Левчук Тимофій Васильович
Тимофі́й Васи́льович Левчу́к (6 (19) січня 1912, Бистріївка, Київська губернія — 14 грудня 1998, Київ) — український кінорежисер, педагог. Батько української мистецтвознавиці Лариси Левчук і тесть кінорежисера Григорія Кохана. Депутат Верховної Ради УРСР 6—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1990 роках.
| Левчук Тимофій Васильович | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Дата народження | 6 (19) січня 1912 | |||||||||||||||||||||||
| Місце народження | Бистріївка, Верхівнянська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||||||||||||||||||||||
| Дата смерті | 14 грудня 1998 (86 років) | |||||||||||||||||||||||
| Місце смерті | Київ, Україна | |||||||||||||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||
| Професія | кінорежисер, педагог | |||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Київський державний інститут кінематографії (1934) | |||||||||||||||||||||||
| Член у | СК СРСР і НСКУ | |||||||||||||||||||||||
| IMDb | ID 0505204 | |||||||||||||||||||||||
| Нагороди та премії | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||||||||||||||||||||
Життєпис ред.
Народився 6 (19) січня 1912 року в селі Бистріївці (тепер Ружинського району Житомирської області). З вересня 1928 по травень 1930 року навчався на шкільному відділі Коростишівського педагогічного технікуму. З 1930 року працював агітпропом Коростишівського районного комітету ЛКСМУ.
У 1934 році закінчив режисерський факультет Київського державного інституту кіноінженерів. З 1935 року — асистент режисера, з 1945 року — режисер Київської кіностудії. Працював в групах Івана Кавалерідзе («Перекоп», «Коліївщина», «Прометей») і Володимира Брауна («Блакитні дороги»). Учасник радянсько-німецької війни. Член ВКП(б) з 1942 року.
З початку 1950-х років знімав ігрові фільми на кіностудії імені О. Довженка, був режисером дубляжу на українську мову, автором документальних фільмів.
Від 1960 року викладав у Київському театральному інституті імені Карпенка-Карого (з 1970 року — професор).
З 1963 по 1987 рік був 1-м секретарам Спілки кінематографістів УРСР, від 1965 року — секретар правління Спілки кінематографістів СРСР.
Жив в Києві. Помер в Києві 14 грудня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Відзнаки, премії та нагороди ред.
Народний артист УРСР (з 1969 року), Народний артист СРСР (з 1972 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1971; за кінострічку «Родина Коцюбинських»).
Нагороджений двома орденам Леніна (30.05.1978,), орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Фільмографія ред.
- 1939 «Вершники» (асистент режисера)
- 1947 «Блакитні дороги» (другий режисер)
- 1952 «В степах України»
- 1953 «Калиновий гай»
- 1955 «Полум'я гніву»
- 1956 «Іван Франко»
- 1959 «Киянка»
- 1960 «Спадкоємці»
- 1962 «Закон Антарктиди»
- 1964 «Космічний сплав»
- 1966 «Два роки над прірвою»
- 1968 «Помилка Оноре де Бальзака»
- 1970 «Родина Коцюбинських»
- 1972 «Довга дорога в короткий день»
- 1975 «Дума про Ковпака»
- 1980 «Від Бугу до Вісли»
- 1982 «Якщо ворог не здається...»
- 1985 «Ми звинувачуємо»
- 1986 «І в звуках пам'ять відгукнеться…»
- 1990 «Війна на західному напрямку» (6 серій)
- 1991 «Бухта смерті»
Книги ред.
Джерела та література ред.
- Г. С. Брега. Левчук Тимофій Васильович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 94. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.