Микола́й Пражмо́вський (пол. Mikołaj Prażmowski; 1617(1617) — 15 квітня 1673) — державний діяч Речі Посполитої, єпископ Римо-Католицької Церкви. Гнезненський архієпископ, примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського (11 жовтня 16661673)[1]. Інтеррекс (16681669). Представник шляхетського роду Пражмовських гербу Беліна. Син Андрія Пражмовського. Великий канцлер коронний (16581666), сенатор. Великий підканцлер коронний (1658), великий референдар коронний (16521658). Єпископ луцький (1 грудня 16591664) і вармійський князь-єпископ (13 листопада 16641666)[1]. Сподвижник польського короля Яна ІІ Казимира, представник профранцузької партії. 1660 року сприяв укладанню Олівського миру, що закінчив Північну війну. Після смерті короля був противником його наступника Михайла Вишневецького[2]. Помер в Уяздуві, Польща.

Миколай Пражмовський
Миколай Пражмовський
Миколай Пражмовський
Архієпископ гнезненський,
Примас Польщі й Литви
1666 — 1673
Великий канцлер коронний
з 16561666
Попередник: Стефан Корицінський
Наступник: Ян Лещинський
 
Народження: 1617(1617)
невідомо
Смерть: 15 квітня 1673(1673-04-15)
Уяздув, нині Польща
Поховання: Cathedral Basilica of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, Łowiczd
Національність: поляк
Країна: Річ Посполита
Релігія: католик
Рід: Пражмовські

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Помер 15 квітня 1673 року в Уяздуві та був похований у кафедральній базиліці Ловіча.

Примітки ред.

  1. а б Archbishop Mikołaj Jan Prażmowski [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.
  2. Mikołaj Prażmowski [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Archidiecezja Gnieźnieńska.

Джерела ред.

Посилання ред.