Спліт
Спліт або Сплит[2] (хорв. Split, італ. і вен. Spalato) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 178 102 осіб (2011).[3]
Спліт |
|||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Місто Спліт хорв. Grad Split |
|||
|
|||
Прізвисько: Velo misto | |||
Координати: 43°30′00″ пн. ш. 16°26′00″ сх. д. / 43.50000° пн. ш. 16.43333° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія | ||
Уряд | |||
- Мер | Іво Балдасар | ||
Площа | |||
- громада | 63 км² | ||
Населення (2011) [1] | |||
- громада | 178 102 | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий індекс | 21000 | ||
Area code | 21 | ||
Вебсайт: www.split.hr | |||
Розташування міста на мапі Хорватії | |||
Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві та рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку та обробці вапняку. Значне число містян працює в портах, пасажирському і вантажному транспорті.
Великий внесок у розвиток міста зробила нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт зі столицею та європейськими країнами.
Основна пам'ятка міста — Палац Діоклетіана (305). У 1979 центральна історична частина м. Спліт внесена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
ред.До 1799 року
ред.Римська колонія Салона, залишки руїн якої досі можна бачити в північно-східному передмісті Спліта, була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов в історію, як реформатор державного устрою Римської імперії та організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.
У 639 р. Спліт зруйнували внаслідок набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеційської республіки. Втім і у складі Венеції Спліт користувався автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку заможних венеційців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.
У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Марко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.
У 1797 році Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького правління в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.
ХІХ-XXI століття
ред.Під час Першої світової війни Спліт був окупований Італією, а після війни став частиною королівства Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше королівство Югославія).
У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 році він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.
У 1991 р., після проголошення незалежності Хорватії, в Спліті було декілька збройних інцидентів між хорватами і розквартированими в місті частинами Югославської Народної Армії (ЮНА), найпримітнішим став епізод бомбардування міста югославським військовим кораблем «Спліт».
Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Втім, бомбардування не завдало місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви югославських воєн обійшли Спліт стороною.
Населення
ред.Населення громади за даними перепису 2011 року становило 178102 осіб[1], 13 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 167 121 особу.[1]
Динаміка чисельності населення громади[5]:
Динаміка чисельності населення міста[5]:
Населені пункти
ред.Крім міста Спліт, до громади також входять:
Клімат
ред.Середня річна температура становить 16,30 °C, середня максимальна — 28,69 °C, а середня мінімальна — 4,01 °C. Середня річна кількість опадів — 777 мм.[6][7]
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 12,09 | 12,66 | 15,03 | 17,97 | 23,06 | 27,01 | 28,69 | 28,60 | 24,47 | 20,15 | 15,22 | 12,03 | |
Середня температура, °C | 8,05 | 8,63 | 11,01 | 13,94 | 19,00 | 22,99 | 25,82 | 25,73 | 21,61 | 17,27 | 12,36 | 9,17 | |
Середній мінімум, °C | 4,01 | 4,60 | 6,97 | 9,91 | 14,97 | 18,96 | 22,95 | 22,85 | 18,73 | 14,41 | 9,50 | 6,29 | |
Норма опадів, мм | 71 | 59 | 66 | 64 | 55 | 47 | 31 | 46 | 68 | 83 | 100 | 87 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 3.20 | 3.41 | 3.51 | 3.23 | 2.86 | 2.60 | 2.70 | 2.50 | 2.80 | 2.91 | 3.59 | 3.51 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5538 | 8260 | 11953 | 16630 | 20588 | 23257 | 24877 | 21912 | 16215 | 10490 | 5957 | 4639 | |
Джерело: [6][7] |
Транспорт
ред.Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії та Герцеговини й деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Національними морськими поромними лініями Спліт пов'язаний із містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Вис, Корчула і Ластово, а міжнародними поромами — з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20 км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який у туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 000 пасажирів у 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовують її вельми слабо.
