Північно-Кавказький край (рос. Северно-Кавказский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1924—1937.

Північно-Кавказький край
Дата створення / заснування 16 жовтня 1924
Зображення
Країна  СРСР
Столиця Ростов-на-Дону, П'ятигорськ, Владикавказ і Ставрополь
Адміністративна одиниця РРФСР
Часовий пояс UTC+3 і MSD
Кількість населення 8 363 491 осіб[1]
На заміну Ставропольська губернія
Час/дата припинення існування 13 березня 1937
Площа 293 652 км²
Мапа розташування
Мапа

Координати: 45°42′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д. / 45.7000000000277779577118054° пн. ш. 43.100000000027776536626334° сх. д. / 45.7000000000277779577118054; 43.100000000027776536626334

 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Дагестан в стародавньому світі
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лекія
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Дагестан у складі СРСР
Дагестанська АРСР
Північно-Кавказький край
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Північно-Кавказький край у 1924—1934

ред.

Перетворена 17 жовтня 1924 з Південно-Східної області й приєднаних Таганрізької й Шахтинської округ Донецької губернії Української СРР. Адигейської (Черкеської) АО, Карачаєво-Черкеської АО, Кабардино-Балкарської АО, Північно-Осетинської АО, Інгуської АО, Чеченської АО та Сунженського козацького округу.

Адміністративний центр — Ростов-на-Дону.

Адміністративний поділ на 1925

ред.

Декретом ВЦВК від 26 січня 1925 затверджено «Положення про Північно-Кавказький край з центром у місті Ростові-на-Дону». Край поділявся на 10 округів:

й 4 автономні області;

Національний склад на 1926

ред.

Національний склад Північно-Кавказького краю за даними перепису населення СРСР 1926 року[3]:

національність чисельність %
росіяни 3 841 063 46,2 %
українці 3 106 852 37,4 %
чеченці 296 282 3,6 %
вірмени 162 186 1,9 %
осетини 155 400 1,87 %
кабардинці 139 689 1,68 %
німці 93 915 1,13 %
інгуші 72 043 0,86 %
черкеси 64 031 0,77 %
карачаївці 55 068 0,66 %
білоруси 51 317 0,6 %
євреї 42 476 0,51 %
балкарці 33 280 0,4 %
інші
всього 8 307 934 100,0 %

Переписом 1926 року враховувалося й козацьке населення (єдиний раз у СРСР), коли були пораховані всі, хто вказував свою національність як «козак» або «козачка», хоча у публічний доступ ця інформація так і не потрапила, а збиралася більше для внутрьодержавного вжитку.[4]

Адміністративний поділ на 1926 рік

ред.

У квітні 1926 Карачаєво-Черкеська АО розділена на Карачаєвську АО і Черкеський НО.

Станом на 17 грудня 1926 року в склад краю входили 12 округів, 7 автономних областей й 2 автономних міста, на правах округу[5]:

Адміністративна одиниця Центр Площа, км² Населення

(1926), осіб.

Армавірський округ Армавір 21 524 927 392
Донецький округ Міллерово 17 550 374 710
Донський округ Ростов-на-Дону 25 809 1 132 270
Кубанський округ Краснодар 35 860 1 489 088
Майкопський округ Майкоп 14 712 330 135
Сальський округ Сальськ 36 882 471 890
Ставропольський округ Ставрополь 26 620 727 585
Сунженський округ станиця Слепцовська 1 102 34 888
Таганрозький округ Таганрог 5 029 268 394
Терський округ П'ятигорськ 27 542 643 369
Чорноморський округ Новоросійськ 9 415 291 437
Шахтинсько-Донецький округ Шахти 23 256 540 376
Адигейська (Черкеська) АО Краснодар 3 027 113 481
Інгуська АО Владикавказ 3 218 85 133
Кабардино-Балкарська АО Нальчик 10 105 204 006
Карачаєвська АО село Мікоян-Шахар 8 142 64 613
Північно-Осетинська АО Владикавказ 6 177 152 435
Черкеський НО станиця Баталпашинська 3 027 113 481
Чеченська АО Грозний 12 371 509 860
Владикавказ, автономне місто Владикавказ 84 78 346
Грозний, автономне місто Грозний 370 127 087

Подальші зміни адміністративного поділу

ред.

З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.[6]

1928 року Черкеський національний округ перетворений у Черкеську АО.

На початку 1929 року до Чеченської АО приєднано Сунженський козацький округ.

У серпні 1930 року постановою президії Північно-Кавказького крайвиконкома округи були скасовані. З 15 серпня 1930 року окрвиконкомоми були розпущені.[7] На 1930 рік у Північно-Кавказькому краї було 87 районів, 7 національних автономних областей, 10 автономних міст.

У листопаді 1931 року до краю приєднано Дагестанська АРСР.

20 листопада 1933 року у північній частині краю створена Північна область (обласний центр — місто Міллерове).

У січні 1934 року Чеченська АО і Інгуська АО об'єднані у Чечено-Інгуську АО.

Північно-Кавказький край 1934—1937 роках

ред.

10 січня 1934 року з Північно-Кавказького краю було виділено Азовсько-Чорноморський край (західна частина краю). Крайовий центр було перенесено у П'ятигірськ.

У січні 1936 року крайовий центр переведений у місто Орджонікідзе.

У грудні 1936 року Кабардино-Балкарська АО, Північно-Осетинська АО і Чечено-Інгуська АО перетворені на Кабардино-Балкарську АРСР, Північно-Осетинську АРСР і Чечено-Інгуську АРСР відповідно. Вони і Дагестанська АРСР вийшли зі складу краю.

У березні 1937 року Північно-Кавказький край був перейменований на Орджонікідзевський край, який 12 січня 1943 року перейменований на Ставропольський край.

Адміністративний поділ у 1934—1935 роках

ред.

Після поділу краю у 1934 році в складі краю[8]:

Адміністративний поділ у 1935—1937 роках

ред.

1935 року впроваджено новий поділ на райони та автономні утворення у складі краю. Замість 17 районів у краї стало 43 райони, підлеглих безпосередньо Північно-Кавказького крайвиконкому[8]:

У склад краю також входили:
Перейменовано
Утворено

Каясулинський район у складі Дагестанської АРСР.

Зміни за Конституцією СРСР 1936 року

ред.

Після прийняття Конституції СРСР 1936 року Кабардино-Балкарська, Північно-Осетинська й Чечено-Інгуська автономні області перетворені на АРСР (Автономні Радянські Соціалістичні Республіки) й разом з Дагестанської АРСР виділені зі складу Орджонікідзевського краю у самостійні адміністративно-територіальні утворення у складі РРФСР.[8]

Див. також

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336
  2. ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115—140.
  3. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.
  4. Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.
  5. Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.
  6. ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
  7. ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.
  8. а б в г Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг.[недоступне посилання з квітня 2019]