Сплітсько-Далматинська жупанія

Сплітсько-Далматинська жупанія (хорв. Splitsko-dalmatinska županija) — жупанія на півдні Хорватії, в області Далмація. Столиця жупанії — найбільше місто Далмації Спліт.

Сплітсько-Далматинська жупанія
Splitsko-dalmatinska županija
—  жупанія  —
Прапор
Прапор
Герб Сплітсько-Далматинська жупанія }}}
Герб
Координати: 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43° пн. ш. 17° сх. д. / 43; 17
Адміністративний центр Спліт
Уряд
 - Жупан Анте Санадер (ХДС)
Площа
 - Повна 4534 км²
Населення (2001) [1]
 - Усього 463 676
 - Густота 102,3/км²
Area code 021
Код ISO 3166 HR-17
Вебсайт: http://www.dalmacija.hr/
Розташування Сплітсько-Далматинська жупанія
Розташування жупанії в межах Хорватії
Розташування жупанії в межах Хорватії
Мапа
Червоне Озеро у гірському провалі
Курортне місто Брела
Річка Цетина
Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач
Пляж «Золотий ріг» на острові Брач
Адріатичне море між Омишом і Макарською
Курорт Башка-Вода

Географія і клімат

ред.

Жупанія розташована в Середній Далмації, простирається витягнутою смугою від узбережжя Адріатики на південному заході до кордону з Боснією і Герцеговиною на північному сході, включаючи також довколишні острови, найбільші з яких це Брач, Хвар, Вис і Шолта. На північному заході межує з Шибеницько-Книнською жупанією, на південному сході з Дубровницько-Неретванською жупанією.

Сплітсько-Далматинська жупанія з площею 4540 км² є другою за величиною жупанією Хорватії. Найвища точка — гора святого Юрія (Біоково) (1762 м). Найдовша річка — Цетина (105 км). Найбільший острів — Брач (395 км²).

На узбережжі і на островах жупанії переважає середземноморський клімат. Для материкової частини характерний субсередземноморський, а в гірських районах — гірський клімат. Літо — сухе і тепле (середня температура повітря влітку 26 °C). Зими — м'які, з невеликою кількістю опадів. На материковій частині різниця температур вища. Серед вітрів виділяються бора — вітер, що дме з материка на море і приносить із собою прохолодну погоду, та південний вітер юго (сіроко), що дме з моря на суходіл і приносить теплу та хмарну погоду.

Населення

ред.

Населення жупанії — 463 676 осіб[1]. Жупанію населяють хорвати (96,30%), серби (1,19%), албанці (0,19%), боснійці (0,19%), словенці (0,19%), чорногорці (0,13%), за даними на 2001 рік[2].

Адміністративний поділ

ред.

Жупанію поділено на 16 міст і 39 громад. За переписом 2001 року ці міста і громади мали таке населення.

Міста

ред.
Місто Кількість жителів
Спліт 175 140
Каштела* 34 103
Солін 15 850
Макарська 13 381
Синь 11 468
Трогір 10 907
Омиш 6 565
Імотський 4 347
Хвар 3 672
Супетар 3 016
Триль 2 381
Вргораць 2 188
Старі-Град 1 906
Вис 1 776
Комижа 1 523
Врлика 959

* Місто Каштела включає населені пункти Каштел-Гомілиця (4075 жителів), Каштел-Камбеловаць (4505), Каштел-Лукшич (4880), Каштел-Нові (5309), Каштел-Старі (6448), Каштел-Сучураць (6236) та Каштел-Штафілич (2650).

Громади

ред.
Громада Кількість жителів
Башка-Вода 2924
Бол 1661
Брела 1771
Циста-Прово 3674
Дицмо 2657
Дугий Рат 7305
Дугополє 3120
Градаць 3615
Хрваце 4116
Єлса 3656
Клис 4367
Лечевиця 740
Локвичиці 1037
Ловреч 2500
Марина 4771
Милна 1100
Муч 4074
Нережища 868
Округ 2980
Оток 5782
Подбаблє 4904
Подгора 2884
Подстрана 7341
Постира 1553
Пргомет 797
Приморський Долаць 839
Проложаць 4510
Пучища 2224
Руновичі 2643
Сеґет 4904
Селця 1977
Сучурай 492
Сутіван 759
Шестановаць 2685
Шолта 1479
Тучепі 1763
Задвар'є 277
Загвозд 1642
Зміявці 2130

Визначні місця

ред.

У список Світової спадщини ЮНЕСКО входять три об'єкти на території жупанії:

У гірському масиві Біоково утворено природний парк.

Серед інших визначних пам'яток:

  • «Синя печера» (хорв. Modra špilja) на острові Бішево
  • Острів Брач і його найвища вершина Відова гора та пляж «Золотий ріг» біля міста Бол
  • Курортна «Макарська рив'єра» та її центр Макарська
  • Каньйон річки Цетина
  • Озера Червоне озеро і Блакитне озеро
  • Печерний монастир «Pustinja Blaca» на острові Брач

Економіка і промисловість

ред.

У жупанії розвинені туризм, торгівля, переробна промисловість, суднобудування, машинобудування, текстильна індустрія.

Знамениті земляки

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях [Архівовано 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
  2. Населення за національністю, по містах і муніципалітетам [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)

Посилання

ред.

43°10′ пн. ш. 16°30′ сх. д. / 43.167° пн. ш. 16.500° сх. д. / 43.167; 16.500