Вікіпедія

Сальваторе Сірігу

італійський футболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сірігу.

Сальвато́ре Сірі́гу (італ. Salvatore Sirigu, нар. 12 січня 1987, Нуоро) — італійський футболіст, воротар. Мав досвід виступів у складі національної збірної Італії.

Ф
Сальваторе Сірігу
Сальваторе Сірігу
Сальваторе Сірігу
Особисті дані
Народження 12 січня 1987(1987-01-12) (37 років)
  Нуоро, Італія
Зріст 192 см
Вага 80 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб вільний агент
Юнацькі клуби
2002–2005
2005–2007 		Італія «Венеція»
Італія «Палермо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2011 Італія «Палермо» 69 ( -101)
2007–2008 →  Італія «Кремонезе» 19 (-22)
2008–2009 →  Італія «Анкона» 15 (-24)
2011–2016 Франція «Парі Сен-Жермен» 145 (-108)
2016–2017 →  Іспанія «Севілья» 2 (-3)
2017 →  Іспанія «Осасуна» 18 (-51)
2017–2021 Італія «Торіно» 141 (-206)
2021–2022 Італія «Дженоа» 37 (-59)
2022–2023 Італія «Наполі» 0 (0)
2023 Італія «Фіорентина» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2004–2005 Італія Італія U-18 3 (-1)
2005 Італія Італія U-19 2 (-3)
2007–2009 Італія Італія U-21 3 (-2)
2010–2021 Італія Італія 28 (-18)
Звання, нагороди
Нагороди
Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 липня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 липня 2023.

Клубна кар'єра

ред.

«Палермо»

ред.

Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Венеція» та «Палермо».

У дорослому футболі дебютував 2006 року виступами за команду клубу «Палермо», в якій провів один сезон, взявши участь лише в одному матчі розіграшу Кубка Італії та одній грі на Кубок УЄФА.

Протягом 2007—2009 грав на умовах оренди в клубах «Кремонезе» та «Анкона».

2009 року повернувся до клубу «Палермо». Цього разу відразу зайняв позицію основного голкіпера команди та провів у її складі два сезони.

«Парі Сен-Жермен»

ред.

2011 року за майже 4 мільйони євро перейшов до французького «Парі Сен-Жермен». У паризькій команді відразу ж став основним голкіпером і відіграв у такому статусі чотири роки. Влітку 2015 року, з приходом до команди німця Кевіна Траппа провів ще один сезон у ПСЖ, але вже як резервний воротар, а згодом віддавався в оренду до «Севільї» і «Осасуни», відігравши за кожну з цих іспанських команд по півроку.

«Торіно»

ред.

Після завершення контракту з ПСЖ влітку 2017 року повернувся на батьківщину, уклавши на правах вільного агента контракт з «Торіно», в якому став основною опцією тренерського штабу на воротарській позиції. Був основним голкіпером туринців протягом чотирьох сезонів. Навесні 2019 року видав серію із шести матчів без пропущеного гола, перевиршивши попередній клубний рекорд, що належав Лучано Кастелліні.

Останні роки кар'єри

ред.

Попри загалом успішні виступи в «Торіно» 15 липня 2021 року воротар і клуб узгодили передчасне розірвання контракту. На початку серпня на правах вільного агента приєднався до «Дженоа». Протягом сезону 2021/22 був стабільним основним голкіпером генуезців, однак не зумів завадити вильоту команди до Серії B і по завершенні сезону її залашив, натомість приєднавшись до «Наполі».

У складі неаполітанців провів півроку, так й не дебютувавши у їх складі в офіційних іграх. Згодом другу половину сезону 2022/23 перебував у «Фіорентині», де за цей час відіграв по одній грі у Серії A та Лізі конференцій УЄФА.

Виступи за збірні

ред.

2004 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 5 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 4 голи.

Протягом 2007–2009 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах, пропустив 2 голи.

2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Відтоді регулярно отримував виклики до національної команди, утім на поле виходив украй рідко, здебільшого був одним з резервістів Джанлуїджі Буффона. Перебував у запасі італійців на Євро-2012, де команда стала віце-чемпіоном континенту, а згодом провів по одній грі на чемпіонаті світу 2014 і Євро-2016.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.

