Підканцлер коронний

Підканцлер коронний — вищий урядовець Королівства Польського і Речі Посполитої, один із керівників державної канцелярії; заступник канцлера коронного. Історичним попередником уряду коронного підканцлера був уряд протонотаріуса, який у 13 столітті очолював канцелярію монарха. З часом фактичний керівник апарату королівської канцелярії набув значення загальнодержавного урядовця. Після 1320 року він титулувався підканцлером двору або короля, пізніше — підканцлером Польського королівства; Підканцлер коронний, на відміну від коронного канцлера, засвідчував акти не великою, а малою печаткою (обидві печатки мали однакову юридичну силу). Водночас межі компетенції коронного підканцлера і коронного канцлера не були чітко розмежованими. Коронний підканцлер вів дипломатичну кореспонденцію, готував королівські привілеї, пожалування та інші документи. Він входив до сенату. Із початком 16 століття його обов'язком стала перевірка на відповідність актів, що виходили з канцелярії. Коронний підканцлер наглядав за веденням коронною канцелярією підканцлерських книг, які входили до так званої Коронної метрики. Мав також певну судову компетенцію (міг головувати на асесорському суді).

Список коронних підканцлерівРедагувати

Джерела та літератураРедагувати