Ружинський район
Ру́жинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Бердичівської округи, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України, у зоні лісостепу, районний центр розташований у смт Ружин. Населення становить 28 022 особи (на 1.08.2013). Площа — 1002 км². Утворено 1923 року.
| Ружинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Бердичівська округа УСРР Київська область Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР— УРСР Україна
| ||||
| Область: | Бердичівська округа УСРР Київська область Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1825200000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 26675 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 1002 км² | ||||
| Густота: | 28.8 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4138 | ||||
| Поштові індекси: | 13600—13653 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Ружин | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 31 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Села: | 45 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Марущак Микола Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Кулик Юрій Анатолійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Ружинська РДА Ружинська райрада | ||||
| Адреса: | вул. Бірюкова, 2, смт Ружин, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13601 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
На території району, площа якого 1000 квадратних кілометрів, із населенням на 1 січня 1990 року 39,6 тисячі мешканців, за територіальним поділом розташовано 50 населених пунктів, у тому числі одне селище міського типу — районний центр — і 49 великих і малих сіл. Найбільшими селами є Білилівка, Чорнорудка, Вчорайше, Бистрик, Ягнятин, Роставиця, Верхівня.
Географія
ред.Район межує з Андрушівським, Попільнянським районами Житомирської області, із Сквирським Київської області, Погребищенським, Козятинським районами Вінницької області.
Територія Ружинщини — хвиляста рівнина, порізана густою мережею глибоких ярів і широких балок, долинами рік Роставиці, Березянки, Бистриці та іншими невеличкими річечкам. Всі вони мають відносно спокійну течію. Їх русла перетинаються греблями, які утворюють ставки для розведення і вирощування риби. Загальна площа штучних водойм у районі становить понад 2000 гектарів. Клімат району помірно континентальний.
Ґрунти — опідзолені та малогумусні чорноземи. Серед корисних копалин є поклади граніту, глини, піску, каоліну. Природні умови сприятливі для розвитку землеробства, тваринництва, рибництва.
У районі — значні поклади граніту, цегляно-черепичних глин. Розвинута харчова промисловість. Галузі спеціалізації сільського господарства — рослинництво зерно-бурякового та тваринництво м'ясо-молочного напряму.
Природно-заповідний фонд
ред.Ботанічні заказники
ред.Голубіївський ліс, Карачина Гора.
Лісові заказники
ред.Орнітологічні заказники
ред.Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
ред.Верхівнянський парк (загальнодержавного значення).
Історія
ред.Район утворений 7 березня 1923 року в складі Бердичівської округи Київської губернії з 14 сільських рад Ружинської та Верхівнянської волостей Бердичівського повіту.
В 1925-32 роках склад району зазнавав суттєвих змін — через тривалий процес реформування мережі районів постійно відбувався обмін адміністративно-територіальними частинами між Ружинським та Білилівським, Погребищенським, Вчорайшенським районами.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Ружинський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за даними різних джерел, у районі загинуло 4386 чол. та 10 родин, імена яких на сьогодні встановлено[2].
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Ружинським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ружин Генеральної округи Житомир.
30 грудня 1962 року район було розформовано з приєднанням території до складу Попільнянського району. Відновлений 4 січня 1965 року в попередньому складі[3].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[4].
Адміністративний устрій
ред.Адміністративно-територіально район поділяється на сільську територіальну громаду та селищну і 22 сільські ради, які об'єднують 50 населених пунктів та підпорядковані Ружинській районній раді. Адміністративний центр — смт Ружин[5].
Населення
ред.За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 48 714 осіб, з них українців — 42 441, росіян — 1 356, німців — 42, євреїв — 2 056, поляків — 2 458, інших — 361[6].
Населення району станом на 2015 рік становило 27 497 осіб, з них міського — 4 590 (власне Ружин), сільського — 22 907 осіб[7].
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[8]:
- українська — 98,68 %
- російська — 1,09 %
- польська — 0,06 %
- білоруська — 0,04 %
- молдовська — 0,03 %
- вірменська — 0,02 %
Персоналії
ред.- Кольченко Павло Іванович — учасник бою під Крутами
- Левчук Тимофій Васильович — український кінорежисер.
- Фоя Людмила — активістка УПА, учасниця контррозвідувальної операції проти НКВД, співробітниця підпільної преси під псевдонімом Марко Перелесник[3].
- Барановський Христофор Антонович — член Української Центральної Ради.
Політика
ред.25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ружинського району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,04 % (проголосували 16 665 із 23 460 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,12 % (9 852 виборців); Юлія Тимошенко — 20,98 % (3 496 виборців), Олег Ляшко — 8,75 % (1 458 виборців), Анатолій Гриценко — 3,41 % (568 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,88 %.[9]
Пам'ятки
ред.Примітки
ред.- ↑ Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 69/2020-рп «Про призначення Ю.Кулика головою Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області»
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.700. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 31, 532, 533, 540, 617. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 4 травня 2021.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 17 березня 2016.
Джерела
ред.- Сторінка на сайті ОДА[недоступне посилання з квітня 2019]
- Ружинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Андрушівський район | Андрушівський район | Попільнянський район |
| Вінницька область (Козятинський район) |
|
Київська область (Сквирський район) |
| Вінницька область (Погребищенський район) |