Станом на 11 серпня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2006–07   «Палермо» A 0 0 КІ 1 0 КУЄФА 1 -3 - - - 2 -3
2007–08   «Кремонезе» C1 19+3[2] -22 + -4[2] КІ-C 2 -2 - - - - - - 24 -28
2008–09   «Анкона» B 15 -24 КІ 0 0 - - - - - - 15 -24
2009–10   «Палермо» A 32 -39 КІ 1 -2 - - - - - - 33 -41
2010–11 A 37 -62 КІ 5 -6 ЛЄ 3[3] -6[4] - - - 45 -74
Усього за «Палермо» 69 -101 7 -8 4 -9 80 -118
2011–12   «Парі Сен-Жермен» Л1 38 -41 КФ+КЛ 2+0 -1 ЛЄ 1[5] -0 - - - 41 -42
2012–13 Л1 33 -16 КФ+КЛ 0 -0 ЛЧ 10 -8 - - - 43 -24
2013–14 Л1 37 -23 КФ+КЛ 0+1 -1 ЛЧ 10 -9 СФ 1 -1 49 -34
2014–15 Л1 34 -28 КФ+КЛ 0 -0 ЛЧ 10 -15 СФ 1 -0 45 -43
2015–16 Л1 3 -0 КФ+КЛ 6+3 -4 + -2 ЛЧ 0 -0 СФ 0 -0 12 -6
Усього за «Парі Сен-Жермен» 145 -108 12 -8 31 -32 2 -1 190 -149
2016-січ. 2017   «Севілья» ПД 2 -3 КІ 1 -1 ЛЧ 0 -0 - - - 3 -4
січ.-черв. 2017   «Осасуна» ПД 18 -51 КІ - - - - - - - - 18 -51
2017–18   «Торіно» A 37 -45 КІ 1 -1 - - - - - - 38 -46
2018–19 A 36 -35 КІ 2 -2 - - - - - - 38 -37
2019–20 A 36 -64 КІ 2 -5 ЛЄ 6[6] -7 - - - 44 -76
2020–21 A 32 -62 КІ 0 0 - - - - - - 32 -62
Усього за «Торіно» 141 –206 5 -8 6 -7 - - 152 -221
2021–22   «Дженоа» A 37 -59 КІ 0 0 - - - - - - 37 -59
2022-січ. 2023   «Наполі» A 0 0 КІ - - ЛЧ 0 0 - - - 0 0
січ.-черв. 2023   «Фіорентина» A 1 0 КІ 0 0 ЛК 1 -2 - - - 2 -2
Усього за кар'єру 450 -586 27 -28 42 -50 2 -1 520 -665

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-08-2010 Лондон Італія   0 – 1   Кот-д'Івуар товариський матч -1
03-09-2010 Таллінн Естонія   1 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 2012 -1
15-8-2012 Берн Англія   2 – 1   Італія товариський матч -2
14-11-2012 Парма Італія   1 – 2   Франція товариський матч -2
31-5-2013 Болонья Італія   4 – 0   Сан-Марино товариський матч -   71'
11-6-2013 Ріо-де-Жанейро Італія   2 – 2   Гаїті товариський матч -   46'
18-11-2013 Лондон Італія   2 – 2   Нігерія товариський матч -2
31-5-2014 Лондон Італія   0 – 0   Ірландія товариський матч -
14-6-2014 Манаус Англія   1 – 2   Італія ЧС 2014 - 1-й етап -1
4-9-2014 Барі Італія   2 – 0   Нідерланди товариський матч -
18-11-2014 Генуя Італія   1 – 0   Албанія товариський матч -   72'
28-3-2015 Софія (місто) Болгарія   2 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 2016 -2
12-6-2015 Спліт Хорватія   1 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 2016 -   46'
16-6-2015 Женева Італія   0 – 1   Португалія товариський матч -1
17-11-2015 Болонья Італія   2 – 2   Румунія товариський матч -1   69'
6-6-2016 Верона Італія   2 – 0   Фінляндія товариський матч -
22-6-2016 Лілль Італія   0 – 1   Ірландія ЧЄ 2016 - 1-й етап -1   39'
1-6-2018 Ніцца Франція   3 – 1   Італія товариський матч -3
20-11-2018 Генк Італія   1 – 0   США товариський матч -
26-3-2019 Парма Італія   6 – 0   Ліхтенштейн Відбір до ЧЄ 2020 -
8-6-2019 Афіни Греція   0 – 3   Італія Відбір до ЧЄ 2020 -
11-6-2019 Турин Італія   2 – 1   Боснія і Герцеговина Відбір до ЧЄ 2020 -1
15-10-2019 Вадуц Ліхтенштейн   0 – 5   Італія Відбір до ЧЄ 2020 -
18-11-2019 Палермо Італія   9 – 1   Вірменія Відбір до ЧЄ 2020 -   76'
7-10-2020 Флоренція Італія   6 – 0   Молдова товариський матч -   67'
11-11-2020 Флоренція Італія   4 – 0   Естонія товариський матч - кап.
20-6-2021 Рим Італія   1 – 0   Уельс ЧЄ 2020 - 1-й етап -   89'
8-9-2021 Реджо-нель-Емілія Італія   5 – 0   Литва Відбір до ЧС 2022 -   46'
Усього Матчів 28 Голів -18

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б http://torinofc.it/prima-squadra/2018-2019/Portieri/sirigu-salvatore
  2. ↑ а б Включаючи матчі плей-оф.
  3. ↑ Включаючи 2 гри плей-оф.
  4. ↑ Включаючи 3 голи у матчах плей-оф.
  5. ↑ У плей-оф.
  6. ↑ У кваліфікаційному раунді.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сальваторе_Сірігу&oldid=40379092