Побудова простору Lp
ред.
Визначення 1. Нехай задано простір з мірою
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle (X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )}
. Зафіксуємо
1
⩽
p
<
∞
{\displaystyle 1\leqslant p<\infty }
і розглянемо множину вимірних функцій , визначених на цьому просторі, таких що
∫
X
|
f
(
x
)
|
p
μ
(
d
x
)
<
∞
.
{\displaystyle \int \limits _{X}|f(x)|^{p}\,\mu (dx)<\infty .}
Позначимо цю множину
L
p
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}(X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )}
або просто
L
p
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}}
.
Теорема 1.
L
p
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}(X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )}
є лінійним простором . Доведення одержується з елементарних властивостей інтеграла Лебега , а також нерівності Мінковського .
На цьому лінійному просторі можна ввести напівнорму :
‖
f
‖
p
=
(
∫
X
|
f
(
x
)
|
p
μ
(
d
x
)
)
1
p
.
{\displaystyle \|f\|_{p}=\left(\int \limits _{X}|f(x)|^{p}\,\mu (dx)\right)^{\frac {1}{p}}.}
Додатність і однорідність є наслідками властивостей інтеграла Лебега, а нерівність Мінковського є нерівністю трикутника для цієї напівнорми.
Замітка 1. Введена таким чином напівнорма не є нормою , бо якщо
f
(
x
)
=
0
{\displaystyle f(x)=0\,}
майже всюди , то
‖
f
‖
p
=
0
{\displaystyle \|f\|_{p}=0}
, що суперечить вимогам до норми. Щоб перетворити простір з напівнормою в простір з нормою, необхідно ототожнити функції, що розрізняються між собою лише на множині міри нуль.
Визначення 2. Введемо на
L
p
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}}
відношення еквівалентності :
f
∼
g
{\displaystyle f\!\sim g}
, якщо
f
(
x
)
=
g
(
x
)
{\displaystyle f(x)=g(x)\,}
майже всюди .
Це відношення розбиває простір
L
p
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}\,}
на класи еквівалентності , причому напівнорми будь-яких двох представників одного і того ж класу збігаються.
Тоді на побудованому фактор-просторі (тобто множині класів еквівалентності)
L
p
/
∼
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{p}/\sim }
можна ввести норму рівну напівнормі будь-якого представника даного класу. За визначенням, всі аксіоми напівнорми збережуться, і додатково через викладену побудову виявляється виконаною і додатна визначеність.
Визначення 3. Фактор-простір
(
L
p
/
∼
,
‖
⋅
‖
p
)
{\displaystyle \left({\mathcal {L}}^{p}/\!\sim ,\;\|\cdot \|_{p}\right)}
з побудованою на ньому нормою називається простором
L
p
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle L^{p}(X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )}
або просто
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
.
При
0
<
p
<
1
{\displaystyle 0<p<1\,}
,
L
p
{\displaystyle L_{p}\,}
не утворюють нормованого простору, оскільки не виконується нерівність трикутника (точніше, виконується зворотна нерівність трикутника: при
0
<
p
<
1
{\displaystyle 0<p<1\,}
∀
f
,
g
∈
L
p
(
Ω
)
:
{
∫
Ω
|
f
(
x
)
+
g
(
x
)
|
p
d
x
}
1
p
≥
{
∫
Ω
|
f
(
x
)
|
p
d
x
}
1
p
+
{
∫
Ω
|
g
(
x
)
|
p
d
x
}
1
p
{\displaystyle \forall f,g\in L_{p}(\Omega ):\{\int \limits _{\Omega }|f(x)+g(x)|^{p}dx\}^{\frac {1}{p}}\geq \{\int \limits _{\Omega }|f(x)|^{p}dx\}^{\frac {1}{p}}+\{\int \limits _{\Omega }|g(x)|^{p}dx\}^{\frac {1}{p}}}
), проте утворюють метричні простори .
