Ґжеґож Любранський
Ґжеґож Любранський гербу Годземба (пом. 1500) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; декан краківський (1494–1498), підканцлер коронний (1484–1497).
| Ґжеґож Любранський | |
|---|---|
| пол. Grzegorz Lubrański, Grzegorz z Lubrańca | |
 родовий герб Годземба | |
| підканцлер коронний | |
| 1484 — 1497 | |
| Монарх | Казимир IV Ягеллончик, Ян I Ольбрахт |
| Попередник | Анджей Опоровський |
| Наступник | Вінцентій Пшерембський |
| Помер | 1500 або не раніше 29 червня 1498 і не пізніше 2 березня 1500  |
| Похований | Собор Святих Станіслава і Вацлава |
| Відомий як | католицький священник, державний діяч |
| Країна |  Королівство Польське |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Релігія | католицтво |
Життєпис
ред.Народився у родині Бернарда Миколаєвича з Великого Любранця і Анни, доньки Болести з Бонєва, гербу Огоньчик. Мав братів Ламберта (Також Руперта), Лазаря, Вацлава, Яна та Миколая й сестру Марту[1].
У молодості служив у війську, відзначився мужністю й відвагою, чим заслужив повагу й визнання у короля Казимира Ягеллончика[2]. Навчався у Академії Краківській, 1447 року отримав ступінь бакалавра, 1450 року — магістра[3].
Політична кар'єра
ред.Працював у королівській канцелярії нотаріусом і секретарем королівським (з 1475 р.). 1469 року їздив послом до короля богемського[2]. Був жупником велицько-бохенським (1470–1488)[4], великорадцею краківським (1479–1489)[4], підканцлером коронним (1484–1497)[5].
Через поважний вік і слабке здоров'я у липні 1495 року він хотів скласти обов'язки підканцлера і віддати малу печатку, проте ще півтора року за волею короля перебував на цій посаді — аж до призначення на неї Вінцентія Пшерембського. На важливому Пйотркувському сеймі 1496 року він уже не був присутній[6].
Церковна кар'єра
ред.Ґжеґож Любранський займав ряд церковних урядів. Він був каноніком (1476) і схоластиком краківським, каноніком ґнєзненський (1478–1490)[2]; архідияконом краківським і пробстом скальбмезьким (1479), пробстом святого Флоріана (Краків) (1484), пробстом познанським (1492–1493)[7], деканом краківським (1494–1498).
Після смерті 1497 року плоцького єпископа Пйотра з Хоткова[pl], король Ян I Ольбрахт хотів, щоб на його місце обрали Ґжеґожа Любранського. Проте останній відмовився від цього титулу та посади через поважний вік і стан здоров'я на користь свого племінника Яна Любранського[pl], і король пристав на цей вибір[8].
Помер Ґжеґож Любранський 1500 року, похований у краківській катедрі[9].
Примітки
ред.- ↑ Sobiesław Szybkowski, O kręgu rodzinnym podkanclerzego Królestwa Grzegorza Lubrańskiego [w:] Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 195.
- ↑ а б в Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 481.
- ↑ Sobiesław Szybkowski, O kręgu rodzinnym podkanclerzego Królestwa Grzegorza Lubrańskiego [w:] Sredniowiecze Polskie i Powszechne 1 (5), 2009, s. 197.
- ↑ а б Zbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), s. 100.
- ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 108.
- ↑ Zbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), s. 101.
- ↑ Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 482.
- ↑ Zbigniew Zyglewski, Jan Lubrański, biskup Płocki 1497—1498 [w:] Nasza Przeszłość. [T.] 82 (1994), ss. 99, 100, 101.
- ↑ Jan Korytkowski, Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych, t. 2, Gniezno 1883, s. 483.
Література
ред.- K. Pieradzka, Lubrański Grzegorz, w: Polski Słownik Biograficzny (dalej cyt. PSB) t. 18, Wrocław 1973 s. 80-81.