Салерно
Сале́рно (італ. Salerno) — муніципалітет і місто в Італії, регіон Кампанія, Салернська провінція. Адміністративний центр провінції. Розташоване на південному заході країни, на березі Салернської затоки Тірренського моря. Колишня столиця Салернського князівства. Головна окраса міста — Салернський собор, що має статус малої базиліки. У середньовіччі прославилося завдяки Салернській медичній школі. Патрон міста — апостол Матвій, зображений на міському гербі. Населення — 135,603 особи (2014).
Салерно Salerno | |||
---|---|---|---|
Комуна | |||
| |||
Країна | Італія | ||
Регіон | Кампанія | ||
Провінція | Салерно | ||
Код ISTAT | 065116 | ||
Поштові індекси | 84100, 84121-84135 | ||
Телефонний код | 089 | ||
Координати | 40°41′00″ пн. ш. 14°46′00″ сх. д. / 40.68333° пн. ш. 14.76667° сх. д.Координати: 40°41′00″ пн. ш. 14°46′00″ сх. д. / 40.68333° пн. ш. 14.76667° сх. д. | ||
Висота | 4 м.н.р.м. | ||
Площа | 58,96 км² | ||
Населення | 127 186 (01-01-2023) | ||
Густота | 2157,16 ос./км² | ||
Розміщення | |||
Мапа | |||
Влада | |||
Мер | Vincenzo Napoli (14-6-2016) | ||
Офіційна сторінка |
Назва
ред.Географія
ред.Місто розташоване в північно-західній частині долини річки Селі, на початку узбережжя Амальфі. Річка Ірно перетинає центральну частину Салерно.
Клімат середземноморський, з жарким і відносно сухим літом (30 °C у серпні) і дощовою осінню і зимою (8 °C у січні). Зазвичай близько 1000 мм опадів на рік. Сильний вітер, який приходить з гір у бік затоки Салерно, робить місто дуже вітряним (здебільшого в зимовий час). А проте, це дає Салерно перевагу й воно є одним з найсонячніших міст в Італії.
Сусідні муніципалітети
ред.- Бароніссі
- Кастільйоне-дель-Дженовезі
- Кава-де'-Тіррені
- Джиффоні-Валле-П'яна
- Пеллеццано
- Понтеканьяно-Фаіано
- Сан-Чипріано-Пічентіно
- Сан-Манго-П'ємонте
- В'єтрі-суль-Маре
Клімат
ред.Найбільші скупчення опадів спричинені Атлантичним циклоном, які часто сприяють утворенню зони низького тиску з мінімальним тиском на Тірренському морі.
Орографія території означає, що місто часто потерпає через вітри. Повітряні потоки з півдня на південний захід стикаються з природним бар'єром гір Латтарі, а потім навпаки, струми з півночі направляються в долину Дельірно, яка діє як воронка. Перше явище породжує вітри певної інтенсивності, особливо в період між літом і восени, другий є загальним явищем у зимовий час.
SALERNO | Місяці | Пора | Рік | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Зим | Вес | Літ | Осі | ||
Темп. макс. (°C) | 13.6 | 14.4 | 17.3 | 20.4 | 24.6 | 28.7 | 31.6 | 31.7 | 28.5 | 24.1 | 18.8 | 15.3 | 14.4 | 20.8 | 30.7 | 23.8 | 22.4 |
Темп. мін. (°C) | 7.3 | 7.6 | 9.2 | 12.0 | 15.3 | 18.9 | 21.1 | 21.2 | 19.0 | 15.9 | 11.7 | 9.3 | 8.1 | 12.2 | 20.4 | 15.5 | 14 |
Опади (мм) | 151.5 | 112.3 | 91.1 | 80.7 | 51.9 | 38.2 | 28.6 | 34.8 | 84.3 | 127.2 | 151.9 | 155.0 | 418.8 | 223.7 | 101.6 | 363.4 | 1107.5 |
Історія
ред.Салерно відоме завдяки навчальному закладу Школа в Салерно. У 16 столітті, за часів правління сімейства Санверіно, члени якого належали до найбільших феодалів у Південній Італії, місто стало великим центром науки, культури та мистецтва. Родина Санверіно найняла декілька з найбільших інтелектуалів того часу.