Пам'ятки
ред.Спліт | |
---|---|
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian [8] | |
Світова спадщина | |
43°30′36″ пн. ш. 16°26′24″ сх. д. / 43.51000000002777313° пн. ш. 16.44000000002777995° сх. д. | |
Країна | Хорватія |
Тип | Культурний |
Критерії | ii, iii, iv |
Об'єкт № | 97 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1979 (3 сесія) |
Спліт у Вікісховищі |
- Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
- Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий краєвид Спліту та міської гавані.
- Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
- Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
- Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
- Фортеця Гріпе
- Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
- Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови та культури.
- Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.
Культура, наука
ред.Спорт
ред.Клуби
ред.- ХФК Хайдук, футбольний клуб
- Спліт (Югопластика), баскетбольний клуб
Відомі особистості
ред.- Михайло Васірук — український тренер з легкої атлетики, педагог, Заслужений тренер України, тренував Бланку Влашіч, тут створив дитячу спортивну школу.[9]
- Бланка Влашич — хорватська стрибунка у висоту, чемпіонка світу 2007 та 2009 років, срібна призерка Олімпійських ігор у Пекіні-2008.
- Горан Іванишевич — хорватський тенісист, переможець та триразовий фіналіст Вімблдону
- Жан Табак — хорватський баскетболіст
- Івана Роскич (* 1979) — хорватська акторка.
- Златан Стіпішич (* 1968) — хорватський музикант
- Драган Стойкич (* 1975) — боснійський і хорватський футболіст та тренер.
- Гастоне Медін (1905—1973) — італійський художник кіно.
- Dječaci — популярний хорватський хіп-хоп гурт заснований у 1999 році.
Міста-побратими
ред.- Італія, Анкона
- Чилі, Антофаґаста
- Ізраїль, Бейт-Шемеш
- Австралія, Кокбурн
- Велика Британія, Дувр
- Данія, Гладсаксе, Копенгаген
- США, Лос-Анджелес
- Боснія і Герцеговина, Мостар
- Україна, Одеса
- Чехія, Острава
- Італія, Пескара
- Північна Македонія, Штіп
- Норвегія, Тронгейм
- Словенія, Валенє
- Німеччина, Шарлоттенбург-Вільмерсдорф, Берлін
Цікавинки
ред.- Мер хорватського міста Спліт Желько Керум заборгував у міську казну майже один мільйон кун (133 тисячі євро) за оренду і комунальне обслуговування.
- Компанія Керума Kerum також винна приблизно 20 тис. кун (2,6 тис. євро) за оренду офісів і використання іншої площі, що знаходиться у власності міста.
- Інша компанія-боржник, що належить главі Спліта, Koteks, уклала договір про виплату боргу в 10 етапів[10]
- 12512 Спліт — астероїд, названий на честь міста[11].
Галерея
ред.-
Набережна Спліта.
-
Краєвид гавані Спліта з моря.
-
Дзвіниця Сплітського собору.
-
Нічна набережна.
-
Народна площа - центральна площа Спліта.
-
Мур Палацу Діоклетіана з боку набережної.
-
Мур Палацу Діоклетіана, центр міста.
-
Міська гавань Спліта (Gradska luka) та набережна.
-
Краєвид міської гавані (Gradska luka).
-
Набережна Спліта.
-
Дзвіниця Сплітського собору - символ міста.
-
Пляж Бачвіце (Bačvice), неподалік центральної частини Спліта.
Примітки
ред.- ↑ а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 06 червня 2018.
- ↑ Сплит // УРЕ. — Т. 12. — С. 464.
- ↑ Спліт: особливості відпочинку в Хорватії. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 06 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ http://korrespondent.net/business/economics/1276137-mer-horvatskogo-goroda-zadolzhal-kazne-133-tysyachi-evro [Архівовано 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Мэр хорватского города задолжал казне 133 тысячи евро
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Спліт (англ.) .
Література
ред.- Комелова Г., Уханова И. Сплит. Дубровник. — М., 1976. 208 с. 50.000 экз.
Посилання
ред.- Міський сайт (хорв., англ.) [Архівовано 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Міський сайт (хорв., англ.)
- Палац Діоклетіана (англ.) [Архівовано 3 вересня 2006 у Wayback Machine.]