Північно-Кавказький імамат
إِمامة قفقاز
1829 – 1859

Прапор Північно-Кавказький імамат

Прапор

Столиця Ахульго, Дарго (село), Ведено
Мова(и) арабська(офіційна), чеченська, аварська, лезгінська ,кумикська
Релігія Іслам, мюридизм
Населення від 500 000 до 1 000 000
Форма правління імамат
імам
 - 1829-1832 Газі-Мухаммад
 - 1832-1834 Гамзат-бек
 - 1840-1859 Шаміль
 - 1877-1878 Алібек-Ходжі
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північно-Кавказький імамат
 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Дагестан в стародавньому світі
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лекія
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Дагестан у складі СРСР
Дагестанська АРСР
Північно-Кавказький край
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля) — теократична ісламська держава, яка існувала на території Дагестану та Чечні у 1829-1859. Завойований Російською імперією під час Кавказької війни. Найбільший розвиток отримав в роки правління імама Шаміля (1834-1859).

Історія створення та перші роки імамату

ред.

Передумовою створення імамату був рух Шейх Мансура 1785-1791, якого іноді називають першим імамом Кавказу. Основними своїми цілями Мансур ставив боротьбу з рабством, феодалами, кровною помстою, і в цілому, заміну гірських адатів на мусульманські закони шаріату.

Шейх Мансур та його послідовники чинили опір спробам царської Росії завоювати Північний Кавказ, що врешті-решт вилилося у відкриті війни 1785-1791 та 1817-1864 (так звана Велика Кавказька війна). У ході першої війни царськими військами був полонений Мансур, проте в цілому війна закінчилася перемогою горців, якими ними була відвойована Чечня, частина Дагестану і Черкесії.

Після деякого затишшя, в 1817 військові дії поновилися з новою силою. Царським намісником на Кавказі було призначено генерала Єрмолова, який відрізнявся жорсткістю в методах війни.

Суфізм, який тоді проник до Дагестану, набув форми мюридизму — масового послідовництва, яке скоро стало політичним та військовим явищем. Об'єднавшись у захисті від Росії, різні нації горців уклали спочатку кілька військових союзів, а потім і зовсім створили єдину державу — Імамат (зустрічаються також позначення — Північно-Кавказький Імамат, Імамат Шаміля і т. д.). Першим імамом нової держави став Газі-Мухаммад (1829-1832), потім Гамзат-бек (1832-1834),а за ним Шаміль (1834-1859),за якого він досяг свого найвищого розквіту.

Імамат за правління Шаміля

ред.

Столиця Шаміля

ред.

У 1834 році Шаміль побудував укріплення на горі Ахульго в Дагестані (Нове Ахульго) неподалік від укріпленого аулу Старе Ахульго. Протягом 1834 - 1839 років Нове Ахульго було столицею Імамату. У 1839 році обидва аули були обложені російськими військами під командуванням генерала П. Х. Граббе, що взяли їх штурмом і зруйнували. Однак імамові з невеличким загоном вдалося прорватись крізь оточення і відійти до Чечні. Там він облаштував нову столицю в селі Дарго, а після взяття його російськими військами на чолі з графом Воронцовим (1845) переніс столицю до села Ведено в історичній області Ічкерія. 1 квітня 1859 року Ведено було взяте російськими військами.

Адміністративний поділ Імамату

ред.

Територія Північно-Кавказького Імамату поділялася на наїбства, що були військово-територіальними одиницями. Кожне наїбство повинно було надіслати на війну 1000 чоловіків. На чолі наїбств стояли наїби з числа наближених до імама Шаміля людей. Кількість та кордони наїбств залежали від успіхів чи поразок військ горців.

Галерея

ред.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Записки Н. В. Исакова и М. Рудинского

Див. також

ред.