Введена вище норма разом з лінійною структурою породжує метрику
d
(
f
,
g
)
=
‖
f
−
g
‖
p
,
{\displaystyle d(f,\;g)=\|f-g\|_{p},}
а отже і поняття збіжності.
Визначення 3. Нехай є послідовність функцій
{
f
n
}
n
=
1
∞
⊂
L
p
{\displaystyle \{f_{n}\}_{n=1}^{\infty }\subset L^{p}}
. Тоді ця послідовність збігається до функції
f
∈
L
p
{\displaystyle f\in L^{p}}
, якщо
‖
f
n
−
f
‖
p
→
0
{\displaystyle \|f_{n}-f\|_{p}\to 0}
при
n
→
∞
.
{\displaystyle n\to \infty .}
Теорема 2. Простір
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
є повним, тобто будь-яка фундаментальна послідовність
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
збігається до елементу цього ж простору. Таким чином,
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
— банахів простір .
У випадку
p
=
2
{\displaystyle p=2\,}
введена вище норма породжується скалярним добутком . Таким чином, разом з поняттям довжини тут має сенс і поняття кута, а отже і суміжні поняття, такі, як ортогональність , проєкція і ін.
Визначення 4. Введемо на просторі
L
2
{\displaystyle L^{2}}
скалярний добуток таким чином:
⟨
f
,
g
⟩
=
∫
X
f
(
x
)
g
(
x
)
¯
μ
(
d
x
)
{\displaystyle \langle f,\;g\rangle =\int \limits _{X}f(x)\,{\overline {g(x)}}\mu (dx)}
у випадку, якщо дані функції комплекснозначні , або
⟨
f
,
g
⟩
=
∫
X
f
(
x
)
g
(
x
)
μ
(
d
x
)
,
{\displaystyle \langle f,\;g\rangle =\int \limits _{X}f(x)\,{g(x)}\mu (dx),}
якщо вони дійсні. Тоді, очевидно:
‖
f
‖
2
=
⟨
f
,
f
⟩
,
{\displaystyle \|f\|_{2}={\sqrt {\langle f,\;f\rangle }},}
тобто норма породжується скалярним добутком. Використовуючи це разом з результатом про повноту будь-якого
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
, одержуємо:
Теорема 3. Простір
L
2
{\displaystyle L^{2}\,}
— гільбертів .
Розглянемо простір
L
∞
(
X
,
F
,
μ
)
{\displaystyle {\mathcal {L}}^{\infty }(X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )}
вимірних функцій, обмежених майже усюди. Ототожнивши між собою функції, що розрізняються лише на множині міри нуль, і поклавши за визначенням
‖
f
‖
∞
=
e
s
s
sup
x
∈
X
|
f
(
x
)
|
,
{\displaystyle \|f\|_{\infty }=\mathrm {ess} \sup \limits _{x\in X}|f(x)|,}
одержуємо банахів простір.
Метрика, що породжується цією нормою, називається рівномірною . Так само називається і збіжність, породжена такою метрикою:
f
n
→
f
{\displaystyle f_{n}\to f}
у
L
∞
{\displaystyle L^{\infty }}
, якщо
e
s
s
sup
x
∈
X
|
f
n
(
x
)
−
f
(
x
)
|
→
0
{\displaystyle \mathrm {ess} \sup \limits _{x\in X}|f_{n}(x)-f(x)|\to 0}
при
n
→
∞
{\displaystyle n\to \infty }
.
Властивості просторів Lp
ред.
