Відкрити головне меню

Міста Італії

стаття-список у проекті Вікімедіа

ТаблицяРедагувати

Дані ISTAT наведено на 31 серпня 2014 року[1]. Вони засновані на перепису населення 2011 року і виправлені за офіційними демографічними даними (італ. bilancio demografico).

Номер п/п Місто Область Населення
1 Рим Лаціо &&&&&&&&02870493.&&&&&02 870 493
2 Мілан Ломбардія &&&&&&&&01331586.&&&&&01 331 586
3 Неаполь Кампанія &&&&&&&&&0989598.&&&&&0989 598
4 Турин П'ємонт &&&&&&&&&0899291.&&&&&0899 291
5 Палермо Сицилія &&&&&&&&&0676527.&&&&&0676 527
6 Генуя Лігурія &&&&&&&&&0594254.&&&&&0594 254
7 Болонья Емілія-Романья &&&&&&&&&0385435.&&&&&0385 435
8 Флоренція Тоскана &&&&&&&&&0379102.&&&&&0379 102
9 Барі Апулія &&&&&&&&&0321687.&&&&&0321 687
10 Катанія Сицилія &&&&&&&&&0315052.&&&&&0315 052
11 Венеція Венеція &&&&&&&&&0264919.&&&&&0264 919
12 Верона Венеція &&&&&&&&&0259941.&&&&&0259 941
13 Мессіна Сицилія &&&&&&&&&0240725.&&&&&0240 725
14 Падуя Венеція &&&&&&&&&0210494.&&&&&0210 494
15 Трієст Фріулі-Венеція-Джулія &&&&&&&&&0205555.&&&&&0205 555
16 Таранто Апулія &&&&&&&&&0202297.&&&&&0202 297
17 Брешія Ломбардія &&&&&&&&&0195193.&&&&&0195 193
18 Прато Тоскана &&&&&&&&&0190698.&&&&&0190 698
19 Парма Емілія-Романья &&&&&&&&&0189151.&&&&&0189 151
20 Модена Емілія-Романья &&&&&&&&&0185041.&&&&&0185 041
21 Реджо-ді-Калабрія Калабрія &&&&&&&&&0184708.&&&&&0184 708
22 Реджо-нель-Емілія Емілія-Романья &&&&&&&&&0172028.&&&&&0172 028
23 Перуджа Умбрія &&&&&&&&&0166169.&&&&&0166 169
24 Ліворно Тоскана &&&&&&&&&0160520.&&&&&0160 520
25 Равенна Емілія-Романья &&&&&&&&&0158976.&&&&&0158 976
26 Кальярі Сардинія &&&&&&&&&0154637.&&&&&0154 637
27 Фоджа Апулія &&&&&&&&&0152879.&&&&&0152 879
28 Ріміні Емілія-Романья 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «н».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «н»ніж 147 500
29 Феррара Емілія-Романья &&&&&&&&&0133967.&&&&&0133 967
30 Салерно Кампанія &&&&&&&&&0133429.&&&&&0133 429
31 Сассарі Сардинія &&&&&&&&&0127711.&&&&&0127 711
32 Латина Лаціо &&&&&&&&&0125185.&&&&&0125 185
33 Монца Ломбардія &&&&&&&&&0122639.&&&&&0122 639
34 Сіракузи Сицилія &&&&&&&&&0122286.&&&&&0122 286
35 Пескара Абруццо &&&&&&&&&0121303.&&&&&0121 303
36 Джульяно-ін-Кампанія Кампанія &&&&&&&&&0121129.&&&&&0121 129
37 Бергамо Ломбардія &&&&&&&&&0118691.&&&&&0118 691
38 Форлі Емілія-Романья &&&&&&&&&0118250.&&&&&0118 250
39 Тренто Трентіно-Альто-Адідже &&&&&&&&&0117287.&&&&&0117 287
40 Віченца Венеція &&&&&&&&&0113674.&&&&&0113 674
41 Терні Умбрія &&&&&&&&&0112184.&&&&&0112 184
42 Больцано Трентіно-Альто-Адідже &&&&&&&&&0105974.&&&&&0105 974
43 Новара П'ємонт &&&&&&&&&0104586.&&&&&0104 586
44 П'яченца Емілія-Романья &&&&&&&&&0102384.&&&&&0102 384
45 Анкона Марці &&&&&&&&&0101484.&&&&&0101 484
46 Андрія Апулія &&&&&&&&&0100416.&&&&&0100 416

Найбільші містаРедагувати

РимРедагувати

 
Рим

Рим — столиця і найбільше місто країни, столицею сучасної держави місто стало 1871 року. Це один з найзначніших історичних центрів Західного світу, виникнення якого, за легендою, відносять до 753 р. до н. е. Більш як тисячу років «вічне місто» було столицею Стародавнього Риму і ще тисячу — центром Папської держави. Піднесення Рима в стародавні часи пов'язане з його центральним розташуванням у межах Апеннінського півострова і в межах приморської частини, яка була найсприятливішою для людської діяльності того часу. Тепер Рим є сучасним містом з населенням у 2,8 млн чоловік. Він виконує всі столичні і чимало міжнародних функцій. У ньому міститься ФАО (Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства). На відміну від Лондона, Парижа та Берліна, Рим не є великим осередком матеріального виробництва. Розвинені швейна, поліграфічна і харчова галузі. Дуже значні позиції його кіноіндустрії. Ще більшу роль відіграє туризм. Щороку Рим відвідують близько 10 млн туристів. Рим є одним з найважливіших у світі центрів старожитностей і мистецтв. У ньому багато театрів, музеїв і картинних галерей, палаців, фонтанів, вілл і храмів. У 1960 р. тут відбулись Літні Олімпійські ігри. Величезною є насиченість міста історичними, архітектурними та художніми пам'ятками. Найвідомішими залишками Стародавнього Риму є руїни Форуму, Колізею, терм (лазень) Каракалли та Діоклетіана, катакомби та ін. Рим лежить на обох берегах річки Тибр за 16 км від Тірренського моря. Його аванпорт Остія малий і не відповідає потребам великого міста. У плануванні Рима виділяють його історичні елементи: Стародавній Рим, папський Рим і сучасну забудову. Стародавня частина (сім пагорбів) включає і сучасні урядові, ділові, торгові й розважальні заклади. У ХХ ст. здійснені спроби створення спеціалізованих комплексів на околицях: залізничний вокзал, національна бібліотека і університетське містечко на сході, олімпійське містечко на півночі та великий урядовий центр на південному заході. Схвалено довгострокову програму реставрації руїн. Заборонено рух приватного автотранспорту в частині історичного центру.

МіланРедагувати

 
Мілан

Мілан — столиця Ломбардії (4,7 млн жителів) — є найбільшим містом Півночі й Італії в цілому та одним з найбільших міст Європи. Він входить до сімки євроміст «вищої ліги». Протягом 1395—1535 рр. це столиця середньовічного Міланського герцогства. Сьогодні Мілан виступає в ролі фінансової, торгової і промислової столиці Італії. Центральне розташування його в Північній Італії біля перевалів через Альпи і вигоди щодо зв'язків з Північно-Західною Європою незаперечні. Сама назва «Мілан» походить від римського «медіоланум» (серединний). Вже за 600 років до н. е. тут існувало кельтське поселення. У Мілані розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, фондова і товарні біржі, страхові заклади тощо. У промисловості переважають машинобудування і металообробка, але одночасно це важливий текстильний центр (колись разом з французьким Ліоном він був лідером європейської шовкової промисловості), центр книгодрукування, фармацевтики та інших галузей. Мілан має давні культурні традиції, особливо в музично-театральній діяльності. В місті багато театрів і концертних залів, включаючи знаменитий театр «Ла Скала». Місто насичене художніми колекціями, музеями, бібліотеками, пам'ятками архітектури. Найвідомішою спорудою є Міланський собор. Ділова частина міста забудована хмарочосами.

НеапольРедагувати

 
Неаполь

Неаполь — найбільше місто півдня країни (1,2  млн жителів). Значення його виходить за межі цього району. За своїми характеристиками він ближчий до Центру і входить у ту 500-кілометрову частину західного узбережжя, яка простягнулася від Флоренції через Рим до Неаполя та охоплює три області — Тоскану, Лаціо і Кампанію. В ХІІ—ІХ ст. Неаполь неодноразово був столицею різних державних утворень. Неаполь розташований на берегах однойменної затоки і має солідний хінтерланд, яким є родюча прибережна низовина. Різноманітна промисловість міста включає металургію, нафтопереробку і нафтохімію, машинобудування, легку і харчову. Місто є важливим портом, а також науковим і культурним центром. Його університет був заснований в 1224 р. В очах іноземців Неаполь уособлює Південь Італії і приваблює багато туристів своїм виглядом і такими вартими уваги пам'ятками, як порт Санта-Лючія, острів Капрі, вулкан Везувій і розкопки стародавнього міста Помпеї.

ТуринРедагувати

 
Турин

Турин (1,1 млн жителів) — центр П'ємонта. Розташований у верхів'ях річки По на підходах до перевалів Західних Альп. З VI ст. і по 1865  р. шість разів був столицею різних державних утворень. Напередодні та в роки Другої світової війни — осередок воєнної промисловості. Протягом 1942—1943 рр. значна частина міста була зруйнована. Сучасний Турин — частина «промислового трикутника» Півночі, транспортний вузол, науковий і культурний центр. Провідна галузь промисловості Турину — автомобільна. Тут знаходиться штаб-квартира й головні заводи корпорації «ФІАТ» і виготовляється 4/5 італійських автомобілів. Виробляють також літаки, залізничні; вагони, трактори, суднові двигуни, шарикопідшипники тощо. Розвинені й інші галузі промисловості.

ПалермоРедагувати

 
Палермо

ҐенуяРедагувати

 
Генуя

Ґенуя — третя частина «промислового трикутника». Вона розташована на вузькій береговій смузі між Апеннінами і Лігурійським морем і є найбільшим морським портом країни. Її хінтерланд охоплює «промисловий трикутник» в Італії і навіть Швейцарію та Німеччину. Портова діяльність і зараз є головною для Ґенуї. Одночасно це банківсько-комерційний і промисловий центр. Структура промисловості Ґенуї типова для портових міст: суднобудування і ресурсні галузі (металургійна, нафтопереробна, харчова). В місті багато архітектурних та історичних пам'яток. В XIII—XV ст. Ґенуя була центром могутньої морської держави, колонії якої були і в Північному Причорномор'ї: Кафа (сучасна Феодосія), Балаклава, Судак, Керч. Ґенуя знаходиться майже посередині італійської Рив'єри — знаменитої курортної зони Середземномор'я. Найвідомішими її центрами в Італії є Сан-Ремо і Рапалло.

ВенеціяРедагувати

 
Венеція

Венеція — найбільше місто Північного Сходу. У XI—XV ст. вона була центром багатої і могутньої морської держави. Власне Венеція розташована на 118 островах у лагуні Адріатичного моря. За вулиці в місті правлять протоки (канали), їх більш як 150 і через них перекинуто понад 400 мостів. Зв'язок з материком підтримується двома мостами (залізничним і шосейним). Сучасна промисловість, у тому числі й важка, та портова діяльність зосереджені в передмістях на материку, а історичний центр існує коштом експлуатації свого минулого: ансамблі й окремі пам'ятки архітектури, картинні галереї, традиційні фестивалі, вироби з венеціанського скла тощо. Венеція — один з найзнаменитіших туристичних центрів світу.

ФлоренціяРедагувати

 
Флоренція

Флоренція на річці Арно в області Тоскана має різноманітні функції, але її важливість значно більше, ніж у Римі, визначається її минулим. В XIV—XVI ст. Флоренція була столицею Тосканського герцогства і головним культурним, торговим і банківським центром Італії. Тут творили найвидатніші поети, архітектори, художники і скульптори італійського Відродження. Місто в той час звали «Афінами Заходу». Флоренція відома як місто-музей. її картинні галереї Уффіці та Пітті — серед найвідоміших у світі. Флоренція — місто-побратим Києва.

ТрієстРедагувати

 
Трієст

Трієст — прикордонне місто, яке не раз було причиною міжнародних конфліктів. Перевагою його є глибоководний порт, вузьким місцем — відсутність власного хінтерланда в межах Італії. Але протягом століть Трієст був зручним виходом до Середземномор'я і далі на схід для Австрії та Німеччини, а також для Центральної та Південно-Східної Європи. І тепер для нього головним є портова діяльність і пов'язані з нею галузі обробної промисловості, включаючи суднобудування.

ПриміткиРедагувати

  1. ISTAT[недоступне посилання з квітень 2019]

ПосиланняРедагувати