Спліт

місто у Сплітсько-Далматинській жупанії Хорватії

Спліт або Сплит[2] (хорв. Split, італ. і вен. Spalato) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 178 102 осіб (2011).[3]

Спліт
—  місто  —
Місто Спліт
хорв. Grad Split
Прапор
Прапор
Герб Спліт }}}
Герб
Прізвисько: Velo misto
Координати: 43°30′00″ пн. ш. 16°26′00″ сх. д. / 43.50000° пн. ш. 16.43333° сх. д. / 43.50000; 16.43333
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Уряд
 - Мер Іво Балдасар
Площа
 - громада 63 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 178 102
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 21000
Area code 21
Вебсайт: www.split.hr
Спліт. Карта розташування: Хорватія
Спліт
Спліт
Розташування міста на мапі Хорватії
Мапа

Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві та рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку та обробці вапняку. Значне число містян працює в портах, пасажирському і вантажному транспорті.

Великий внесок у розвиток міста зробила нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт зі столицею та європейськими країнами.

Основна пам'ятка міста — Палац Діоклетіана (305). У 1979 центральна історична частина м. Спліт внесена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія

ред.

До 1799 року

ред.

Римська колонія Салона, залишки руїн якої досі можна бачити в північно-східному передмісті Спліта, була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов в історію, як реформатор державного устрою Римської імперії та організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.

У 639 р. Спліт зруйнували внаслідок набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеційської республіки. Втім і у складі Венеції Спліт користувався автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку заможних венеційців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.

У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Марко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.

У 1797 році Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького правління в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.

ХІХ-XXI століття

ред.

Під час Першої світової війни Спліт був окупований Італією, а після війни став частиною королівства Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше королівство Югославія).

У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 році він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.

У 1991 р., після проголошення незалежності Хорватії, в Спліті було декілька збройних інцидентів між хорватами і розквартированими в місті частинами Югославської Народної Армії (ЮНА), найпримітнішим став епізод бомбардування міста югославським військовим кораблем «Спліт».

Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Втім, бомбардування не завдало місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви югославських воєн обійшли Спліт стороною.

Населення

ред.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 178102 осіб[1], 13 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 167 121 особу.[1]

Динаміка чисельності населення громади[5]:

Динаміка чисельності населення міста[5]:

Населені пункти

ред.

Крім міста Спліт, до громади також входять:

Клімат

ред.

Середня річна температура становить 16,30 °C, середня максимальна — 28,69 °C, а середня мінімальна — 4,01 °C. Середня річна кількість опадів — 777 мм.[6][7]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 12,09 12,66 15,03 17,97 23,06 27,01 28,69 28,60 24,47 20,15 15,22 12,03
Середня температура, °C 8,05 8,63 11,01 13,94 19,00 22,99 25,82 25,73 21,61 17,27 12,36 9,17
Середній мінімум, °C 4,01 4,60 6,97 9,91 14,97 18,96 22,95 22,85 18,73 14,41 9,50 6,29
Норма опадів, мм 71 59 66 64 55 47 31 46 68 83 100 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.20 3.41 3.51 3.23 2.86 2.60 2.70 2.50 2.80 2.91 3.59 3.51
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5538 8260 11953 16630 20588 23257 24877 21912 16215 10490 5957 4639
Джерело: [6][7]

Транспорт

ред.

Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії та Герцеговини й деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Національними морськими поромними лініями Спліт пов'язаний із містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Вис, Корчула і Ластово, а міжнародними поромами — з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20  км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який у туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 000 пасажирів у 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовують її вельми слабо.

Пам'ятки

ред.
Спліт
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана
Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian [8]
Світова спадщина
 
Спліт
43°30′36″ пн. ш. 16°26′24″ сх. д. / 43.51000000002777313° пн. ш. 16.44000000002777995° сх. д. / 43.51000000002777313; 16.44000000002777995
Країна  Хорватія
ТипКультурний
Критеріїii, iii, iv
Об'єкт №97
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1979 (3 сесія)

 
  Спліт у Вікісховищі
  • Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
    • Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий краєвид Спліту та міської гавані.
    • Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
    • Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
    • Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
    • Фортеця Гріпе
  • Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
  • Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови та культури.
  • Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.

Культура, наука

ред.

Спорт

ред.

Клуби

ред.

Відомі особистості

ред.

Міста-побратими

ред.

Цікавинки

ред.
  • Мер хорватського міста Спліт Желько Керум заборгував у міську казну майже один мільйон кун (133 тисячі євро) за оренду і комунальне обслуговування.
  • Компанія Керума Kerum також винна приблизно 20 тис. кун (2,6 тис. євро) за оренду офісів і використання іншої площі, що знаходиться у власності міста.
  • Інша компанія-боржник, що належить главі Спліта, Koteks, уклала договір про виплату боргу в 10 етапів[10]
  • 12512 Спліт — астероїд, названий на честь міста[11].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 06 червня 2018.
  2. Сплит // УРЕ. — Т. 12. — С. 464.
  3. Спліт: особливості відпочинку в Хорватії. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
  4. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 06 червня 2018.
  5. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018.
  6. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  7. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  8. * Назва в офіційному англомовному списку
  9. Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
  10. http://korrespondent.net/business/economics/1276137-mer-horvatskogo-goroda-zadolzhal-kazne-133-tysyachi-evro [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Мэр хорватского города задолжал казне 133 тысячи евро
  11. База даних малих космічних тіл JPL: Спліт (англ.) .

Література

ред.
  • Комелова Г., Уханова И. Сплит. Дубровник. — М., 1976. 208 с. 50.000 экз.

Посилання

ред.