Венеція (футбольний клуб)

футбольний клуб

«Венеція» (італ. Venezia) — професійний італійський футбольний клуб з однойменного міста. Виступає італійській лізі «Серія B». Домашні матчі проводить на стадіоні «П'єрлуїджі Пенцо», який вміщує 11 150 глядачів.

Італія «Венеція»
2022 Venezia FC logo.svg
Повна назва Venezia Football Club
Прізвисько Крилаті Леви
Засновано 1907
Населений пункт Венеція, Італія Італія
Стадіон «П'єрлуїджі Пенцо»
Вміщує 11 150
Президент США Дункан Л. Нідероєр
Головний тренер Хорватія Іван Яворчич
Ліга Серія А
2021/22 20
Вебсайт Офіційний сайт
Домашня
Виїзна

ІсторіяРедагувати

Футбольний клуб «Венеція» (Venezia Foot Ball Club) було засновано 14 грудня 1907 року двома місцевими футболістами: Палестрою Марціале та Константіно Реєром. Першим президентом клубу став Давид Фано. Команда грала на стадіоні «Кампо Сан Бартоломео». У 1919 році клуб змінив назву на Associazione Calcio Venezia.[1]

Найуспішнішим часом для «Венеції» став початок 1940-х років, коли клуб двічі грав у фіналі Кубку Італії. У 1941 році команда стала володарем кубку, здолавши у двоматчевому фіналі «Рому» (3-3, 1-0). Переможцями кубку стали декілька гравців, яким пізніше судилося стати частиною великого «Торіно» і загинути у авіакатастрофі на Суперзі — Валентіно Маццола[2] та Еціо Лоїк[3]. За атакувальний тандем Лоїк — Маццола у 1942 році тодішній власник «Торіно» Ферручо Ново не пошкодував мільйон лір[4]. В сезоні 1941-42 «Венеція» досягла свого поки що найкращого результату в Серії А, посівши третю сходинку у підсумковій таблиці.

Більшу частину своєї історії команда провела у двох найвищих дивізіонах Італії. У 1987 році «Венецію» врятував від банкрутства італійський футбольний менеджер і підприємець Мауріціо Дзампаріні. Щоб зберегти клуб він придумав схему, у яку увійшло об'єднання команди з іншим місцевим клубом «Местре». Дзампаріні допоміг клубу реконструювати свій стадіон[5] і вивів команду в Серію А. Але після відмови керівництва міста видати йому землю під будівництво нового стадіону Дзампаріні покинув клуб[6]. Останній виліт із Серії А стався у 2002 році. Після цього почався занепад клубу.

За підсумками сезону 2020-21 клуб повернувся до Серії А вперше за 19 років, перемігши у плей-оф «К'єво» (3:2 після додаткового часу), «Лечче» (1:0 та 1:1) та «Читаделлу» (1:0 та 1:1).[7][8]

Поточний складРедагувати

Станом на 31 серпня 2021
Поз. Нац. Гравець
1 ВР   Нікі Мяенпяя
3 ЗХ   Крістіан Молінаро (віце-капітан)
5 ПЗ   Антоніо Юніор Вакка
6 ПЗ   Якопо Деці
7 ПЗ   Паскуале Маццоккі
8 ПЗ   Таннер Тессманн
9 НП   Франческо Форте
10 ПЗ   Маттія Араму
11 ПЗ   Арноур Сігюрдссон (в оренді з ЦСКА)
12 ВР   Лука Леццеріні
13 ЗХ   Марко Модоло (капітан)
14 НП   Тома Анрі
16 ПЗ   Лука Фьйорділіно
17 НП   Денніс Йонсен
18 ПЗ   Даан Гейманс
19 НП   Б'яркі Б'яркасон
21 ПЗ   Лаурі Ала-Мюллюмякі
22 ЗХ   Тайронн Ебуехі (в оренді з «Бенфіки»)
Поз. Нац. Гравець
26 ВР   Ріккардо Пігоццо
27 ПЗ   Джанлука Бузіо
28 ЗХ   Давід Шнегг
30 ЗХ   Мікаель Свобода
31 ЗХ   Маттіа Кальдара (в оренді з «Мілана»)
32 ЗХ   П'єтро Чеккароні
33 ПЗ   Домен Чрнигой
34 ВР   Бруно Бертінато
39 НП   Джанмарко Цігоні
42 ПЗ   Дор Перець
77 НП   Девід Окереке (в оренді з «Брюгге»)
ЗХ   Ітан Ампаду (в оренді з «Челсі»)
ЗХ   Ріджесіано Гапс
ПЗ   Соф'ян Кіїн (в оренді з Lazio)
ПЗ   Джек де Вріс (в оренді з Філадельфія Юніон)
НП   Ісса Ба (в оренді з «Прогреса» (Нідеркорн))
НП   Ріккардо Бокалон
НП   Ніколо Сімеоні

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Історія «Венеції» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; venicexplorer.net. Процитовано 6 березня 2017 (італ.)
  2. Валентіно Маццола: символ великого «Торіно» [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.]; Storie di Calcio. Процитовано 7 березня 2017 (італ.)
  3. Еціо Лоїк. Кар'єра [Архівовано 22 березня 2012 у Wayback Machine.]; enciclopediadelcalcio.it. Процитовано 7 березня 2017 (італ.)
  4. Кальчо. — Історія італійського футболу: публіцистичні нариси /Я. Дашковська, П. Чаяло, Ю. Шевченко — К.: «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг». 2010 — с. 91. (рос.)
  5. Дзампаріні продає «Венецію» [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.]; La Gazetta dello Sport, 8 березня 2000 (італ.)
  6. Харламов О. Хобі — тренерів звільняти [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]; sports.ru, 29 березня 2008 (рос.)
  7. Венеція у меншості драматично вигризла повернення в еліту і стала останнім учасником нового сезону Серії А [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.]; Футбол 24, 28 травня 2021.
  8. Місто на воді святкує! Венеція через 19 років повернулася до Серії A [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]; Sport.ua, 28 травня 2021.

ПосиланняРедагувати