Генрик Фірлей (примас)
Генрик Фірлей гербу Леварт (1574 — 25 лютого 1626, Скерневиці) — польський шляхтич, державний та католицький релігійний діяч, луцький латинський єпископ, Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського, коронний підканцлер (1613—1618).
| Генрик Фірлей | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1574 Баліце, Ґміна Забежув, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Польща |
| Помер |
25 лютого 1626[1] Скерневиці, Польща |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | католицький священник |
| Alma mater | Інгольштадтський університетd і Падуанський університет |
| Посада | католицький архієпископd, католицький єпископ[d][2], референдар коронний, підканцлер коронний, діоцезійний єпископd, діоцезійний єпископd і Примас Польщі |
| Конфесія | католицька церква[2] |
| Рід | Фірлеї |
| Батько | Ян Фірлей |
 | |
ЖиттєписРедагувати
Батько-протестант Ян Фірлей помер, коли Генрик був малим. Його виховувала мати — ревна католичка. Навчався в єзуїтів Інґольштадта та Ґрацу, Падуї та Римі. В Римі під впливом Шишковського став духівником, отримав прихильність Папи Климента VIII.
1600 року підписав акт включення Естонії до корони. 1601 року був послом у важливій справі (можливо, одруження короля). За ласки короля став каноніком Сандомира, пробощом Плоцька, королівським секретарем. Під час сейму 1605 був коронним референдарем. 1608 року був посередником в перемовинах Януша Радзивілла та короля. Під час Смоленської виправи 1609—1610 пребував у Вільнюсі в оточенні королеви, мав її прихильність. Правдоподібно, за підтримки королеви 1611 року став препозитом у Мєхуві. На початку (інші дані 30 травня[3]) 1616 року став луцьким біскупом. 1617 року на сеймі обороняв Станіслава Жолкевського від нападок недругів. 9 січня[3] 1617 року став плоцьким біскупом, проти волі через це склав повноваження підканцлера.
1624 року король номінував його архиєпископом Ґнезна, капітула вибрала 25 квітня, Папа затвердив 1 вересня. Через слабке здоров'я, епідемію переїхав до Ловіча, де надав фундуш для шпиталю о. Боніфратрів, сюди привіз мощі св. Вікторії. До кінця життя не відбув «інґресу», не відвідав Ґнезно.
Досить типовий біскуп контрреформації: посади отримав не тільки через власні побожність та вміння, але й завдяки походженню.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Archbishop Henryk Firlej † [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
ДжерелаРедагувати
- Czapliński W. Firlej Henryk (†1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 477—478. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 4. — S. 155—157. (пол.)
ПосиланняРедагувати
- Archbishop Henryk Firlej † [Архівовано 13 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Henryk Firlej z Nowej Cerkwi z Krwat z Golędzina i Dąbrowicy h. Lewart (ID: 5.731.209). [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |