Ружинський район

колишній район у Житомирській області (Україна)

Ру́жинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Бердичівської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України, у зоні лісостепу, районний центр розташований у смт Ружин. Населення становить 28 022 особи (на 1.08.2013). Площа — 1002 км². Утворено 1923 року.

Ружинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Бердичівська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область: Бердичівська округа
УСРР
Київська область
Житомирська область
Код КОАТУУ: 1825200000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: 26675 (на 1.01.2018)
Площа: 1002 км²
Густота: 28.8 осіб/км²
Тел. код: +380-4138
Поштові індекси: 13600—13653
Населені пункти та ради
Районний центр: Ружин
Селищні ради: 1
Сільські ради: 31
Смт: 1
Села: 45
Селища: 4
Районна влада
Голова ради: Марущак Микола Миколайович
Голова РДА: Кулик Юрій Анатолійович[1]
Вебсторінка: Ружинська РДА
Ружинська райрада
Адреса: вул. Бірюкова, 2, смт Ружин, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13601
Мапа
Мапа

Ружинський район у Вікісховищі

На території району, площа якого 1000 квадратних кілометрів, із населенням на 1 січня 1990 року 39,6 тисячі мешканців, за територіальним поділом розташовано 50 населених пунктів, у тому числі одне селище міського типу — районний центр — і 49 великих і малих сіл. Найбільшими селами є Білилівка, Чорнорудка, Вчорайше, Бистрик, Ягнятин, Роставиця, Верхівня.

Географія ред.

Район межує з Андрушівським, Попільнянським районами Житомирської області, із Сквирським Київської області, Погребищенським, Козятинським районами Вінницької області.

Територія Ружинщини — хвиляста рівнина, порізана густою мережею глибоких ярів і широких балок, долинами рік Роставиці, Березянки, Бистриці та іншими невеличкими річечкам. Всі вони мають відносно спокійну течію. Їх русла перетинаються греблями, які утворюють ставки для розведення і вирощування риби. Загальна площа штучних водойм у районі становить понад 2000 гектарів. Клімат району помірно континентальний.

Ґрунти — опідзолені та малогумусні чорноземи. Серед корисних копалин є поклади граніту, глини, піску, каоліну. Природні умови сприятливі для розвитку землеробства, тваринництва, рибництва.

У районі — значні поклади граніту, цегляно-черепичних глин. Розвинута харчова промисловість. Галузі спеціалізації сільського господарства — рослинництво зерно-бурякового та тваринництво м'ясо-молочного напряму.

Природно-заповідний фонд ред.

Ботанічні заказники ред.

Голубіївський ліс, Карачина Гора.

Лісові заказники ред.

Перепища.

Орнітологічні заказники ред.

Власенки, Мусієвка.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва ред.

Верхівнянський парк (загальнодержавного значення).

Історія ред.

Район утворений 7 березня 1923 року в складі Бердичівської округи Київської губернії з 14 сільських рад Ружинської та Верхівнянської волостей Бердичівського повіту.

В 1925-32 роках склад району зазнавав суттєвих змін — через тривалий процес реформування мережі районів постійно відбувався обмін адміністративно-територіальними частинами між Ружинським та Білилівським, Погребищенським, Вчорайшенським районами.

2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Ружинський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.

9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.

Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 4386 чол. та 10 родин, імена яких на сьогодні встановлено[2].

22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Ружинським районом у складі.

В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ружин Генеральної округи Житомир.

30 грудня 1962 року район було розформовано з приєднанням території до складу Попільнянського району. Відновлений 4 січня 1965 року в попередньому складі[3].

Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[4].

Адміністративний устрій ред.

Адміністративно-територіально район поділяється на сільську територіальну громаду та селищну і 22 сільські ради, які об'єднують 50 населених пунктів та підпорядковані Ружинській районній раді. Адміністративний центр — смт Ружин[5].

Населення ред.

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 48 714 осіб, з них українців — 42 441, росіян — 1 356, німців — 42, євреїв — 2 056, поляків — 2 458, інших — 361[6].

Населення району станом на 2015 рік становило 27 497 осіб, з них міського — 4 590 (власне Ружин), сільського — 22 907 осіб[7].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[8]:

Персоналії ред.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ружинського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,04 % (проголосували 16 665 із 23 460 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,12 % (9 852 виборців); Юлія Тимошенко — 20,98 % (3 496 виборців), Олег Ляшко — 8,75 % (1 458 виборців), Анатолій Гриценко — 3,41 % (568 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88 %.[9]

Пам'ятки ред.

Примітки ред.

  1. Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 69/2020-рп «Про призначення Ю.Кулика головою Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області»
  2. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.700. Процитовано 16 січня 2023. 
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006.. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 532, 533, 540, 617. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 17 жовтня 2020. 
  4. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 4 травня 2021. 
  5. Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська). Процитовано 17 березня 2023. 
  7. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2016. 
  8. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016. 
  9. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016. 

Джерела ред.

Андрушівський район Андрушівський район Попільнянський район
Вінницька область
(Козятинський район)
  Київська область
(Сквирський район)
Вінницька область
(Погребищенський район)