Із збіжності функцій майже всюди не випливає збіжність в просторі
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
. Нехай
f
n
(
x
)
=
n
1
/
p
{\displaystyle f_{n}(x)=n^{1/p}\,}
при
x
∈
(
0
,
1
/
n
]
{\displaystyle x\in (0,1/n]}
і
f
n
(
x
)
=
0
{\displaystyle f_{n}(x)=0\,}
при
x
∈
(
1
/
n
,
1
]
{\displaystyle x\in (1/n,1]}
,
f
n
∈
L
p
{\displaystyle f_{n}\in L^{p}}
. Тоді
f
n
→
0
{\displaystyle f_{n}\to 0}
майже всюди. Але
‖
f
n
‖
p
p
=
∫
0
1
|
f
n
|
p
d
μ
=
1
{\displaystyle \|f_{n}\|_{p}^{p}=\int _{0}^{1}|f_{n}|^{p}d\mu =1}
. Зворотне твердження також невірне.
Якщо
‖
f
n
−
f
‖
p
→
0
{\displaystyle \|f_{n}-f\|_{p}\to 0}
при
n
→
∞
{\displaystyle n\to \infty }
, то існує підпослідовність
f
n
k
{\displaystyle f_{n_{k}}}
, така що
f
n
k
→
f
{\displaystyle f_{n_{k}}\to f}
майже всюди.
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
функції на числовій прямій можуть бути наближені гладкими функціями. Нехай
L
C
∞
p
(
R
,
B
(
R
)
,
m
)
{\displaystyle L_{C^{\infty }}^{p}(\mathbb {R} ,\;{\mathcal {B}}(\mathbb {R} ),\;m)}
— підмножина
L
p
(
R
,
B
(
R
)
,
m
)
{\displaystyle L^{p}(\mathbb {R} ,\;{\mathcal {B}}(\mathbb {R} ),\;m)}
, що складається з нескінченно гладких функцій. Тоді
L
C
∞
p
{\displaystyle L_{C^{\infty }}^{p}}
всюди щільна в
L
p
{\displaystyle L^{p}}
.
L
p
(
R
,
B
(
R
)
,
m
)
{\displaystyle L^{p}(\mathbb {R} ,\;{\mathcal {B}}(\mathbb {R} ),\;m)}
— сепарабельний простір .
Якщо
μ
{\displaystyle \mu \,}
— скінченна міра, наприклад, ймовірність , і
1
⩽
p
⩽
q
⩽
∞
{\displaystyle 1\leqslant p\leqslant q\leqslant \infty }
, то
L
q
⊂
L
p
{\displaystyle L^{q}\subset L^{p}}
. Зокрема
L
2
⊂
L
1
{\displaystyle L^{2}\subset L^{1}}
, тобто випадкова величина зі скінченним другим моментом має скінченний перший момент.
Простори спряжені Lp
ред.
Нехай
(
L
p
)
⋆
{\displaystyle \left(L^{p}\right)^{\star }}
є простором спряженим до
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
(так званий копростір ). За визначенням, елемент
g
∈
(
L
p
)
⋆
{\displaystyle g\in \left(L^{p}\right)^{\star }}
є лінійним функціоналом на
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
.
Теорема 4. Якщо
1
<
p
<
∞
{\displaystyle 1<p<\infty }
, то
(
L
p
)
⋆
{\displaystyle \left(L^{p}\right)^{\star }}
ізоморфний
L
q
{\displaystyle L^{q}\,}
(пишемо
(
L
p
)
⋆
≅
L
q
{\displaystyle \left(L^{p}\right)^{\star }\cong L^{q}}
), де
1
/
p
+
1
/
q
=
1
{\displaystyle 1/p+1/q=1\,}
. Будь-який лінійний функціонал на
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
має вигляд:
g
(
f
)
=
∫
X
f
(
x
)
g
~
(
x
)
μ
(
d
x
)
,
{\displaystyle g(f)=\int \limits _{X}f(x)\,{\tilde {g}}(x)\,\mu (dx),}
де
g
~
(
x
)
∈
L
q
{\displaystyle {\tilde {g}}(x)\in L^{q}}
.
Через симетрію рівняння
1
/
p
+
1
/
q
=
1
{\displaystyle 1/p+1/q=1\,}
сам простір
L
p
{\displaystyle L^{p}\,}
є дуальним (з точністю до ізоморфізму) до
L
q
{\displaystyle L^{q}\,}
, а отже:
(
L
p
)
⋆
⋆
≅
L
p
.
