Відкрити головне меню
Мехтулінське ханство
1867 Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg
Столиця Аймаки
Нижній Дженгутай
Мова(и) аварська, кумицька
Релігія Іслам
Хан
 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Мехтулінське ханство — державне утворення, що існувало в XVIIXIX століттях на території Дагестану. Складалося з 13 аулів, розташованих у басейні річки Манас[1].

Населення Мехтулінского ханства було змішане — в основному аварское. У кількох селищах жили кумики[2].

Зміст

ІсторіяРедагувати

Мехтулінське ханство утворилося в XVII столітті при розпаді Тарковського шамхальства. Назва його походить від імені його засновника — якогось Кара-Мехті, який, згідно з переказами, походив з дому казикумуських шамхалів. Від його імені й утворилася кумицька назва роду «Мехті-улу» у значенні «потомство Мехті» або «прізвище Мехті». Згідно історику Є. Н. Кушевої, мехтулінські хани — родинні шамхалу власники. [3]. Спочатку Кара-Мехті влаштувався в аймаки, але згодом резиденцією мехтулінських ханів став Нижній Дженгутай.

Восени 1741 війська мехтулінського Ахмад-хана розбили в Аймакінській ущелині під Дженгутаєм військо перського Надер Шаха. Ахмад-хан в історії Дагестану зіграв видатну роль у відбитті іранської агресії, був предводителем військ в Андалальській битві[4], за що турецьким султаном Махмудом I йому було присвоєне звання «мір-і-міран» (бейлербей), тобто генерала.

У 1867, внаслідок російської агресії на Кавказі, останній хан Мехтулінського ханства — Рашид-хан, склав з себе права та обов'язки з управління і воно увійшло до складу Російської імперії, було включено до складу Темір-Хан-Шуринського округу.

Список правителів Мехтулінского ханстваРедагувати

  • Кара-Мехта (упом. 1590)
  • Ахмат-хан I (упом. 1637)
  • Мехті II (сер. XVII століття)
  • Бенкет-Мухаммат (поч. XVIII століття)
  • Мехті III (упом. 1732)
  • Ахмад-хан II (1735 — 1749)
  • Мехті IV (1749 — 1773)
  • Алі-Султан (1773 — 1807)
  • Гасан-хан (1809 — 1818)
  • Ахмад-хан (1820 — 1843)
  • Нух-Біке (1843 — 1855)
  • Ібрахім-хан (1855 — 1859)
  • Рашид-хан (1859 — 1867)

ПриміткиРедагувати

  1. Мехтулинское ханство // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  2. Традиционные институты управления и власти Дагестана XVIII-первая половина XIX в. Институт ИАЭ ДНЦ РАН, 2006.
  3. К.Алиев. Шаухалы Тарковские. Изд. РГЖТ. Махачкала 2008. С. 84.
  4. А. И. Тамай. К вопросу о провале дагестанской компании шаха Надира. Учёные записки ИИЯЛ. М-ла. 1958, т.5, с. 118 — 120.

ЛітератураРедагувати