна |
 Росія СРСР |
| Діяльність | математик |
| Alma mater |
Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd Ленінградський державний університет |
| Галузь | теорія диференціальних рівнянь[d] і диференціальне рівняння з частинними похідними |
| Заклад | Ленінградський державний університет |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Ладиженська Ольга Олександрівна |
| Аспіранти, докторанти |
Івочкіна Ніна Михайлівна Algirdas Ambrazevičiusd[2] Arina Alekseevna Arkhipovad[2] Alexander Ilyich Nazarovd[2] Darya Evgen'evna Apushkinskayad[2] Tamara Nikolaevna Rozhkovskayad[2] Kanat Tulenbaevd[2] Vera Leonidovna Tregubd[2] Sufyan Olievich Kardanovd[2] Anarkul Urdaletovad[2] Mars Bekkalievich Gabbasovd[2] Aleksas Domarkasd[2] Viktor Andreevich Vyalovd[2] |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народилася 24 травня 1934 року в Ленінграді. 1956 року з відзнакою закінчила фізичний факультет Ленінградського державного університету (СПбДУ)[ru], кафедра вищої математики і математичної фізики. Протягом 1957—1959 років — навчання в аспірантурі, фізичний факультет ЛДУ, під керівництвом О. О. Ладиженської. 1959 року почала роботу на кафедрі математичної фізики математико-механічного факультету ЛДУ асистенткою, потім отримала звання доцентки, а згодом професорки. 1960 року — захист кандидатської дисертації на тему «Регулярність розв'язків багатовимірних квазілінійних еліптичних рівнянь і варіаційних задач». 1964 року — захист докторської дисертації на тему «Крайові задачі для квазілінійних еліптичних рівнянь і систем другого порядку». Від 1968 року працювала у вченому званні професорки кафедри математичної фізики, а від 1974 року — завідувачкою цієї кафедри.
Наукова діяльність ред.
Основні праці в галузі рівнянь з частковими похідними. Розробка (спільно з Ладиженською) нових сильних методів дослідження гладкості узагальнених розв'язків, результатом чого стала досить повна теорія розв'язності класичних крайових задач для таких рівнянь і отримання остаточних результатів щодо 19-ї і 20-ї проблем Гільберта. Фахівчиня світового рівня в теорії варіаційних нерівностей та задач з вільними межами. Авторка оригінального загального курсу математичної фізики для математиків, низки спецкурсів. Публікацій — 65, цитувань — 2229, індекс Гірша — 7[3]. Під її керівництвом захищено 14 кандидатських і 3 докторські дисертації.
Громадська діяльність ред.
Відповідальна редакторка щорічних видань «Праці Санкт-Петербурзького математичного товариства» та «Проблеми математичного аналізу», перекладає англійською мовою. Член редколегії журналів «Алгебра и анализ», «Вісник Санкт-Петербурзького університету[ru]» і «Lietuvos matematikos rinkinys[lt]». Багато разів брала участь у роботі міжнародних наукових конференцій та конгресів, а також у роботі Міжнародного інституту М. Г. Міттаг-Леффлера.
Наукові праці ред.
- Монографія «Лінійні і квазілінійні рівняння еліптичного типу» (у співавторстві з О. О. Ладиженською) (Москва, 1964)
- Монографія «Лінійні і квазілінійні рівняння параболічного типу» (у співавторстві з О. О. ЛадиженськоЮ і В. О. Солонниковим[ru]) (М., 1967)
Нагороди ред.
- Премія Ленінградського університету за наукову роботу (1961)
- Премія імені П. Л. Чебишева (спільно з О. О. Ладиженською) (1966) — за роботу «Лінійні і квазілінійні рівняння еліптичного типу»
- Державна Премія СРСР (1969)
- Медаль «За трудову відзнаку» (1971)
- Премія Ленінградського Університету «За педагогічну майстерність» (1987)
- Заслужений діяч науки Російської Федерації (2000)
- Почесний Професор СПбДУ (2003)
- Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації (2004)
- Премія імені О. фон Гумбольдта (2005)
- Почесна професорка Королівської Вищої Технічної школи (Стокгольм) (2006)
- Орден Дружби (2007)
- Премія імені П. Л. Чебишова Уряду Санкт-Петербурга (2017) — за видатний внесок у теорію задач з вільними границями[4]
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #141875305 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математика: Топ-100 самых цитируемых российских учёных по данным РИНЦ. dissertation-info.ru. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 2016-3-10.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|datepublished=(можливо,|publication-date=?) (довідка) - ↑ В Смольном вручены премии за выдающиеся научные результаты в области науки и техники. gov.spb.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 2017-9-16.
Посилання ред.
- Персональна сторінка Уральцева Ніна Миколаївна на офіційному сайті РАН (рос.)
- Персоналії: Уральцева Ніна Миколаївна. mathnet.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 2016-3-10.
- Уральцева Ніна Миколаївна. spbu.ru. Процитовано 2016-3-10.