{\displaystyle \left(L^{p}\right)^{\star \star }\cong L^{p}.}
Цей результат справедливий і для випадку
p
=
1
{\displaystyle p=1\,}
, тобто
(
L
1
)
⋆
=
L
∞
{\displaystyle \left(L^{1}\right)^{\star }=L^{\infty }}
. Проте
(
L
∞
)
⋆
≇
L
1
{\displaystyle \left(L^{\infty }\right)^{\star }\not \cong L^{1}}
і, зокрема
(
L
1
)
⋆
⋆
≇
L
1
{\displaystyle \left(L^{1}\right)^{\star \star }\not \cong L^{1}}
.
Простори lp , 1 ≤ p ≤ ∞
ред.
Нехай
(
X
,
F
,
μ
)
=
(
N
,
2
N
,
m
)
{\displaystyle (X,\;{\mathcal {F}},\;\mu )=\left(\mathbb {N} ,\;2^{\mathbb {N} },\;m\right)}
, де
m
{\displaystyle m\,}
— зліченна міра на
N
{\displaystyle \mathbb {N} }
, тобто
m
(
{
n
}
)
=
1
,
∀
n
∈
N
{\displaystyle m(\{n\})=1,\;\forall n\in \mathbb {N} }
. Тоді якщо
p
<
∞
{\displaystyle p<\infty }
, то й простір
L
p
(
N
,
2
N
,
m
)
{\displaystyle L^{p}\left(\mathbb {N} ,\;2^{\mathbb {N} },\;m\right)}
є множиною послідовностей
{
x
n
}
n
=
1
∞
{\displaystyle \{x_{n}\}_{n=1}^{\infty }}
, таких що
∑
n
=
1
∞
|
x
n
|
p
<
∞
.
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }|x_{n}|^{p}<\infty .}
Відповідно, норма на цьому просторі задається
‖
x
‖
p
=
(
∑
n
=
1
∞
|
x
n
|
p
)
1
p
.
{\displaystyle \|x\|_{p}=\left(\sum \limits _{n=1}^{\infty }|x_{n}|^{p}\right)^{\frac {1}{p}}.}
Одержаний нормований простір позначається
l
p
{\displaystyle l^{p}\,}
.
Якщо
p
=
∞
{\displaystyle p=\infty }
, то ми розглядаємо простір обмежених послідовностей з нормою
‖
x
‖
∞
=
sup
n
∈
N
|
x
n
|
.
{\displaystyle \|x\|_{\infty }=\sup \limits _{n\in \mathbb {N} }|x_{n}|.}
Одержаний нормований простір позначається
l
∞
{\displaystyle l^{\infty }}
. Він є прикладом несепарабельного простору.
Як і в загальному випадку, поклавши
p
=
2
{\displaystyle p=2\,}
, ми одержуємо гільбертів простір
l
2
{\displaystyle l^{2}\,}
, норма якого породжена скалярним добутком
⟨
x
,
y
⟩
=
∑
n
=
1
∞
x
n
y
n
¯
,
{\displaystyle \langle x,\;y\rangle =\sum _{n=1}^{\infty }x_{n}{\overline {y_{n}}},}
якщо послідовності комплекснозначні, і
⟨
x
,
y
⟩
=
∑
n
=
1
∞
x
n
y
n
,
{\displaystyle \langle x,\;y\rangle =\sum _{n=1}^{\infty }x_{n}{y_{n}},}
якщо вони дійсні.
Простір, дуальний
l
p
{\displaystyle l^{p}\,}
, де
1
⩽
p
<
∞
{\displaystyle 1\leqslant p<\infty }
ізоморфний
l
q
{\displaystyle l^{q}\,}
,
1
/
p
+
1
/
q
=
1
{\displaystyle 1/p+1/q=1\,}
.