Пізніше, в 1694 році, у місті сталося декілька катастрофічних землетрусів, а потім настав період іспанського правління, який тривав до 18-го століття. Після цього Салерно стало частиною Партенопійської Республіки.
У новітній історії міста присутній король Італії, який переїхав з Риму в 1943 році після того, як Італія уклала мир із союзниками в Другій світовій війні. Короткий час місто було «столицею» Італії.
Нині Салерно є важливим культурним центром у Кампанії та Італії загалом, його відрізняє довга й багата історія. Місто має багату і різноманітну культуру і розділено на три різні області: середньовічний сектор, сплановану в 19 столітті область, і більш густонаселені післявоєнні області з багатоквартирними будинками.
Населення
ред.У 2007 році в Салерно налічувалося 140 580 мешканців, з яких 46,7% становили чоловіки та 53,3% — жінки. Частка неповнолітніх (діти у віці 18 років і молодше) склала 19,61% населення порівняно з 21,86% пенсіонерів. Середній вік жителів Салерно становить 42 роки. У період між 2002 і 2007 роками населення Салерно зросло на 2,02%, а в Італії загалом — на 3,85%. У 2006 році 98,05% населення були італійцями. Найбільші групи іммігрантів приїхали з інших європейських країн (зокрема, з України та Польщі) — 1,20%. Також є невелика кількість вихідців з Північної Африки, азійці та мігранти з Північної і Південної Америки. Населення переважно римо-католики.
Населення за роками:[1]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживав 5101 іноземець з 109 країн, серед них 894 громадяни країн Євросоюзу та 1239 громадян України.[2] 9 жовтня 2016 року історичний Храм Святого Апостола Андрія передано для служіння і потреб українській громаді приходу УГКЦ.[3]
Уродженці
ред.- Нікола Аббаньяно (1901—1990) — італійський філософ-екзистенціаліст.
- Джузеппа Барбапіккола (1702—1740) — італійська натурфілософиня, поетеса та перекладачка.
- Джузеппе Гальдеризі (* 1963) — відомий у минулому італійський футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер.
- Массімо Філарді (* 1966) — італійський футболіст, захисник, згодом — футбольний тренер.
- Андреа Фортунато (1971—1995) — італійський футболіст, захисник.
- Йоле Ф'єрро (1926—1988) — італійська акторка.
Галерея
ред.-
Salerno vista dal colle Bonadies
-
Il porto di Salerno visto dal castello
-
Panorama sul centro storico dal castello di Arechi
-
Duomo di Salerno e centro storico
-
Campanile del Duomo di Salerno (San Matteo)
-
Il Castello di Arechi
-
La rocca del castello di Arechi
-
Salerno ovest da Via Panoramica
-
Fontane a mare sul lungomare
-
Porticciolo di s.Teresa, sullo sfondo il Castello di Arechi
-
Lungomare e nave ristorante
-
Salerno Est dal Molo Masuccio
-
Fontana nei giardini della Minerva
-
Castello di Arechi e palazzo della provincia
-
"Notti di Luce" a Via Roma
-
Palazzo Genovesi
-
"Notti di Luce" a Piazza Flavio Gioia
-
"Notti di Luce" a Via Da Procida
-
Lungomare Trieste e Monti Lattari
-
Castello di Arechi da Via Roma
-
Il Forte La Carnale
-
Teatro Verdi
-
Archi nel centro storico
-
Piazza Montpellier
-
Via Mercanti
Примітки
ред.- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
- ↑ Українській громаді в Італії передали історичний храм Святого апостола Андрія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 25 травня 2019.
Бібліографія
ред.- Crisci, G. Salerno sacra: ricerca storica. Salerno: Edizioni della Curia arcivescovile, 1962.
- Musi, A. Salerno moderna. Salerno: Editore Avagliano, 1999.
Посилання
ред.- Салерно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салерно